Nataliia Zobenko

Nataliia Zobenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Nataliia Zobenko

ДВНЗ «Ужгородський національний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
15 April 2025 in IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE
Verified
Journal Article
Closed access
BCBohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
NZNataliіа Zobenko
Nataliіа Zobenko
OMOlena Mykhalchyk
Olena Mykhalchyk
YNYuliia Nikitska
Yuliia Nikitska

1 September 2024 in Academic Notes. Series: Pedagogical Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
BCBogdan Khmelnytsky National University at Cherkasy
Bogdan Khmelnytsky National University at Cherkasy
NZNataliia Zobenko
Nataliia Zobenko
YSYuliia Solovei
Yuliia Solovei
BCBogdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
Bogdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
KMKateryna Myts
Kateryna Myts
The article highlights the importance of using various methods for the formation of elementary mathematical concepts in older preschool children with special educational needs. Special attention is paid to the use of J. Kuisener sticks as a method of mastering elementary mathematical ideas in children with autism spectrum disorders. The importance of using J. Kuisener's method as universal, which does not contradict any existing method, but on the contrary, successfully complements them, is outlined. It has been found that Kuisener sticks can be integrated into any other curriculum or methodology, making them a valuable addition to working with children with diverse educational needs. They can also be used both in individual classes and in groups, providing an adaptive approach that allows you to take into account the individual characteristics of each child. It was found that for children with autism spectrum disorders it is important that educational materials have a clear structure and stimulate sensory perception. J. Cuisener sticks meet these requirements, as their use combines visual, tactile and sometimes even sound stimulation (through manipulation and movement). This contributes to a better understanding of numbers, their relationships and mathematical operations, as the material is perceived through different channels of perception, which is especially important for children with autistic disorders. It has been established that Kuisener sticks are a universal tool for organizing both group and individual work with preschool children with autism spectrum disorder (ASD). Attention is focused on the need to observe the stages of formation of the simplest skills and knowledge in mathematics under any conditions in children with special educational needs. It was analyzed that the method of using J. Kuisener's sticks has a unique developmental effect: it promotes the development of memory, speech, imagination, and emotions in preschool children; forms patience, perseverance, creative potential of the individual; helps to learn the relationships and dependencies of the surrounding world. It was found that the formation of primary mathematical concepts is a powerful means of intellectual development of a preschool child with manifestations of the autistic spectrum, his cognitive and creative abilities. У статті висвітлено важливість використання різних методів для формування елементарних математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Особлива увага звертається на використання паличок Дж. Кюїзенера як методу опанування елементарними математичними уявленнями у дітей з РСА. Окреслено важливість застосування методики Дж. Кюїзенера як універсальної, яка не суперечить жодній існуючій методиці, а навпаки, вдало їх доповнює. З’ясовано, що палички Кюїзенера можуть бути інтегровані в будь-яку іншу навчальну програму або методику, що робить їх цінним додатком до роботи з дітьми, які мають різні освітні потреби. Також можуть використовуватися як на індивідуальних заняттях, так і в групах, забезпечуючи адаптивний підхід, що дозволяє врахувати індивідуальні особливості кожної дитини. З’ясовано, що для дітей з РСА (розладами спектру аутизму) важливо, щоб навчальні матеріали мали зрозумілу, структуру та стимулювали сенсорне сприйняття. Палички Дж. Кюїзенера відповідають цим вимогам, оскільки їхнє використання поєднує зорову, тактильну та іноді навіть звукову стимуляцію (через маніпуляції та пересування). Це сприяє кращому розумінню чисел, їх співвідношень і математичних дій, оскільки матеріал сприймається через різні канали сприйняття, що особливо важливо для дітей з аутичними розладами. Встановлено, що палички Кюїзенера є універсальним інструментом для організації як групової, так і індивідуальної роботи з дітьми дошкільного віку з розлади спектру аутизму (РСА). Закцентовано увагу на необхідності дотримання етапів формування найпростіших умінь та знань з математики за будь-яких умов у дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано, що саме метод використання паличок Дж. Кюїзенера володіє унікальним розвиваючим ефектом: сприяє розвитку в дітей дошкільного віку пам'яті, мовлення, уяви, емоцій; формує терпіння, наполегливість, творчий потенціал особистості; допомагає пізнати взаємозв'язки і залежності...

31 May 2022 in Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NZNataliia Zobenko
Nataliia Zobenko
In modern terms, the inclusion has become a priority in the educational policy of our state. It is noted that effective and successful organization of the educational process in the conditions of inclusive education is possible only under the condition of special systematic professional and pedagogical training of future teachers with children with special educational needs. The aim of the article is to substantiate and analyze the theoretical aspects of professional readiness of future primary school teachers in the inclusive education within a higher education institution. Research methods: analysis, synthesis, generalization of theoretical aspects of professional readiness of future primary school teachers in the conditions of inclusive education within the institution of higher education. The updated conditions for the functioning of general secondary education lead to the updating the system of teacher training, the restructuring, the special training of teachers in higher education: changes in content (taking into account changes in society), goals and objectives of professional activities of primary school teachers; the formation of pedagogical competence; training on the principle of integrity, system and integration; taking into account the following components: psychological, methodological, scientific-theoretical, special, practical and methodological, as well as the components of professional and personal training of future teachers to work in the inclusive education. The final result of professional training is the formation of pedagogical competence, which will ensure the readiness and ability of the individual to carry out the inclusive education of primary school students in general secondary educational institution.


