Олександр Новосьолов

Олександр Новосьолов

Auto-generated profile, based on publicly available information

Олександр Новосьолов

Карпатського національного університету імені Василя Стефаника

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 September 2023 in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОНОлександр Новосьолов
Олександр Новосьолов
Стаття зосереджена на випадку японського шеф-кухаря Matsuhisa Nobuyuki (松久 信幸), більш відомого як Nobu. Окреслено культурні та соціальні наслідки всесвітньої популярності японської їжі в сучасному глобальному світі. Популярність японської їжі є одним із вагомих прикладів культури харчування, яка розвинула глобальний вплив, зокрема через свою присутність у світових центрах таких як New York, London, Tokyo, Los Angeles. Випадок Matsuhisa Nobuyuki, є яскравим прикладом світового успіху. Його їжа базується на японській кухні з акцентами на південно- та північноамериканській традиції. Його практика завжди полягала в тому, щоб шукати певні смаки, які були б сприйняті місцевими жителями, де б він не працював. Метою статті є спроба визначити базові компоненти кухні в стилі Nobu, та означити її як певний феномен всесвітньої популярності впливового шеф-кухаря Matsuhisa Nobuyuki який визначає новаційні категорії азійської їжі як концепт мульти-компонентності та мульти-національності з огляду на явище глобалізації японської кухні. У певному сенсі його стиль приготування їжі можна описати як американський, оскільки його стиль змінився в Америці. Іншим важливим моментом є розташування його ресторанів. У 1987 році він відкрив Matsuhisa в Лос-Анджелесі, а до 2008 року він керував понад 20 ресторанами по всьому світу. Він створив власну мережу для роботи ресторанів у ключових містах світу. Завдяки американському смаку своїх японських страв він вплинув на поширення та визнання японської кухні в усьому світі. Стиль Nobu, заснований на його навчанні як суші-кухаря в Японії та розвинений через його особистий досвід роботи в різних місцях на американському континенті, можна розглядати як американізовану японську їжу. Він успішно створив відчуття автентичності своїх страв у вузлах світових містах і зробив внесок у всесвітню популярність японської їжі, тенденцію, яку можна описати як глобалізацію японської кулінарної культури.

16 October 2026 in Humanities science current issues
Verified
Journal Article
Closed access
ОНОлександр Новосьолов
Олександр Новосьолов
Статтю присвячено дослідженню практик щоденних трапез, їжі та напоїв як важливої складової духовно- го, дисциплінарного й господарського життя єзуїтських спільнот Львова і Станіславова у XVIII ст. Актуаль- ність теми зумовлена необхідністю розширення історії Товариства Ісуса за межі освітньої, місіонерської та адміністративної діяльності й звернення до повсякденних практик, через які відтворювалася внутрішня орга- нізація єзуїтського дому. Основна гіпотеза полягає в тому, що харчування і спільні трапези були не другорядною побутовою сферою, а частиною системи духовної дисципліни, турботи про здоров’я, взаємної відповідальнос- ті та забезпечення щоденної діяльності спільноти. «Хліб насущний» розглядається як результат продовольчо- го циклу, що охоплював нормативне регулювання, ресурсне забезпечення, закупівлю, зберігання, приготування, порціонування та споживання. Джерельну основу становлять нормативні тексти Товариства Ісуса, історіографічні праці та документи Jezuickiego Archiwum Cyfrowego. Особливу увагу приділено «Inwentarz kolegium lwowskiego», rkps 1016-I, nr 66, збірці контрактів 1762–1763 рр. і квитанції 1772 р. Інвентар фіксує запаси, кухонне начиння та інфраструктуру харчування, зокрема «Cellarium» (сховище запасів), «Bravatorium» (бровар) і «Refect. et Culina» (трапезна та кух- ня). Контракти засвідчують диференційовану організацію харчової праці за участю кухарів, пекарів, працівників бровару та допоміжного персоналу. Квитанція 1772 р. підтверджує зв’язок колегіуму з міським різником і його включеність до продовольчого ринку. Для Станіславова реконструйовано передусім фундаційно-маєткову основу колегіуму та його зв’язки з Тис- меничанами, Волосовом і Цуциловом. Водночас прямих доказів регулярного надходження конкретних продуктів із цих маєтків до колегіумної кухні наразі не виявлено. Порівняння двох осередків показує поєднання нормативної дисципліни, власних ресурсів, міського постачання, спеціалізованої праці та сезонного планування. Отже, дослі- дження «хліба насущного» дає змогу розкрити щоденне духовне життя єзуїтів через матеріальні й господарські практики, що забезпечували функціонування спільноти та спільну трапезу.

