Світлана Олександрівна Юрченко

Світлана Олександрівна Юрченко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Світлана Олександрівна Юрченко

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
АБА. В. Баган
А. В. Баган
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
ОЧО. О. Четверик
О. О. Четверик
Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптова-ними, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попере-дників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35% залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по по-переднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Скло-подібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87% – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У серед-ньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними до-слідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.

12 July 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АБА.в. Баган
А.в. Баган
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
СЮС.о. Юрченко
С.о. Юрченко
Мета. Мета досліджень полягала у вивченні рівня прояву елементів продуктивності качана та рівня урожайності гібридів кукурудзи за групами стиглості. Методи. Польові і лабораторні методи досліджень передбачали визначення елементів продуктивності качана, а саме: маса качана, кількість рядів зерен у качані, маса зерна з качана, маса 1000 зерен, а також показника урожайності. За допомогою статистичного методу шляхом дисперсійного аналізу було встановлено найменшу істотну різницю за даними урожайності. Об’єктом дослідження було дев’ять гібридів кукурудзи української селекції різних груп стиглості: рання, середньорання і середня. Дослідження проводили протягом 2019–2021 років. Результати. За середніми даними показник кількості рядів зерен у гібридів кукурудзи залежно від груп стиглості становив: рання – 14–18, середньорання – 12–18, середня – 12–16 рядів зерен. Ознака маси качана у гібридів кукурудзи дорівнювала відповідно: ранньостиглі – 189,7–239,2 г; середньоранні – 208,6–254,8 г; середньостиглі – 237,5–285,4 г. Показник маси зерна з качана варіював таким чином: ранньостигла група – 161,5–209,8 г; середньо-рання група – 180,5–227,0 г; середньостигла група – 209,8–258,6 г. Ознака маси 1000 зерен у гібридів кукурудзи складала відповідно: ранньостигла група – 273,2–334,0 г; середньорання група – 302,4–341,2 г; середньостигла група – 325,8–370,6 г. Показник урожайності гібридів кукурудзи варіював таким чином: ранньостигла група – 7,43–8,04 т/га, середньорання група – 7,88–8,47 т/га, середньостигла група – 8,64–9,16 т/га. Висновки. Відмічено, що найбільшою продуктивністю серед ранньостиглої групи характеризувався гібрид кукурудзи Мрія МС, серед середньоранньої групи – гібрид ДМС Тренд, серед середньостиглої групи – гібрид Візир, який мав найбільший рівень урожайності (9,16 т/га) серед досліджуваних гібридів. Встановлено, що збільшення тривалості періоду вегетації у гібридів кукурудзи впливає на підвищення продуктивності за даними групами стиглості.

8 January 2025 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
БСБ. В. Степаненко
Б. В. Степаненко
АХА. Е. Хачатурян
А. Е. Хачатурян
У статті наведено результати досліджень щодо вивчення закономірностей формування урожайності кукурудзи залежно від індивідуальних особливостей гібридів, умов вирощування та відношення до групи стиглості (ФАО). Польові дослідження проводилися упродовж 2023–2024 рр., на демонстраційних посівах гібридів кукурудзи на зерно в умовах Полтавської області. Об’єктом досліджень слугували 16 сучасних гібридів кукурудзи різних груп стиглості селекції Dekaib: 50 % складали середньоранні (ФАО 201–300), 37,5 % – середньостиглі (ФАО 301–400), 12,5 % – середньопізні (ФАО 401–500). Метою досліджень було встановити вплив особливостей гібридів кукурудзи різних груп стиглості на формування урожайності та передзбиральної вологості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України. Використані в дослідженнях гібриди кукурудзи виявили особливості формування урожайності залежно від групи стиглості та умов вирощування. Урожайність кукурудзи за роки досліджень варіювала в досить широких межах від 9,02 т/га до 15,28 т/га. За рівнем урожайності було виділено гібриди середньостиглої групи: ДКС 4098 (13,44 т/га) і ДКС 4712 (13,32 т/га). За рівнем передзбиральної вологості найнижчий показник мали гібриди: ДКС 3402 (16,3 %), ДКС 3400 (16,7 %), ДКС 3609 (16,6 %), ДКС 3805 (16,7 %).В результаті порівняльного аналізу середніх даних 2023–2024 рр. виділено гібриди кукурудзи, які характеризувалися оптимальним поєднанням урожайності і передзбиральної вологості зерна: ДКС 3609 (12,16 т/га; 16,6 %); ДКС 3805 (12,64 т/га; 16,7 %). Аналізом коефіцієнтів кореляції було встановлено: слабку залежність (r=+0,1299) урожайності та помітну залежність (r=+0,3622 ) передзбиральної вологості зерна від показника ФАО, що вказує на залежність прояву цих ознак від умов вирощування та індивідуальної особливості досліджуваних гібридів. За результатами польового досліду, було встановлено, що формування урожайності кукурудзи на 40,4 % залежало від індивідуальної особливості гібриду і на 31,7 % від погодних умов року вегетації, на 24,5 % від взаємодії двох факторів, та на 3,4 % від інших факторів.

