Богдан Шумілов

Богдан Шумілов

Auto-generated profile, based on publicly available information

Богдан Шумілов

Одеський національний технологічний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
18 March 2023 in Food Industry Economics
Verified
Journal Article
Closed access
ОНО. В. Ніколюк
О. В. Ніколюк
ГАГ. П. Атамась
Г. П. Атамась
БШБ. Б. Шумілов
Б. Б. Шумілов
У статті обґрунтовано концептуальні засади щодо визначення напрямів забезпечення продовольчої безпеки України в умовах сучасних глобальних соціально-економічних трансформацій. Війна в Україні має негативні наслідки для глобальних продовольчих систем, а також підвищення цін на продукти харчування та добрива. Доведено, що оскільки сумарний короткостроковий вплив цін на продовольство та енергоносії продовжує зростати, продовольча безпека, посилена зростанням боргового тягаря України, матиме руйнівні наслідки для значної частини населення. Представлені превентивні заходи забезпечення продовольчої безпеки в Україні у розрізі важелів та інституцій їх реалізації. Визначено, що подальше впровадження інноваційних технологій, бізнес-моделей і механізмів обміну даними дозволить зробити більш ефективним виробництво продовольчої продукції в Україні на основі налагодження співпраці між галузями національної економіки та урядом для обміну даними про виробництво, накопичення, ланцюжок поставок та іншими відповідними даними через інформаційні центри.

23 March 2026 in Food Industry Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОНОлена Ніколюк
Олена Ніколюк
БШБогдан Шумілов
Богдан Шумілов
У статті обґрунтовано науково-практичні підходи до інтеграції інструментів управління продовольчою безпекою в систему сучасного аграрного менеджменту в умовах воєнних, соціально-економічних, логістичних, інституційних та кліматичних ризиків. Метою статті є систематизація та класифікація інструментів управління продовольчою безпекою, а також визначення ієрархічних рівнів їх застосування в аграрному менеджменті. Для досягнення мети поставлено такі задачі: уточнити зміст продовольчої безпеки як управлінської категорії; визначити ключові загрози для агропродовольчої системи України; узагальнити сучасні інструменти стратегічного, антикризового, фінансово-економічного, цифрового, еколого-кліматичного та соціально-гуманітарного управління; запропонувати авторський підхід до їх ієрархічного розміщення в системі аграрного менеджменту. Методологічну основу дослідження становлять методи системного аналізу, узагальнення, порівняння, логіко-структурної класифікації, інституційного аналізу та наукового абстрагування. Результати дослідження полягають у доведенні необхідності переходу від фрагментарного застосування окремих управлінських заходів до інтегрованої багаторівневої системи інструментів, що охоплює міжнародний, національний, регіональний, галузевий, підприємницький та наскрізний цифрово-екологічний рівні. Наукова новизна полягає в розробленні авторської систематизації інструментів управління продовольчою безпекою за рівнями їх застосування, функціональним призначенням та очікуваним управлінським ефектом, що дозволяє узгодити державне регулювання, ринкові механізми, цифровий моніторинг, антикризове планування, кліматичну адаптацію та соціальний захист у межах єдиної управлінської логіки. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої класифікації органами державної влади, територіальними громадами, аграрними підприємствами, кооперативами та інституціями міжнародної підтримки для формування програм продовольчої стійкості, регіональних продовольчих балансів, систем раннього попередження, механізмів підтримки виробників і захисту доступу населення до продовольства.

24 December 2025 in Food Industry Economics
Verified
Journal Article
Closed access
ОНОлена Ніколюк
Олена Ніколюк
БШБогдан Шумілов
Богдан Шумілов
У статті обґрунтовано стратегічні механізми забезпечення продовольчої безпеки України в умовах глобальних і національних трансформаційних викликів. Проаналізовано ключові загрози аграрному сектору, зокрема наслідки воєнних дій, порушення логістики, руйнування інфраструктури та обмеження доступу до ринків. Доведено, що стратегічний менеджмент є базовим елементом адаптаційної моделі управління аграрними підприємствами, який забезпечує їх стійкість, конкурентоспроможність та антикризову здатність. Обґрунтовано доцільність стратегічного планування, диверсифікації виробництва, цифровізації, технологічної модернізації та розвитку партнерських мереж. Узагальнено досвід українських аграрних підприємств у період воєнного стану та сформульовано практичні рекомендації щодо мінімізації продовольчих ризиків і досягнення продовольчої незалежності. Зроблено висновок про необхідність інтеграції стратегічного менеджменту в державну політику аграрного розвитку.

4 November 2024 in Via Economica
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОНОлена Ніколюк
Олена Ніколюк
ТБТетяна Бордун
Тетяна Бордун
БШБогдан Шумілов
Богдан Шумілов
У статті розглянуто продовольчу безпеку як стратегічний пріоритет менеджменту аграрних підприємств у контексті сучасних викликів, зокрема глобальних економічних криз, змін клімату, військових конфліктів та нестабільності аграрних ринків. Визначено основні загрози продовольчій безпеці України, серед яких кліматичні ризики, геополітична напруженість, залежність від імпортних ресурсів та нестабільність фінансової системи. Доведено, що ефективне управління аграрними підприємствами має відігравати ключову роль у мінімізації цих ризиків та забезпеченні стабільності агропродовольчого комплексу. Особливу увагу приділено розгляду стратегічних підходів до менеджменту аграрних підприємств, які сприяють підвищенню рівня продовольчої безпеки. Проаналізовано можливості впровадження інноваційних технологій, таких як точне землеробство, цифровізація управлінських процесів, використання великих даних та автоматизованих систем контролю якості продукції. Визначено, що застосування сучасних технологій сприяє підвищенню ефективності виробництва, зменшенню втрат урожаю та оптимізації витрат, що, своєю чергою, зміцнює стійкість аграрних підприємств до зовнішніх викликів. Окремо розглянуто питання диверсифікації виробництва та зменшення залежності від імпорту сільськогосподарської сировини, добрив, насіння та техніки. Підкреслено важливість розвитку внутрішнього виробництва для забезпечення сталого функціонування агропромислового комплексу. Зазначено, що диверсифікація видів сільськогосподарської продукції, зокрема розвиток органічного землеробства, є важливим елементом забезпечення довготривалої продовольчої безпеки. Також у статті розглянуто соціальні аспекти продовольчої безпеки, включно із забезпеченням доступу населення до якісних продуктів харчування, розвитком кооперативного руху та підвищенням рівня соціальної відповідальності аграрних підприємств. Підкреслено необхідність державної підтримки аграрного сектора через фінансування інновацій, розвиток інфраструктури та стимулювання інвестицій у виробництво екологічно чистої продукції.