O.E. Fedorenko

O.E. Fedorenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

O.E. Fedorenko

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 May 2026 in Ukrainian Journal of Dermatology, Venerology, Cosmetology
Verified
Journal Article
Open access
VSV.I. Stepanenko
V.I. Stepanenko
SIS.V. Ivanov
S.V. Ivanov
SSS.H. Svyryd
S.H. Svyryd
RSR.L. Stepanenko
R.L. Stepanenko
OFO.E. Fedorenko
O.E. Fedorenko
KKK.V. Kolyadenko
K.V. Kolyadenko
At the current stage, medical education is being transformed in the world, including in Ukraine, through the introduction of artificial intelligence (AI) technologies, which allows personalizing the educational process, creating virtual clinical scenarios, and forming critical thinking in medical students. When teaching clinical disciplines, including dermatovenereology, the use of AI technologies is particularly important in terms of virtual visualization of various morphological elements of skin rashes and their differentiation. This allows for faster establishment of the final diagnosis and the appointment of adequate therapy. Objective — analysis of current achievements and prospects for the application of innovative digital technologies and artificial intelligence in teaching dermatovenereology courses in higher medical education institutions to improve diagnostic skills and clinical thinking in medical students and dermatovenereology interns. Materials and methods. We analyzed international documents on the implementation of artificial intelligence in the field of higher medical education; recent changes in state policy documents in the field of healthcare and higher education in Ukraine; international strategies and approaches to the use of basic AI technologies and platforms in dermatological education; digital technologies and main directions of using AI in dermatological education in Ukraine; modern views on the role and feasibility of using artificial cognitive structures in educational and methodological aspects. Results and discussion. A methodology for implementing AI in teaching a dermatovenereology course is proposed, in particular, working with virtual patients and simulators. The use of appropriate approaches contributes to the formation of clinical thinking, increasing students’ digital awareness and their motivation for scientific research. Conclusions. The use of artificial intelligence allows the transformation of the study of clinical disciplines, including dermatovenereology, turning it from a process of memorization into one of data analysis. Prospects for further development lie in the creation of specialized educational platforms and the application of multimodal AI models. It is also urgently necessary to include a course on the basics of medical informatics and a course on «Digital Dermatology» in the curricula of students at higher medical educational institutions in Ukraine.

15 June 2023 in Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SIS.V. Ivanov
S.V. Ivanov
VSV.I. Stepanenko
V.I. Stepanenko
SSS.G. Svyrid
S.G. Svyrid
RSR.L. Stepanenko
R.L. Stepanenko
TLT.O. Lytynska
T.O. Lytynska
TKT.S. Konovalova
T.S. Konovalova
Епідемія інфекції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в Україні залишається проблемою загальнодержавного масштабу. Суттєві складнощі через кризові соціально-­економічні явища, зумовлені епіде­мією коронавірусної хвороби-2019 та повномасштабною військовою агресією Росії проти України, знач­но ускладнюють прогнозування подальшого розвитку епідемії ВІЛ/синдрому набутого імунодефіциту (СНІД). Мета роботи — обґрунтувати шляхи реалізації моніторингу, сучасної діагностики та принципи лікування і профілактики ВІЛ-­інфекції як основи стратегії подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, визначити обсяг і алгоритми співпраці фахівців різних ланок з надання лікарських послуг пацієнтам із хворобами шкіри та інфекціями, що передаються статевим шляхом. Матеріали та методи. Проаналізовано документи щодо міжнародної політики в галузі охорони здоров’я та громадського здоров’я, зміни у державній політиці в галузі охорони здоров’я України, міжнародні стратегії та підходи до подолання епідемії ВІЛ, динаміку захворюваності на шкірні та венеричні хвороби в Україні. Результати та обговорення. На підставі вивчення статистичної інформації представлено ключові напрями подальшого моніторингу та оцінювання для посилення контролю за епідемією ВІЛ­-інфекції в Україні, а також шляхи оптимізації профілактичних заходів і специфічного лікування в умовах російсько-української війни. Висновки. Для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні необхідно переглянути низку нормативних і методологічних документів з урахуванням принципів доказової медицини та рекомендацій ВООЗ, адаптації їх до нинішньої надзвичайної ситуації, розробити оперативні підходи і клінічні маршрути, які забезпечуватимуть отримання ВІЛ-­позитивними пацієнтами, вагітними та дітьми, народженими ВІЛ­позитивними жінками, вчасних комплексних медичних послуг.

