Liudmyla M. Sbitnieva

Liudmyla M. Sbitnieva

Auto-generated profile, based on publicly available information

Liudmyla M. Sbitnieva

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 May 2020 in International Journal of Learning, Teaching and Educational Research
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
OSOlena F. Sbitnieva
Olena F. Sbitnieva
LSLiudmyla M. Sbitnieva
Liudmyla M. Sbitnieva
HOHanna E Ovcharenko
Hanna E Ovcharenko
VFVictoria S. Furkalo
Victoria S. Furkalo
SBSvitlana S. Bondar
Svitlana S. Bondar
This article explores the problem of aesthetic education and focuses on issues related to its implementation in the educational process of a modern educational institution. The content and features of modern aesthetic education in the system of professional training of future specialists are covered. The study was conducted during the 2018/2019 academic year. The experimental group consisted of 105 students aged between 17-19 years, while the control group consisted of 155 students of the same ages. As part of this summative assessment, a survey was conducted with the help of a questionnaire, which involved a total of 260 students from both universities, who answered the questions specifying the main shortcomings of modern educational activities. It is known that one of the conditions that interferes with aesthetic development of future specialists is the lack of free time, due to the fact that most students work in their free time after classes and the lack of motivation to participate in classroom discussions. In the process of conducting summative assessment with the help of psychological methods, the main attention was focused on communicative and organizational abilities, empathy, creativity and reflection. It is noted that among the priorities of educational activities at the faculty, it is important to create appropriate aesthetic conditions for the active development of students. Based on the survey, it was found that the main methods in aesthetic education are training, creative meetings with experts, artists and writers; practicals (method of assignments, setting of practical tasks - involvement in creative activity); preparation of excursions to museums, theatres, cinemas and the creation of thematic exhibitions. It is determined that studying at the university is not only preparation for future professional activities, but also the formation of character, inculcation of aesthetic and moral values, sustenance of culture and the development of creative thinking. The use of relevant international experience in the processes of creative preparation of young people plays an important role in ensuring the effectiveness of training and aesthetic education of students. https://doi.org/10.26803/ijlter.19.5.14

1 August 2024 in International Journal of Evaluation and Research in Education (IJERE)
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OKOlena Kravchenko
Olena Kravchenko
VDViktoriia Dokuchaieva
Viktoriia Dokuchaieva
LSLiudmyla Sbitnieva
Liudmyla Sbitnieva
VSVita Sakhatska
Vita Sakhatska
IAIryna Akinshyna
Iryna Akinshyna
The paper aims to comprehensively assess the effectiveness of generative learning strategies (GLS) using mobile learning technologies (MLT) in higher education, based on a quasi-experiment and quantitative and qualitative analysis. Methods included concept mapping, round table discussions, monitoring, computer testing, and statistical analysis. GLS with MLT demonstrated enhanced performance in Practical Ukrainian and English Language Courses. MLT-based GLS optimized teacher workload by reducing assignment checking time. Respondents rated MLT-based GLS for Ukrainian/English at 7.8/10. Effective methods included self-review, text correction, and concept mapping. The study validates MLT-based GLS in higher education, improving student performance and easing teacher tasks. Further research is planned for literature studies.

28 September 2021 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛСЛ. М. Сбітнєва
Л. М. Сбітнєва
У статті розкрито сутність професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до роботи у сучасній школі. Наголошено, що у ХХI столітті важливим завданням ЗВО виступає професійна підготовка майбутніх вчителів музичного мистецтва, які будуть здатні впливати на розвиток музичної культури підростаючого покоління, збереження й збагачення національно-культурних традицій українського народу. Зазначено, що інноваційні процеси, що відбуваються в галузі української освіти, виявляють істотні протиріччя між потребами сучасного світу та реальним станом підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітній школі. Професійна компетентність є необхідною у музично-педагогічній діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва, який буде соціально та психологічно адаптований та здатний до постійного професійного росту. Доведено, що проблемам компетентнісного підходу у фаховому навчанні, питанням змісту і структури компетенцій присвячено праці багатьох відомих вчених. Обґрунтовано, що концепція цілісної системи підготовки вчителя музики включає в себе єдність загальнопедагогічної (знання педагогіки, психології, культурології) і спеціальної підготовки (музично-теоретичні знання, володіння музичним інструментом, співацьким голосом, навичками ансамблевого виконання, диригентською технікою, методикою музичного навчання і виховання). Доведено, що професійна діяльність вчителя музичного мистецтва є багатоаспектною і включає в себе виконавський, педагогічний і управлінський аспекти, вона є неможливою без вокальної, інструментальної і диригентсько-хорової підготовки. Автор вважає, що професійну компетентність майбутнього вчителя музичного мистецтва слід розуміти як інтегративну якість, яка виявляється в: умінні використовувати свої знання в розвитку музичного сприймання, розвитку музичних здібностей учнів; здійснювати художньо-педагогічний аналіз творів, володіти методиками розвитку дитячого голосу та знаннями про особливості організаційної роботи у дитячих музичних колективах; розуміти сутність позакласної музично-естетичної роботи.

