Дмитро Середа

Дмитро Середа

Auto-generated profile, based on publicly available information

Дмитро Середа

Institute of Scientific Research on Civil Protection of the National University of Civil Protection of Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
2 April 2025 in Municipal economy of cities
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
DSD.V. Sereda
D.V. Sereda
YBY.V. Ballo
Y.V. Ballo
The research is devoted to the development and disaggregation of the carbon methodology to the extension of processes from wind power plants to adjacent objects. It has been determined that the most unsafe and unpleasant scenario for the development of fires for wind power plants is “ruin-fire” or “fire-ruin”. The authors carried out an analysis of the main shortcomings in the approaches to the rozrokhunkovogo identification of the opposite relations between the bodies and spores and the identification of problematic nutritional issues to the development of the scientific foundations of the assessment of the necessary values of the opposite ones between objects with specific geometric parameters, as well as other areas of interest. Fire safety measures and restrictions during full-scale fire experimental studies are justified, and environmental conditions and external wind influences are determined. Based on the most significant parameters that are involved in the process of assessing anti-fire structures, a proprietary methodology for conducting full-scale fire experimental investigations for the processes of fire expansion under wind has been developed. electrical installations to small objects. It is determined that the type, characteristics and extent of the necessary equipment and features of vimiruval technology for conducting experimental fire investigations are determined. The parameters of the fire platform and the main components of the imitation model of the wind power plant have been determined, as well as safety precautions for personnel have been determined. Further investigations will be aimed at the practical implementation of the fragmented methodology, by conducting a series of full-scale fire investigations. Also, the significance of the deposits is transferred to the infusion of design parameters of wind power plants in the process of expansion of the same objects, as a scientific basis for improving the basic rozrunkov method of assessing contrasting sections between everyday objects.

8 July 2024 in Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТСТарас Скоробагатько
Тарас Скоробагатько
АПАндрій Пруський
Андрій Пруський
ІМІгор Маловик
Ігор Маловик
МПМихайло Прокофьев
Михайло Прокофьев
МЯМихайло Якіменко
Михайло Якіменко
ДСДмитро Середа
Дмитро Середа
Зазначено, що непоодинокі факти загибелі рятувальників під час виконання завдань за призначенням, зокрема в умовах воєнних дій, свідчать про те, що дослідження показників, які характеризують діяльність газодимозахисників за цих обставин, є актуальною науково-практичною задачею. Згідно з аналізом важливою та невирішеною частиною проблеми здійснення особовим складом аварійно-рятувальних робіт у разі можливого ураження під час війни є відсутність кількісних показників, що розкривають відповідні закономірності діяльності газодимозахисників. Статистичний аналіз експериментальних даних, отриманих під час виконання у випадковій послідовності визначених контрольних вправ (підіймання нескінченними сходами, тяговий тренажер, бігова доріжка, велотренажер, подолання теплодимокамери-лабіринту в задимленому середовищі у разі підвищеної температури до 60°С та обмеженого простору) на мобільному тренажері виробництва компанії MAW GmbH, на якому сьогодні можна найбільш повно відтворити умови роботи пожежників-рятувальників у непридатному для дихання середовищі, дав змогу одержати новий науковий результат. Визначено, що закономірності діяльності газодимозахисників в умовах можливого бойового ураження, якщо вони додатково оснащуються бронежилетами, характеризуються тим, що їх розподіл описується відповідно до нормального закону. Це дало змогу за допомогою критерію Стьюдента для залежних вибірок із рівнем значущості a=0,05 отримати як показники діяльності особового складу, відмінності між якими у разі здійснення оперативної діяльності в бронежилетах є значущими, так і показники, відмінності між якими можна вважати незначущими. Наголошено, що у процесі проведення експериментальних досліджень час виконання поставленого завдання після застосування бронежилета 3-го класу захисту практично не змінився. Проте в розглядуваних умовах експерименту навіть лише через збільшення ваги оснащення та підвищення складності роботи суттєво погіршилися всі психофізіологічні показники, які характеризують стан рятувальника. Запропоновано показники для спрощеної оцінки часу роботи газодимозахисників.

