А. Я. Господарський

А. Я. Господарський

Auto-generated profile, based on publicly available information

А. Я. Господарський

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 April 2024 in Медична освіта
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВ. П. Польовий
В. П. Польовий
ІКІ. М. Кліщ
І. М. Кліщ
БПБ. В. Петрюк
Б. В. Петрюк
ОРО. В. Ротар
О. В. Ротар
АГА. Я. Господарський
А. Я. Господарський
Система освіти у будь-якій країні – важлива ланка суспільного життя. Україна, як незалежна держава, уже давно взяла курс на євроінтеграцію. Однак її входження у науковий і освітній міжнародний простір змушує здійснювати модернізацію системи освіти у світлі сучасних вимог. Це є необхідною умовою, щоб повноцінно долучитися до Болонського процесу. Реалізація системи медичної освіти в сучасних умовах, можливості щодо її реформування, проблеми, зумовлені потребою у підвищенні якості підготовки випускників медичних закладів вищої освіти, наполегливо вимагають нових ефективних підходів до налаштування та організації освітнього процесу. Безперечно, стрімкий прогрес медичної та педагогічної науки зумовлює пошук і впровадження нових ефективних технологій у систему отримання знань. Запровадження інноваційних технологій з елементами інтерактивності здатне забезпечити належну підготовку лікаря-спеціаліста відповідно до існуючих медичних стандартів. Вивчення студентами дисципліни «Загальна хірургія» також потребує вдосконалення методології викладання. Створення оптимального середовища для всебічного розвитку особистості студента, його становлення як висококваліфікованого фахівця є найважливішим завданням викладача-практика.

28 February 2025 in Медична освіта
Verified
Journal Article
Open access
ASArkadii Shulhai
Arkadii Shulhai
ВПВ. П. Польовий
В. П. Польовий
БПБ. В. Петрюк
Б. В. Петрюк
АГА. Я. Господарський
А. Я. Господарський
Анотація. Євроінтеграція нашої держави торкається всіх сфер життєдіяльності суспільства. Зокрема, вона передбачає входження України у науковий та освітній міжнародний простір. Безумовно, це змушує здійснювати модернізацію системи освіти відповідно до сучасних вимог. Стрімкий прогрес педагогічної та медичної науки зумовлює пошук і впровадження нових ефективних технологій у систему отримання знань. Реалізація системи медичної освіти в сучасних умовах, можливості щодо її реформування, проблеми, зумовлені потребою у підвищенні рівня підготовки випускників медичних вишів вимагають нових більш ефективних підходів до організації та налаштування освітнього процесу. Запровадження інноваційних технологій з елементами інтерактивності покликане забезпечити якісну підготовку лікаря-спеціаліста. Водночас через низку об’єктивних причин навчальний процес в останні роки має свої особливості. В освітню систему була запроваджена дистанційна форма навчання зі своїми перевагами та недоліками. Деяким викладачам, перш за все старшого покоління, було дуже непросто адаптуватися й звикнути до нових особливостей навчального процесу. Таким чином, виникає протиріччя, адже кінцеве завдання викладача залишається незмінним – створення оптимальних умов для всебічного розвитку студента-медика, його становлення як висококваліфікованого фахівця.

4 June 2025 in Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АЦА. І. Цвях
А. І. Цвях
АГА. Я. Господарський
А. Я. Господарський
МБМ. П. Бабій
М. П. Бабій
РЕЗЮМЕ. Останніми роками спостерігається зростання поширеності та абсолютної кількості випадків політравматичних пошкоджень в Україні та світі. Ця тенденція зумовлена такими чинниками, як збільшення кількості транспортних засобів, зношеність дорожної інфраструктури в окремих регіонах та недостатні заходи безпеки дорожнього руху. Пацієнти з травмами верхньої кінцівки потребують інтенсивного лікування та реабілітації. Мета роботи – дослідити ефективність телемедичної моделі для реабілітації постраждалих після травм верхніх кінцівок. Матеріал і методи. У дослідженні проаналізовано медичні карти пацієнтів ретроспективної групи (186 випадків травми верхніх кінцівок, що є компонентом політравми) та 62 пацієнти основної групи, які додатково проходили реабілітацію за допомогою телемедичних технологій. Ефективність відновлення вимірювали за шкалою QuickDASH. Результати. Ретроспективну групу склали 135 чоловіків (72,58 %) і 51 жінка (27,42 %), а основну – 44 чоловіки (70,97 %) і 18 жінок (29,03 %). Реабілітація в ретроспективній групі включала ранню функціональну мобілізацію, лікування набряків і фізіотерапію протягом трьох тижнів. Основна група використовувала додатково телемедичну модель із портативним пристроєм для моніторингу в режимі реального часу та керування вправами. Результати показали статистично значущі покращення щоденної тривалості фізичних вправ і скорочення відвідувань медичних установ в основній групі з вищими оцінками функціонального відновлення. Модель телемедицини, що дозволяє здійснювати моніторинг у реальному часі, привела до кращого функціонального відновлення та зменшення використання медичних послуг, порівняно з традиційними методами. Цей інноваційний підхід підтримує покращену взаємодію та мотивацію пацієнтів, що призводить до значного покращення ефективності реабілітації. Висновки. Застосування телемедичних технологій може допомогти більшій кількості пацієнтів для створення можливостей телереабілітації у віддалених районах, що покращить якість життя постраждалих.

30 December 2025 in Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АЦА. І. Цвях
А. І. Цвях
АЧА. Я. Чайківський
А. Я. Чайківський
АОА. М. Обаранчук
А. М. Обаранчук
АГА. Я. Господарський
А. Я. Господарський
Мета роботи: продемонструвати клінічний випадок застосування віртуального 3D-моделювання та індивідуально виготовленої блокованої LCP-пластини у хірургічному лікуванні багатоуламкового вогнепального перелому ключиці з дефектом кісткової тканини. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування постраждалого військовослужбовеця 42 років із вогнепальним пораненням правої половини грудної клітки, переломом ключиці, лопатки та ребер. Проведено комп’ютерну томографію (КТ) з побудовою дзеркальної 3D-моделі контралатеральної ключиці. На її основі створено індивідуальну титанову пластину Ti-6Al-4V ELI. Кістковий дефект (приблизно 2 см) заміщено аутотрансплантатом із крила клубової кістки, адаптований за 3D-шаблоном. Результати. Індивідуально змодельована LCP-пластина забезпечила анатомічно точне відновлення контура ключиці та стабільну фіксацію уламків без потреби у внутрішньоопераційному згинанні. Тривалість операції становила 85 хв, крововтрата – до 200 мл. Загоєння рани відбулося первинним натягом. Через 4 тижні рентгенографія підтвердила правильне положення імплантата, а через 3 місяці спостерігалося повне зрощення кістки та відновлення функції плечового суглоба. Висновки. Застосування індивідуально промодельованої LCP-пластини на основі 3D-моделювання дозволяє досягти прецизійного анатомічного відновлення, стабільності остеосинтезу та швидкої реабілітації при складних післявогнепальних переломах ключиці.