Olena Valeriivna Kholodniak

Olena Valeriivna Kholodniak

Auto-generated profile, based on publicly available information

Olena Valeriivna Kholodniak

Zaporizhzhya State Medical University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
27 December 2018 in Archiv der Pharmazie
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
LALyudmyla Antypenko
Lyudmyla Antypenko
FMFatuma Meyer
Fatuma Meyer
OKOlena Kholodniak
Olena Kholodniak
ZSZhanar Sadykova
Zhanar Sadykova
TJTereza Jirásková
Tereza Jirásková
KSKarl G. Steffens
Karl G. Steffens

6 May 2020 in Chemistry & Biodiversity
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
OKOlena Valeriivna Kholodniak
Olena Valeriivna Kholodniak
MKMaksym Stanislavovich Kazunin
Maksym Stanislavovich Kazunin
FMFatuma Meyer
Fatuma Meyer
Serhii Sergiy KovalenkoSerhii Sergiy Kovalenko
Serhii Sergiy Kovalenko
KSKarl G. Steffens
Karl G. Steffens

29 April 2022 in ScienceRise: Pharmaceutical Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OKOlena Kholodniak
Olena Kholodniak
Serhii Sergiy KovalenkoSerhii Sergiy Kovalenko
Serhii Sergiy Kovalenko
Acyl isothiocyanates and their functional derivatives (acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides) are an important group of organic compounds that are widely used in the synthesis of heterocycles and in chemistry as catalysts, ligands, colorimetric hemosensors, etc. In recent years, there has been an increased interest towards this class of compounds as promising biologically active compounds, especially since the latest advances in medicinal chemistry for them are not sufficiently studied. The aim. To summarize and systematize information for the last 10 years on methods of synthesis and biological activity of substituted acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides. Materials and methods. Web-tools for finding scientific information (Reaxys, Scopus, Google Scholar, ScienceResearch, SciFinder, Web of Science, etc.). Results and discussion. Literature sources related to the methods of synthesis of substituted acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides were systematized and analyzed. The main approaches for the formation of these compounds are revealed: stepwise formation from carboxylic acids, through acyl chlorides and acyl isothiocyanates followed by nucleophilic addition of amines or hydrazides of carboxylic acids ("one-pot synthesis"), nucleophilic addition of amines or hydrazides of carboxylic acids directly to acyl isothiocyanates and parallel microwave synthesis using acyl isothiocyanates and amines as reagents. The possibility of their use as ligands for the formation of complex compounds with transition metal ions was discussed. In the review biological activity of these structures, namely antimicrobial, fungicidal, antitumor, antiviral, antifungal and other activities was detailazed. Conclusions. The basic approaches to the synthesis of substituted acylthuoureas and acyl thiosemicarbazides which include the application of carboxylic acids, their derivatives (acyl halides and isothiocyanates) and N-nucleophiles as initial compounds were discussed. It was shown that aforementioned class of the compounds reveals the versatile biological activity and are promising for further structural modification aimed to the search of novel drugs

15 March 2022 in Current issues in pharmacy and medicine: science and practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОKО. V. Kholodniak
О. V. Kholodniak
YSYu. V. Shubina
Yu. V. Shubina
Serhii Sergiy KovalenkoSerhii Sergiy Kovalenko
Serhii Sergiy Kovalenko
Синтез і структурна модифікація азолів залишається актуальним напрямом медичної хімії та дає можливість отримати нові сполуки з широким спектром біологічної активності. Серед чималої кількості азолів особливу увагу привертають 1,3,4-тіадіазоли та 1,2,4-тріазоли, серед них – відомі лікарські засоби, ларвіциди, інсектициди, рістрегулятори тощо. Незважаючи на те, що гетероциклізації функціональних заміщених гідразину для їхнього синтезу добре досліджені, N-(R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбокаміди і сьогодні залишаються реагентами з нерозкритим потенціалом. Ба більше, введення ліпофільних «фармакофорних» фрагментів (циклоалкани) у структуру 1,3,4-тіадіазолів та 1,2,4-тріазолів – перспективний напрям їхньої модифікації, забезпечуватиме додаткові міжмолекулярні взаємодії з ензимами і, можливо, призводитиме до посилення або зміни вектора біологічної активності. Отже, синтез нових похідних цього класу сполук і вивчення їхніх антибактеріальних властивостей залишається актуальною проблемою медичної та органічної хімії. Мета роботи – дослідити гетероциклізацію N-(R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбоксамідів, встановити структуру та антибактеріальну активність синтезованих сполук. Матеріали та методи. Методики органічного синтезу, фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних сполук (ЯМР 1Н-спектроскопія, хромато-мас-спектрометрія, елементний аналіз). Протимікробну активність синтезованих сполук досліджували згідно з загальноприйнятим методом до стандартних штамів мікроорганізмів і грибків. Результати. Дослідили особливості гетероциклізації N-(R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбоксамідів і з’ясували фактори, що впливають на цю реакцію. Показано, що зазначені сполуки за умов реакції гетероциклізації в концентрованих мінеральних кислотах утворюють 5-R-2-аміно-1,3,4-тіадіазоли, тобто проміжний інтермедіат зазнає додаткового гідролізу з відщепленням циклоалканкарбоксильного фрагмента. Запропоновані альтернативні методи синтезу 5-R-2-аміно-1,3,4-тіадіазолів. Уперше синтезували оригінальні 4-циклоалканкарбоніл-3-(аміно-,фенілоксо-(тіо)метил-1,5-дигідро-4H-1,2,4-тріазол-5-тіони тривалим нагріванням відповідних дизаміщених тіосемикарбазидів. Розширити цю реакцію на інші діацилтіосемікарбазиди не вдалося, останні зазнають гетероциклізації у присутності натрій гідроксиду з утворенням відомих 5-R-2,4-дигідро-3H-1,2,4-тріазол-3-тіонів. Досліджені та проаналізовані 1Н ЯМР-спектри, встановлені закономірності розщеплення характеристичних протонів у функціоналізованих азолів. Мікробіологічний скринінг показав, що 5-R-2-аміно-1,3,4-тіадіазоли, 4-циклоалканкарбоніл-3-(аміно-,фенілоксо-(тіо)метил-1,5-дигідро-4H-1,2,4-тріазол-5-тіони та 5-R-2,4-дигідро-3H-1,2,4-тріазол-3-тіон є менш ефективними антибактеріальними та протигрибковими агентами (MIC 100–200 мкг/мл) порівняно з N-(R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбоксамідами (MIC 3.125–200 мкг/мл). Висновки. Встановили, що N-(R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбокаміди залежно від умов проведення гетероциклізації утворюють 5-R-2-аміно-1,3,4-тіадіазоли, 3-(фенілоксо-(тіо)метил-1,5-дигідро-4H-1,2,4-тріазол-5-тіони або 5-R-2,4-дигідро-3H-1,2,4-тріазол-3-тіони. Показали, що синтезовані азоли – менш ефективні...

