Marina Tereshchuk

Marina Tereshchuk

Auto-generated profile, based on publicly available information

Marina Tereshchuk

Polissia National University, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 May 2020
Verified
Conference Paper
Closed access
MTMarina Tereshchuk
Marina Tereshchuk
YMYaroslav Mykhailovych
Yaroslav Mykhailovych
NTNataliya Tsyvenkova
Nataliya Tsyvenkova
AHAnna Holubenko
Anna Holubenko

30 March 2021 in Vidnovluvana energetika
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МТМ.б. Терещук
М.б. Терещук
CКC.в. Клюс
C.в. Клюс
НЦН.м. Цивенкова
Н.м. Цивенкова
ВЧВ.в. Чуба
В.в. Чуба
MTM. Tereshchuk
M. Tereshchuk
NTNataliya Tsyvenkova
Nataliya Tsyvenkova
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.

15 November 2019 in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
GGGennadii Golub
Gennadii Golub
NTNataliya Tsyvenkova
Nataliya Tsyvenkova
VCViacheslav Chuba
Viacheslav Chuba
AHAnna Holubenko
Anna Holubenko
MTMarina Tereshchuk
Marina Tereshchuk
Substantiation of the method of integrated group unification of machine and appliance designs

30 December 2022 in Vidnovluvana energetika
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МТМ. Б. Терещук
М. Б. Терещук
ЯМЯ. М. Михайлович
Я. М. Михайлович
ГЧГ. О. Четверик
Г. О. Четверик
НЦН. М. Цивенкова
Н. М. Цивенкова
АГА. А. Голубенко
А. А. Голубенко
ІОІ. С. Омаров
І. С. Омаров
Представлено конструкцію камери ферментації для виробництва компосту з органічної сировини. Досліджено тепловий режим роботи камери на субстраті, який є сумішшю соломи, гною ВРХ, пташиного посліду і деревної тирси. Вологість субстрату становила 62 %. Установка була встановлена на відкритому повітрі. Дослідження виконувалися при температурі від 10 до –10 °С. З метою уникнення теплових втрат камеру ферментації зовні було термоізольовано. Повітря для аерації субстрату підігрівалося до температури від +20 до +60 °С. Введено поняття балансової теплоти. На основі рівняння теплового балансу розроблено математичну модель. Методом проведення багатофакторного експерименту встановлено залежність балансової теплоти від температури повітря аерації суб-страту, товщини шару термоізоляційного матеріалу та температури повітря навколишнього середовища. Встановлено умови, за яких з енергетичної точки зору має місце автономний процес ферментації субстрату: температура повітря на аерацію субстрату – 18…24 °С; температура повітря навколишнього середовища – 1…5 °С; товщина шару ізоляційного матеріалу – 100 мм. Результати експериментального дослідження мають високу відповідність аналітичним даним. Коефіцієнт детермінації склав 0,99. Представлені результати можуть бути використані для подальших досліджень теплового режиму роботи камер ферментації з виробництва компосту з органічної сировини об’ємом до 250 л. Отримані результати дозволяють встановити оптимальну товщину шару ізоляційного матеріалу з урахуванням температурних умов навколишнього середовища, що зменшить непродуктивні втрати теплоти установкою і підвищить ефективність ферментаційної установки в цілому. Подальші дослідження плануються проводитися в напрямі визначення впливу частоти обертання камери ферментації барабанного типу та кількості повітря аерації субстрату на якість виробленого компосту. Бібл. 21, табл. 2, рис. 5.