У статті дослідже но проблему активізації спеціалізованої англомовної лексики у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів- будівельників. Розкрито сутність понять «активний словник» та «пасивний словник» здобувачів вищої освіти у технічних ЗВО та показано, що значна частина їхнього словникового запасу залишається у пасивному стані, що знижує ефективність їхньої професійної комунікації та готовність до інтеграції у міжнародне середовище. Тому основна увага зосереджується на необхідності переведення значного обсягу спеціалізованої лексики з пасивного у активний стан, що є передумовою розвитку навичок англомовного професійного спілкування.Автори зазначають, що опанування спеціалізованої лексики дає змогу майбутнім інженерам ефективно інтегруватися у міжнародне професійне середовище та взаємодіяти у науково-технічних і виробничих ситуаціях.Розкрито значення словникового запасу як індикатора мовленнєвої культури та його вплив на здатність інженера до чіткої, логічної та аргументованої комунікації.Запропоновано трирівневу модель роботи зі спеціалізованою лексикою: ознайомлення й закріплення у професійних контекстах, рецептивно- продуктивне тренування з опорою на ментальні карти та комунікативну практику у змодельованих і реальних ситуаціях. Висвітлено методичні прийоми, що сприяють переходу від рецептивного до продуктивного словника (лексичні трансформації, робота з колокаціями, рольові ігри, інтеграція вправ із візуальними матеріалами, використання цифрових платформ). Наголошено на важливості подолання ефекту «плато» та «кривої забування» через застосування інтервального повторення та персоналізованих цифрових ресурсів (Quizlet, Anki, Notion). Водночас підкреслено, що цифрові технології можуть бути результативними лише за умови активної участі викладача, який спрямовує, координує та корегує діяльність здобувачів вищої освіти.Визначено основні аспекти підвищення ефективності навчання спеціалізованої лексики. Автори наголошують на необхідності створення інноваційного освітнього середовища, у якому поєднуються когнітивний, комунікативний та практико-орієнтований підходи. Стаття також акцентує увагу на значенні педагогічних умов, що забезпечують гармонійне поєднання самостійної роботи здобувачів, використання цифрових ресурсів і наставницької ролі викладача. Таким чином, дослідження обґрунтовує важливість системного й поетапного переходу спеціалізованої англомовної лексики з пасивного стану в активний, що формує готовність майбутніх інженерів до повноцінної професійної комунікації та інтеграції у глобальне освітнє й виробниче середовище.