21 August 2020 in Medical and Clinical Chemistry
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OKO. V. Kholodniak
O. V. Kholodniak
KSK. V. Sokolova
K. V. Sokolova
SKS. I. Kovalenko
S. I. Kovalenko
OPO. A. Pidpletnya
O. A. Pidpletnya
Вступ. Тривале застосування діуретиків, особливо у великих дозах, численність і тяжкість побічних ефектів (водно-електролітні й метаболічні порушення), а також відносно обмежена номенклатура існую­чих діуретичних засобів диктують необхідність пошуку нових сполук, які б проявляли діуретичну дію, мали нескладну технологію виробництва та були більш безпечними. Мета дослідження – здійснити спрямований пошук діуретиків серед невідомих дизаміщених тіосечовин і тіосемікарбазидів з використанням методології молекулярного докінгу для пояснення імовірного механізму дії. Методи дослідження. Структури цільових сполук запропоновано із застосуванням підходів “drug-design”, а саме введенням до тіосечовин і тіосемікарбазидів структурних фрагментів, характерних для відомих діуретиків. Заміщені циклоалкілкарбонілтіосечовини чи тіосемікарбазиди синтезовано одно­реакторним методом з використанням циклоалкілкарбонілхлоридів, амонію ізотіоціанату та заміщених анілінів або гідразидів карбонових кислот. Будову синтезованих сполук доведено методами ІЧ-, 1Н ЯМР-спектроскопії, хроматомас-спектрометрії та елементним аналізом. Спрямований пошук сполук, що впливають на видільну функцію нирок щурів, здійснено за загальноприйнятим методом Є. Б. Бєрхіна з водним навантаженням. Імовірний молекулярний механізм дії передбачено завдяки молекулярному докінгу. Результати й обговорення. Однореакторна реакція циклоалкілкарбонілхлоридів з еквімолекулярною кількістю амонію ізотіоціанату та заміщених анілінів або гідразидів карбонових кислот приводить до заміщених циклоалкілкарбонілтіосечовин чи тіосемікарбазидів. Обговорено будову синтезованих сполук з використанням даних ІЧ-, 1Н ЯМР- і хроматомас-спектрів. Дослідження впливу синтезованих сполук на видільну функцію нирок щурів при водному навантаженні дозволили виявити ряд сполук, які за діуретичною дією перевищують фуросемід та конкурують з гідрохлортіазидом. Результати молекулярного докінгу показали, що досліджувані сполуки проявляли високу спорідненість до карбоангідрази II і мали подібні сайти зв’язування з референс-препаратами. Зазначене вказує на ймовірний їх механізм дії. Висновки. Розроблена та реалізована стратегія пошуку діуретиків серед заміщених циклоалкілкарбонілтіосечовин і тіосемікарбазидів дозволила виявити ефективну сполуку (3.2), яка за силою сечогінного ефекту наближається до референс-препарату “Гідрохлортіазид”. Важливо, що, згідно з результатами молекулярного докінгу, синтезовані сполуки, як і референс-препарати, мають подібний механізм дії (інгібітори карбоангідрази II). Імовірно, виражений діуретичний ефект досліджуваних сполук пов’язаний зі здатністю заміщених тіосечовин утворювати координаційні зв’язки з катіоном цинку в активній ділянці СА II. Отримані результати обґрунтовують подальший цілеспрямований пошук потенційних діуретиків серед цього класу сполук.