29 June 2025 in Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РКРоман Коваль
Роман Коваль
ОТОлександр Твердохліб
Олександр Твердохліб
СЄСергій Ємельяненко
Сергій Ємельяненко
ДСДмитро Середа
Дмитро Середа
ЛНЛюбов Несенюк
Любов Несенюк
В статті проведено порівняльне дослідження міжнародних технічних вимог до ПКК. Це дослідження включає аналіз існуючих міжнародних стандартів (таких як NFPA, EN, JIS, GB, IS, AS/NZS) та їх порівняння. Виявлено ключові відмінності у технічних параметрах (довжина, діаметр, матеріали рукавів), робочих та випробувальних тисках, швидкостях потоку води, а також у підходах до проектування, експлуатації та цільового використання ПКК у різних країнах. В результаті дослідження встановлено значні технічні відмінності у вимогах до ПКК між різними країнами світу. Також відзначено розбіжності у діаметрах та довжинах рукавів, типах з'єднань (Storz, NST, JIS, GB, BS 336), матеріалах, а також у практиках обслуговування та сертифікації. Показано, що українська нормативна база поступово адаптується до європейських стандартів, проте комплексний порівняльний аналіз з іншими світовими підходами є недостатнім. Отримані дані корисні, оскільки вони формують основу для розробки пропозицій щодо можливих напрямів уніфікації технічних вимог до ПКК. Вони дозволяють визначити конкретні сфери, де необхідна гармонізація українських стандартів з міжнародними, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного ринку пожежного обладнання, спрощенню міжнародного співробітництва, імпорту сучасних технологій та експорту української продукції. Це також допоможе розробляти ефективніші та безпечніші системи пожежогасіння, адаптовані до сучасних викликів та міжнародних практик.

30 December 2024 in Fire Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
DSD. V. Seredа
D. V. Seredа
YBYa. V. Ballo
Ya. V. Ballo
Чинні будівельні норми визначають вимоги щодо мінімальних протипожежних відстаней між будівлями та спорудами, ураховуючи відстань між зовнішніми стінами й іншими суміжними конструкціями. Для зовнішніх енергетичних установок, таких як вітрові електроустановки, ці вимоги встановлені частково в галузевих нормах, проте більшою мірою вони спрямовані на дотримання санітарних вимог. Наприклад, вони мають бути розташовані не менше ніж за 1 км від житлових будинків і на відстані не менше трьох діаметрів лопатей ротора від сусідніх об’єктів. Однак чинні норми неповністю враховують потенційні ризики виникнення й розвитку пожеж на вітрових електроустановках, особливо у випадку руйнування їх конструкції. Таким чином, постає завдання щодо необхідності вдосконалити методику визначення протипожежних відстаней, ураховуючи конструктивні параметри вітрових електроустановок і можливі сценарії розвитку пожежі. Мета статті полягає у визначенні шляхів удосконалення методу встановлення протипожежних відстаней від вітрових електроустановок до суміжних об’єктів з урахуванням їх потенційних небезпек, пов’язаних із пожежею. У роботі використано методи узагальнення попередніх досліджень щодо аналізу методики визначення протипожежних відстаней між об’єктами, метод аналітичного дослідження, а також методи порівняння й аналогії. Проаналізовано потенційні пожежонебезпечні й аварійні ситуації, що супроводжуються руйнуванням вітрових електростанцій; з’ясовано чинники, які впливають на точність визначення протипожежних відстаней залежно від типів (потужності) вітрових електростанцій; досліджено методологію визначення безпечних протипожежних відстаней і виявлено шляхи її вдосконалення; визначено критерії, які можуть характеризувати умови дотримання пожежної безпеки в частині протипожежних відстаней. Отже, визначено найбільш несприятливі умови поширення пожежі на суміжні об’єкти від вітрових електроустановок, які полягають у можливості механічного руйнування таких електроустановок, що, як наслідок, може призвести до зменшення встановлених протипожежних відстаней і поширення пожежі на суміжний об’єкт. Систематизовано технічні параметри вітрових електроустановок з урахуванням залежностей щодо пропорційного збільшення їх висоти, потужності й кількості пожежного навантаження всередині їх корпусу, що може суттєво впливати на точність визначення протипожежних відстаней. Запропоновано для збільшення точності прогнозування обмеження поширення пожежі між суміжними об’єктами в разі виникнення аварійних ситуацій, спричинених механічним пошкодженням вітрових електроустановок, що супроводжується виникненням пожежі, ураховувати значення висоти опори вітрової електроустановки, площі розливу оливи, що утворюється внаслідок руйнації оливонаповнених вузлів та агрегатів.