27 June 2023 in Ukrainian Journal of Dermatology, Venerology, Cosmetology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OFO.YE. Fedorenko
O.YE. Fedorenko
SIS.V. Ivanov
S.V. Ivanov
VSV.I. Stepanenko
V.I. Stepanenko
Objective — to study and analyze modern clinical and epidemiological features of emerging zooanthroponoses, legal and organizational measures to ensure the sanitary and epidemiological well­being of the population of Ukraine in wartime conditions and active hostilities on a large area of the south and east of the country. Materials and methods. An analytical review of a number of scientific publications devoted to the study of zoonotic diseases of the population accompanied by the appearance of exanthems on the skin was carried out. State legislative acts on issues of ensuring sanitary and epidemic welfare of citizens of Ukraine during wartime were also considered. The search for information was carried out in the medical databases PubMed, Elsevier, High Wire Press, Google Scholar for the period 2000—2022 according to the terms of the catalog of medical topics, subject headings with keywords: «dermatozoonosis», «exanthema», «epidemio­logy», «morbidity», «outbreak». Meta-analyses and reviews of relevant literature were studied. The work presents the principles of a scientific approach to the optimization of preventive and anti-epidemic measures to combat infectious zoonotic diseases, which should contribute to the maximally rational use of the laws of classical epidemiology in the conditions of war in order to increase the practical effectiveness of the anti-epidemic and dermatological services of the Ministry of Health of Ukraine.Results and discussion. The complex socio-economic situation of martial law and forced mass resettlement created quite favorable conditions for increasing the incidence of infectious zoonotic diseases in population, including their real outbreaks in certain territories near the front. The article describes methodical and diagnostic approaches, specific epidemiological principles and dermatological criteria for building effective measures to combat zoonotic diseases. A professional justification of the role and place of each of them in various infectious diseases is given, taking into account the provisions of general epidemiology and traditional dermatological semiotics. Conclusions. The principles of mandatory complexity and qualified impact on the main link of the epidemic process are of great importance in the fight against various groups of infectious diseases. Their clinically justified and timely administrative use is necessary to achieve the goals of eradication, elimination and control of infectious diseases. In Ukraine, there is a sufficient normative and legal framework for the proper provision of sanitary and epidemic welfare of the population. In order to prevent the spread of existing or potential infectious agents, in particular emerging pathogens, it is necessary to develop and improve the already existing emergency response plan, particularly, the infrastructure of the health care system, to create a multi-level network of diagnostic laboratories and an integrated system of epidemiological surveillance. It is proposed to increase the branching of the network of institutions capable of identifying pathogens of zoonoses, hospitalization of those who are already sick and persons suspected of having the disease in conditions that will ensure their isolation and proper treatment, and to develop specific recommendations for the prevention of the spread of pathogens with various transmission routes. The task of such centers should be the comprehensiveness of epidemiological, diagnostic and preventive measures which must be carried out professionally and promptly. Also, one of the priorities should be the retraining of doctors of various specialties (epidemiologists, general practitioners — family doctors, dermatologists) on topical issues of zoonoses surveillance.

20 September 2023 in Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OFO.E. Fedorenko
O.E. Fedorenko
VSV.I. Stepanenko
V.I. Stepanenko
CIC.V. Ivanov
C.V. Ivanov
TLT.O. Lytynska
T.O. Lytynska
Щодо розуміння людським співтовариством глобального значення такої «ново-старої» інфекції, як туберкульозна, свідчить широке обговорення цієї, на перший погляд, начебто суто медичної проблеми на засіданні Генеральної Асамблеї ООН влітку 2023 р. для публічного комунікативного сприйняття відповідної «Політичної декларації щодо туберкульозу та погодження ключових питань у сфері протидії туберкульозу». У ній наголошено, що сфера громадського здоров’я передбачає безумовне збереження людського здоров’я як головної мети соціального розвитку будь-якої країни, зокрема запобігання розвитку туберкульозу та інших інфекційних хвороб. Мета роботи — провести аналіз фахових публікацій останніх років щодо сучасних клініко-епідеміологічних особливостей клінічного перебігу туберкульозу шкіри, визначити організаційні заходи забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя сфери громадського здоров’я населення України в умовах воєнного часу і ведення активних бойових дій, а також нагадати лікарям різних спеціальностей про значну різноманітність сучасних клінічних виявів форм туберкульозу шкіри. Матеріали та методи. Проаналізовано офіційні документи та наукові публікації щодо державної політики в галузі охорони громадського здоров’я, підходів до подолання епідемії туберкульозу, динаміки захворюваності та форм туберкульозу шкіри в Україні. Результати та обговорення. Зміст проаналізованих фахових публікацій беззаперечно свідчить, що проблема туберкульозу вийшла за межі суто медичної галузі та набула загальнодержавного значення. Сучасний підхід до поліпшення стану громадського здоров’я потребує постійної координації зусиль різних людей, що одночасно мають широкий спектр фахових навичок у різних дисциплінах, а також здатність плідно співпрацювати в мультидисциплінарних командах для досягнення єдиної мети — подолання епідемії туберкульозу. Висновки. Аналіз наукових публікацій останніх років з проблеми туберкульозу шкіри свідчить про нагальну потребу розглядати це захворювання в системі громадського здоров’я як загальне інфекційне захворювання цілого організму, за якого легеневі та формально позалегеневі (шкірні) ураження патогенетично пов’язані в єдиний ланцюг патологічних змін. Це потребує міждисциплінарного підходу та системної методологічної співпраці фтізіатрів, дерматовенерологів і сімейних лікарів для вчасної діагностики та комплексної терапії цієї інфекції.