30 August 2023 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБА.в. Баган
А.в. Баган
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
СЮС.о. Юрченко
С.о. Юрченко
ОЧО.о. Четверик
О.о. Четверик
Мета. Метою досліджень було вивчення закономірностей прояву і формування посівних якостей насіння зернобобових і зернових культур. Методи. Використовували лабораторні (визначення показників посівних якостей насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Матеріалом для досліджень були зразки насіння п’яти зернобобових культур – нут звичайний, чина посівна, сочевиця харчова, сочевиця червона і маш; зразки насіння п’яти зернових культур – ячмінь звичайний ярий, пшениця тверда яра, пшениця м’яка яра, овес посівний плівчастий, овес посівний голозерний. Досліджували наступні показники – енергію проростання, лабораторну схожість, швидкість проростання, дружність проростання та індекс проростання. Статистична обробка результатів досліджень включала проведення кореляційного аналізу за допомогою програми «Statistiсa» . Результати. За результатами досліджень найбільша енергія проростання насіння відмічена у машу (96 %), лабораторна схожість – у чини посівної і машу (100 %). Найбільш дружнім проростанням характеризувався також маш (33,3 %) із найменшим періодом проростання насіння (2,2 доби). За індексом проростання виділено маш (0,32). За результатами кореляційного аналізу було встановлено тісний зворотній зв’язок показника швидкості проростання із показниками енергії проростання, лабораторної схожості та дружності проростання (r=-0,72…-0,81). Індекс проростання характеризувався прямою сильною залежністю із показником швидкості проростання (r=0,99). Висновки. Насіння зернобобових культур мало вищі показники енергії проростання, лабораторної схожості, дружності проростання та нижчі показники індексу проростання і швидкості проростання, порівняно із насінням зернових культур. За посівними якостями насіння серед зернобобових культур виділено маш, а серед зернових культур – овес посівний голозерний.

24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
АБА. В. Баган
А. В. Баган
На сьогодні в Україні набирає популярності вирощування малопоширеної культури – арахісу культурного (Arachis hypogaea L.). Розширення зони вирощування арахісу потребує постійного удосконалення сортової агротехніки, що забезпечить отримання високої врожайності, поліпшення якості олії і переробки рослинної сировини, а також безпеку для здоров’я. Строк сівби є одним із агротехнічних прийомів, що мають значний вплив на формування врожайності арахісу. У вітчизняній та зарубіжній літературі немає єдиної думки щодо строків сівби, за яких доцільно починати сіяти. Метою дослідження було розробити та вдосконалити елементи технології вирощування, зокрема строків сівби сортів арахісу, які би забезпечували підвищення врожайності та якості. Польові дослідження проводили упродовж 2020–2021 рр. Об’єкт досліджень вивчали за схемою двофакторного досліду: фактор А – сорти арахісу Валенсія українська, Степняк, Краснодарець 14; фактор В – варіанти строків сівби: 10 травня, 20 травня, 1 червня. Також була проведена оцінка якості за масою 1000 ядер (г), та виходу зрілих, конденційних ядер (%) залежно від строків сівби та сортових властивостей арахісу. На основі встановлених закономірностей формування польової схожості насіння і проходження міжфазного періоду посів-сходи виявлено кращий варіант по строках сівби – 1 червня. Визначено реакцію досліджуваних сортів арахісу на різні строки сівби насіння. Встановлено, що рівень урожайності арахісу на 18,2 % залежав від погодних умов, на 40,7 % від сорту, на 26,6 % від строків сівби, на 2,2 % від інших факторів та 12,3 % склала взаємодія факторів АВ. Для збільшення урожайності арахісу рекомендовано сівбу проводити 20 травня. При більш пізніх строках сівби відмічено зменшення маси 1000 ядер та вихід дозрілих. При ранніх строках – зменшення урожайності внаслідок впливу несприятливих умов розвитку на початкових етапах та зменшення польової схожості. Проте рослини вступили у фазу цвітіння раніше, що дало змогу більшій кількості плодів досягти зрілості до заморозків. Серед досліджених сортів за урожайністю та крупністю ядер виділявся сорт Валенсія українська.

25 March 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
АБА. В. Баган
А. В. Баган
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
ЛГЛ. М. Головаш
Л. М. Головаш
Щороку до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» вноситься велика кількість сортів пшениці озимої. І показники постійно зростають. Перш ніж їх вибирати, визначаються із параметрами вимог до них та об’єктивно оцінити рівень технологічного забезпечення господарства, склад і родючість ґрунтів, рівень їх окультурення, попередники та строки збирання, природно-кліматичну зону й погодні умови конкретного року; враховують поширення типових шкідників і збудників хвороб у регіоні, адже генетичний потенціал сорту може бути реалізований лише за умови, коли технологія відповідає його біологічним властивостям. Метою досліджень було оцінити сорти пшениці м'якої озимої за показниками, які формують врожайність. Для цього встановили вплив сорту на посівні властивості зерна пшениці озимої; обгрунтували роль сорту у формуванні врожайних показників пшениці; встановили основні показники структури врожаю, які формують продуктиність рослин. Найменшою урожайністю виділився сорт Сагайдак (5,4 т/га), Фаворитка та Смуглянка (5,5 т/га). На 0,5 т/га перевищив сорт Оржиця та на 0,3 т/га сорт Богдана. В порівнянні з 2019 роком 2020 рік мав дещо вищу врожайність. У сорту Сагайдак та Вільшана вона підвищилася на 0,4 т/га. На 0,3–0,4 т/га – у сортів Фаворитка та Смуглянка. Сорт Богдана перевищив врожайність 2019 року на 0,3 т/га. Найвищою врожайність залишилася у сорту Оржиця і склала 6,4 т/га. Урожайність зерна сортів пшениці озимої 2021 року була від 5,7 до 6,3 т/га. В цей рік високою врожайністю вирізняються сорти Смуглянка – 6,0 т/га, Богдана – 6,1 т/га, Оржиця – 6,3 т/га. Нижчою врожайністю вирізняються сорти Фаворитка – 5,8 т/га та Сагайдак – 5,7 т/га. Проведені дослідження нам показали, як мінливість елементів структури врожаю сортів пшениці озимої пояснюється нерівномірною вологозабезпеченістю за всі роки дослі джень. Необхідним завданням є постійне визначення мінливості продуктивності пшениці озимої залежно від сортових особливостей.