Проаналізовано публікації щодо можливостей автотрофних рослин очищувати атмосферне повітря, ґрунти, водойми природного походження та штучно створені озера, ставки, відстійники стічних промислових вод. Вивчено історичні літературні джерела формування паркових зон парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» та проєктну документацію утримання й реконструкції дендропарку. Досліджено сучасний стан деревно-чагарникової рослинності парку на території Львівського національного університету природокористування та її фіторемедіаційні властивості. Згруповано рослини-очищувачі довкілля за систематичними належностями до родин і за їхнім функціональним призначенням. Встановлено, що Lemna minor L., Scirpus lacustris L., Typha angustifolia L., Stuckenia pectinata L., Sagittaria sagittifolia L., Iris pseudacorus L. здійснюють різофілізацію у водоймі на території парку. Кореневищами і коріннями вони поглинають воду й забруднювальні речовини, очищаючи при цьому сапрофельні відкладення озерної улоговини. Фітоекстракцію забруднювальних речовин з атмосферного повітря здійснюють Tilia cordata Mill., Aesculus pavia L., Populus alba L., Salix fragilis L. А інші представники деревно-чагарникової рослинності, як-от Thuja plicata D. Don., Pinus strobus L., Buxus sempervirens L., Taxus baccata L., Juniperus communis L., Abies alba Mill., здійснюють фітоволатилізацію – випаровуючи воду і леткі елементи через шпильки та лускоподібне листя, збагачують довкілля фітонцидами. Представники родини Fabaceae: Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Robinia pseudoacacia L., Catalpa bignonioides Walt., Caragana arbo-rescens Lam стимулюють розвиток симбіонтів, які виконуюють подвійну позитивну роль – підживлюють ґрунт природними азотними добривами й водночас очищають його від важких металів. Фітостимуляцію забезпечує розвиток бактерій родини Rhizobiaceae.