4 June 2025 in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NZN. A. Zobenko
N. A. Zobenko
YSYu. O. Solovei
Yu. O. Solovei
VBV. H. Bondar
V. H. Bondar
У статті висвітлено проблему підготовки майбутніх вихователів до проведення моніторингу й оцінювання досягнень дітей дошкільного віку. Акцентовано увагу на необхідності високої професійної кваліфікації вихователя, який має бути здатний адаптувати педагогічний процес до індивідуальних і вікових особливостей дітей, а також ефективно використовувати новітні педагогічні технології. Окрім традиційного виховання, важливим складником діяльності вихователя є моніторинг і оцінювання досягнень дітей, що передбачає тісну співпрацю з батьками для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Особлива увага звертається на важливість професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти, яка має враховувати всі аспекти професійної діяльності та відповідати вимогам сучасної педагогіки. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх вихователів ґрунтується на компетентнісному підході, що включає знання та вміння, необхідні для ефективного оцінювання та моніторингу розвитку дітей. Для цього майбутні вихователі повинні володіти оцінювально-аналітичною, організаційною та прогностичною компетентностями, що дозволяють адаптувати педагогічний процес до індивідуальних потреб дітей. Проаналізовано роль оцінювально-аналітичної компетентності вихователя, яка охоплює знання теорій розвитку дітей, уміння застосовувати сучасні методи моніторингу й аналізу досягнень дітей, а також здатність коригувати освітній процес відповідно до отриманих результатів. З’ясовано, що ці компетентності мають когнітивну, операційно-технологічну, особистісну, комунікативну й інтеграційну складові частини, що забезпечують комплексний підхід до розвитку дітей у дошкільному закладі. Узагальнено, що ефективна професійна підготовка майбутніх вихователів у закладах вищої освіти має включати елементи, які сприяють розвитку оцінювально-аналітичної компетентності, що забезпечить ефективне застосування отриманих знань і навичок у майбутній практичній діяльності вихователя закладу дошкільної освіти. Зазначено, що опанування здобувачами освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта» змісту навчальної дисципліни «Моніторинг і оцінка досягнень дітей дошкільного віку» сприятиме формуванню системи знань, умінь і навичок, що відповідають вимогам сучасності та забезпечать ефективне їх застосування в майбутній практичній діяльності вихователя закладу дошкільної освіти. Виокремлено основні напрями професійної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти до проведення моніторингу й оцінювання досягнень дітей дошкільного віку: теоретична, ціннісно-мотиваційна та практична підготовка. Зазначені напрями підготовки повинні реалізовуватися комплексно, з урахуванням компетентнісного підходу в освітньому процесі, забезпечувати всебічний розвиток майбутніх вихователів для ефективного здійснення моніторингу й оцінювання досягнень дітей дошкільного віку.

29 May 2026 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Open access
СПСофія Потюк
Софія Потюк
НЗНаталія Зобенько
Наталія Зобенько
Стаття присвячена розкриттю можливостей техніки storytelling в контексті компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, комплексного, аксіологічного та соціокультурного підходів як засобу розвитку усного і писемного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями. З огляду на це, метою статті визначено теоретичне обґрунтування й розкриття педагогічного потенціалу storytelling як засобу розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями, визначення специфіки його застосування задля реалізації освітніх підходів в умовах інклюзивного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти. У процесі дослідження керувалися методами: аналізом та синтезом наукової літератури з проблеми дослідження, узагальненням та систематизацією. Визначено специфіку storytelling в межах компетентнісного підходу storytelling створює умови для застосування мовлення у змодельованих ситуаціях, що сприяє формуванню комунікативної компетентності; особистісно орієнтованого підходу відбувається врахування індивідуальних можливостей, потреб та темпу розвитку дитини з ІП; діяльнісного підходу передбачає активну участь здобувачів освіти у створенні історій, що стимулює їхню мовленнєву та пізнавальну активність; комплексного підходу забезпечення інтеграції різних видів діяльності; аксіологічного – визначення історії як засобу формування моральних цінностей; соціокультурного – сприяння засвоєнню культурних норм і соціальних моделей поведінки. В межах кожного підходу окреслено практичні вправи для розвитку усного і писемного мовлення, зокрема рольові ігри, робота з деформованим текстом та створення авторських дитячих книг. Доведено, що використання storytelling у роботі з дітьми з порушеним інтелектом є значущим у зв’язку із доступною формою подачі матеріалу, чіткою структурованістю сюжету та наочністю, що полегшують розуміння змісту, сприяючи розвитку усного та писемного мовлення. У підсумку зазначено, що storytelling створює сприятливі умови для розвитку мовленнєвої компетентності дітей, зокрема тих, які мають інтелектуальні порушення.