1 January 2024 in Humanities science current issues
Verified
Journal Article
Closed access
VVVolodymyr Velykochyy
Volodymyr Velykochyy
LKLiliia Kopchak
Liliia Kopchak
ANAlexandr Novosiolov
Alexandr Novosiolov

8 November 2024 in Ukrains'kyi Istorychnyi Zhurnal
Verified
Journal Article
Closed access
ОНОлександр Новосьолов
Олександр Новосьолов
Мета полягає у спробі поглянути на «Татарбунарське повстання» 1924 р., яке є важливим епізодом «бессарабської проблеми», крізь призму різноманітних і суперечливих підходів як радянської, так і національних історіографій Румунії та Молдови, задля вироблення вітчизняної візії подій на півдні Бессарабії в 1924 р. Для досягнення поставленої мети сформульовано завдання здійснити аналіз історіографічного доробку радянської, румунської, молдовської, української історіографії з історії «Татарбунарського повстання» та «процесу 500», а також критично переосмислити найбільш дискусійні проблеми, які слід вирішити українській історичній науці. Методологічною основою стали підходи наукової критики й компаративістики. Наукова новизна. Науково-критичний аналіз значного історіографічного корпусу дозволив окреслити основні проблеми «Татарбунарського повстання» та «процесу 500» з перспективи українського історієписання: стихійність чи спланованість виступу, його «всенародна підтримка», соціальна база й етнічна належність учасників, інтернаціоналізація «бессарабського питання» шляхом залучення західних інтелектуалів до пропагандистського супроводу «процесу 500», зв’язок між «повстанням» та утворенням Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки (АМСРР), кількість учасників і жертв подій. Висновки. «Повстання» 1924 р. «пригноблених народних мас» проти «поміщиків і румунських бояр» стало міфом радянської історіографії. Зазнавши краху в короткостроковій, воно водночас певним чином досягло успіху в довгостроковій перспективі, перетворившись на усталене твердження про «справедливу боротьбу пригнічених». Значний інтерес до теми «Татарбунарського повстання», як і проблеми Бессарабії загалом, проявляють румунські та молдовські історики. Українська історіографія поки що не виробила належних підходів відносно подій на півдні Бессарабії 1924 р., міф про «селянський виступ» беззастережно перекочував у дослідження вітчизняних фахівців. Ідучи шляхом деміфологізації пропонується погляд на «Татарбунарське повстання» і «процес 500» у взаємозв’язку воєнно-політичних, соціальних, етнічних, ідеологічних чинників.

31 August 2026 in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОНОлександр Новосьолов
Олександр Новосьолов
У статті досліджено особливості стратегічного розвитку міжнародної компанії гостинності «Nobu Hospitality» на прикладі трансформації авторського ресторану «Matsuhisa» у всесвітньо відомий міжнародний бренд. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі стратегічного управління у забезпеченні довгострокової конкурентоспроможності підприємств індустрії гостинності в умовах глобалізації, посилення міжнародної конкуренції та зміни моделей споживчої поведінки. Особливого значення набуває вивчення успішних практик розвитку міжнародних ресторанних і готельних мереж, що ґрунтуються на ефективній інтеграції бізнес-концепції, стратегічного партнерства, міжнародного масштабування та диверсифікації діяльності. Метою дослідження є виявлення та систематизація стратегічних управлінських чинників, які забезпечили еволюцію ресторану «Matsuhisa» у міжнародну компанію «Nobu Hospitality» а також узагальнення закономірностей формування її сучасної бізнес-моделі як основи довгострокового міжнародного успіху. У роботі використано системний, історико-логічний, порівняльний і структурно-функціональний методи дослідження, а також кейс-метод. Теоретичну основу становлять концепції стратегічного менеджменту, ресурсного підходу, конкурентних переваг, динамічних здатностей підприємства та сучасні дослідження у сфері hospitality management. Встановлено, що розвиток «Nobu Hospitality» відбувався шляхом послідовної реалізації чотирьох взаємопов'язаних стратегічних управлінських рішень: формування бізнес-концепції, створення стратегічного партнерства, контрольованого міжнародного масштабування та пов'язаної диверсифікації діяльності. Доведено, що саме інтеграція зазначених рішень забезпечила формування стійкої бізнес-моделі міжнародної компанії гостинності, заснованої на ефективному використанні матеріальних і нематеріальних ресурсів, розвитку корпоративної культури, підтриманні високих стандартів гостинності та системному управлінні брендом. Запропоновано авторську модель стратегічного розвитку «Nobu Hospitality», яка відображає послідовність формування її конкурентних переваг і може бути використана для аналізу розвитку інших міжнародних компаній індустрії гостинності. Наукова новизна полягає у комплексному обґрунтуванні стратегічної трансформації «Nobu Hospitality» як міжнародної компанії гостинності крізь призму інтеграції взаємопов'язаних стратегічних управлінських рішень. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення стратегій розвитку підприємств ресторанного бізнесу, міжнародних мереж гостинності та готельно-ресторанних комплексів.