12 January 2023 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЛСЛюдмила Сбітнєва
Людмила Сбітнєва
У статті досліджується історія розвитку пісенної культури України як джерела духовності українського народу. Наголошено, що пісенна культура України має свої давні традиції. Вона була невід’ємною частиною самого життя і супроводжувала усі події в житті українського народу та впливала на формування моральних і естетичних уявлень українців. Обґрунтовано, що українська народна пісня є одним із найкращих і найбагатших проявів духовних прикмет нашого народу. В її художніх образах історія народу відкривається ясно і велично. Зазначено, що важливу роль в народній пісні відіграє народно-поетичний пісенний матеріал, який володіє неповторною образною стихією та всебічно впливає на розвиток естетичних почуттів, розуміння художніх образів творів. Доведено, що пісенна культура України має свої давні традиції, які було розпочато ще в Київській Русі, а особливе місце у розвитку співочої культури в Україні належить Києво-Печерській Лаврі. Перша «Співоча школа» була відкрита у містечку Глухові у 1738 році. В ній отримали музичну освіту велика кількість співаків і композиторів, які згодом стали відомими і своєю творчістю впливали на розвиток музичної культури українського народу. Обґрунтовано, що ХVIII століття невипадково називають «золотою добою української музики», адже саме в цю пору розквітала музична творчість таких відомих композиторів як Д. Бортнянський, М. Березовський та А. Ведель. Наголошено, що у другій половині ХІХ століття в українському культурному середовищі чимало українських композиторів виявляли інтерес до творчої обробки українських народних пісень. Доведено, що у ХХ столітті, яке часто в мистецьких колах називають «пісенною епохою», українськими митцями було створено чимало пісенних творів з яскравими художніми образами, які стали популярними не тільки в нашій країні, але й далеко за її межами. Автор вважає, що пісенне мистецтво, яке в українській музичній культурі займає особливе місце, протягом всієї історії українського народу відбивало національні ідеї, культуру мислення та сприяло зміцненню культурно-національної єдності. Пісенне мистецтво в Україні є глибоко національним та самобутнім явищем.

11 October 2022 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ЛCЛюдмила Cбітнєва
Людмила Cбітнєва
У статті розкрито процес розвитку вокально-хорових жанрів у творчості композиторів і педагогів Донеччини. Наголошено, що розвиток вокально-хорових жанрів у творчості українських композиторів Донеччини другої половини XX ст., в якій вокально-хорові жанри набули нових барв та образів, відіграв важливу роль у розвитку сучасної музичної культури України. Обґрунтовано, що творчість Івана Федоровича Карабиця, відомого українського композитора і музичного педагога останньої третини ХХ століття, найбільш яскраво простежується у вокально-симфонічних творах. Зазначено, що знаковим для української музичної культури став хоровий концерт «Сад божественних пісень» для хору, солістів та симфонічного оркестру. Доведено, що одним з відомих композиторів Донеччини другої половини ХХ століття є Олександр Некрасов, автор музики різних жанрів для симфонічного оркестру і оркестрів народних інструментів, хорових та інструментальних творів, вокальних циклів, романсів та пісень. Музика композитора відома далеко за межами України, звучала та набула визнання в Італії, Канаді, Латвії, Польщі, Росії та інших країнах. Обґрунтовано, що науковий, методичний та педагогічний досвід О. Некрасова відображено в його науково-методичних працях – навчальних програмах для музичних академій України і статтях з питань музичної педагогіки та методики роботи з творчою молоддю. Наголошено, що далеко за межами України відома творчість композитора і педагога Донеччини Володимира Стеценка, автора великої кількості творів різних жанрів, серед яких: симфонія, камерна інструментальна та вокальна музика, твори для народних інструментів, пісні тощо. Найбільшу відомість композитору принесли хорові твори, які увійшли до репертуару багатьох виконавських колективів – від уславленої академічної хорової капели України «Думка» до студентських, дитячих, самодіяльних хорів, і які репрезентують творчість автора у багатьох країнах світу: Росії, Латвії, Польщі, Німеччині, Фінляндії, Італії, Ірландії, Канаді, США і, звичайно, в Україні. Доведено, що значний інтерес у сучасних дослідників викликає самобутній композиторський стиль композитора і педагога Донеччини Михайла Шуха, численні твори якого здобули визнання не тільки в Україні, але й далеко за її межами – Реквієм «Lux acteme», меси, духовні концерти, кантати, органна меса, хори, романси та інші твори. Автор вважає, що розвиток вокально-хорових жанрів у творчості українських композиторів і педагогів Донеччини відіграє важливу роль у сучасній музичній культурі України. Твори наших талановитих митців демонструють високий рівень оволодіння принципами художнього переосмислення українського музичного фольклору і можуть прикрасити репертуар будь-якого колективу.

29 May 2025 in Anastasis. Research in Medieval Culture and Art
Verified
Journal Article
Closed access
LSLyudmyla M. Sbitnieva
Lyudmyla M. Sbitnieva
OSOlena F. Sbitnieva
Olena F. Sbitnieva