30 May 2026 in Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety
Verified
Journal Article
Open access
РКРоман Коваль
Роман Коваль
НКНаталія Коваль
Наталія Коваль
ДСДмитро Середа
Дмитро Середа
ЛНЛюбов Несенюк
Любов Несенюк
СЄСергій Ємельяненко
Сергій Ємельяненко
ІКІгор Коваль
Ігор Коваль
У статті представлено результати оцінки ефективності пожежних кран-комплектів основі аналізу масивів статистичних даних про пожежі в Україні та обґрунтування напрямів їх технічного регулювання. Методологічну основу дослідження становлять статистичний аналіз застосування пожежних кран-комплектів, системний аналіз нормативної бази, використання ризик-орієнтованого підходу. Встановлено, що фактична ефективність використання ПКК як первинних засобів пожежогасіння є вкрай низькою, що свідчить про невідповідність їх технічних характеристик та експлуатаційних властивостей реальним умовам використання. На основі аналізу статистичних даних і факторів, що впливають на ефективність застосування ПКК (ергономічні обмеження, нестабільність гідравлічних параметрів, технічний стан та конструктивні особливості), визначено ключові проблеми функціонування систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Систематизовано технічні вимоги та методи випробувань пожених кран-комплектів відповідно до європейських стандартів серії EN та визначено їх роль. Обґрунтовано напрями вдосконалення технічного регулювання, зокрема щодо параметрів витрати та тиску, ергономічних характеристик, надійності елементів, а також забезпечення сумісності з’єднувальних елементів у контексті гармонізації з європейською практикою (перехід від системи «Богданова» до «Storz» або застосування адаптерів). Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення національної нормативної бази, підвищення ефективності внутрішнього протипожежного водопостачання та усунення технічних бар’єрів у сфері обігу пожежно-технічної продукції.

19 September 2025 in Municipal economy of cities
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
DSD.V. Sereda
D.V. Sereda
YBY.V. Ballo
Y.V. Ballo
The article presents the results of full-scale field fire research, the purpose of which was to study the processes of fire development due to an emergency fall of a wind power plant, accompanied by a spill of flammable liquid. The relevance of the work is due to the need to improve existing methods for determining fire-prevention distances, which do not take into account scenarios of emergency destruction of objects and the occurrence of class B fires. An analysis of the remaining studies and publications in the field of limiting the spread of fire by observing fire-prevention distances was conducted. The purpose of the publication was formed, which is to study individual dependencies of fire formation and development during an emergency fall of a wind power plant, accompanied by an emergency oil spill and its subsequent ignition, and tasks were set to achieve the set goal. A series of full-scale fire experiments were conducted using a 10 m high model of a wind turbine with an oil-filled casing with a volume of 20 l, during which the fall of the turbine was simulated, and the patterns of the oil spill area, the dynamics of the fire development and its duration were analyzed. Using thermal imaging equipment, the development of the fire was visualized at the second, tenth minute and at the moment of self-burning. The results obtained indicate that when the wind turbine fell, the average initial area of the fire was about 18.4 m² at a temperature of 560-630°C, which poses a potential threat to adjacent objects. It was found that the most dangerous is the burning phase from the second to the tenth minute. It was experimentally established that the maximum distance of fire spread from the base of the turbine reached 15.6 m, which is 56% greater than its geometric height. The conclusions drawn and experimental data obtained will serve as a basis for improving the calculation method for assessing fire distances. Taking into account factors such as accidental fuel spills will allow for more accurate prediction of fire risks and implementation of necessary fire prevention measures at the design stage of wind power plants.