28 May 2026 in Медицина та фармація: освітні дискурси
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КККатерина Володимирівна Коляденко
Катерина Володимирівна Коляденко
ОФОлександр Євгенович Федоренко
Олександр Євгенович Федоренко
Підготовка лікарів-дерматологів у сучасному освітньому просторі демонструє суттєві міжнародні відмінності, що формуються під впливом моделей організації систем охорони здоров’я, історичних традицій та освітніх підходів. У країнах Європейського Союзу дерматологія та венерологія здебільшого розглядаються як інтегрована спеціальність, тоді як в окремих національних системах простежується інституційне розмежування напрямів, відмінності у тривалості післядипломної підготовки, механізмах відбору та підходах до оцінювання. Одночасно швидке впровадження цифрових інструментів і рішень на основі штучного інтелекту (ШІ) у клінічну практику актуалізує потребу у посиленні доказової складової підготовки, розвитку навичок роботи з даними, критичного аналізу алгоритмів та безпечного використання цифрових сервісів. Мета. Здійснити порівняльний аналіз структури додипломної та післядипломної підготовки дерматологів в Україні, Франції та Італії з урахуванням організаційних особливостей спеціалізації, інтеграції дерматології з венерологією, залучення здобувачів до клінічної практики, а також потенційних напрямів модернізації системи піготовки лікарів дерматологів в Україні. Матеріали і методи. У дослідженні використано комплекс взаємодоповнювальних загальнонаукових і спеціальних методів, саме: бібліосемантичний – для вивчення нормативно-правових актів, освітніх програм і регламентуючих документів, що визначають підготовку лікарів-дерматологів у різних країнах; порівняльного аналізу – для зіставлення загальної структури систем підготовки лікарів-дерматологів, тривалості та змісту клінічної практики, підходів до оцінювання результатів навчання, особливостей освітніх моделей, механізмів професійної спеціалізації та вимог до допуску до самостійної клінічної практики; теоретичного узагальнення – для систематизації отриманих результатів, виокремлення спільних і відмінних рис досліджуваних моделей підготовки, а також формулювання висновків щодо перспективних напрямів удосконалення професійної підготовки лікарів-дерматологів в Україні. Результати. Нами проаналізовано документи, які регламентують інтернатуру та безперервний професійний розвиток в Україні, нормативні вимоги доступу до медичних спеціальностей у Франції, а також механізми забезпечення якості університетської медичної освіти в Італії. Українська система зберігає державнорегульовану переважно теоретично орієнтовану модель з пізнішим клінічним залученням та коротшою спеціалізацією (близько двох років) у форматі інтернатури. Франція застосовує жорстко стандартизований шлях із національним рейтинговим відбором і чотирирічною резидентурою (DES), що передбачає структуровані ротації та науковий компонент. В Італії після державної кваліфікації випускники проходять конкурсний відбір до шкіл спеціалізації тривалістю 4–5 років, із вираженою практичною спрямованістю, процедурною підготовкою та міждисциплінарною інтеграцією. Висновки. Встановлено визначальні відмінності між системами, які полягають у тривалості та організації спеціалізації, ступені «входу в клініку» і механізмах кадрового відбору. Гармонізація стандартів із збереженням національних традицій, а також цілеспрямоване адаптація кращих світових практик можуть...

7 May 2026 in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ККК. В. Коляденко
К. В. Коляденко
НСН. В. Стучинська
Н. В. Стучинська
ОФО. Є. Федоренко
О. Є. Федоренко
Дерматологія належить до найбільш візуально орієнтованих клінічних спеціальностей, у яких якість діагностичних рішень визначається точністю розпізнавання морфологічних елементів, аналізом клінічних і дерматоскопічних зображень та вмінням проводити тонку диференційну діагностику. Тому технології штучного інтелекту (комп’ютерний зір, машинне навчання, глибокі нейронні мережі, генеративні моделі) природно інтегруються в освітній процес. У міжнародній практиці ШІ використовується не лише як інструмент підтримки прийняття рішень у скринінгу, тріажі та теледерматології, а й як навчальний ресурс: тренажер дерматоскопії, симулятор клінічних сценаріїв, інструмент персоналізованого зворотного зв’язку та об’єктивізованого оцінювання компетентностей. Водночас поширення алгоритмічних систем актуалізує потребу у формуванні цифрової грамотності лікаря, етичної чутливості й розуміння регуляторних вимог. Мета. Проаналізувати ключові моделі застосування ШІ у професійній підготовці лікарів-дерматологів та окреслити практичні підходи до їх інтеграції в програми додипломної і післядипломної освіти. Методи. Здійснено аналітичний огляд рецензованих публікацій і сучасних оглядів, а також порівняльний аналіз освітніх кейсів (дерматоскопічні курси, симуляційні модулі, теледерматологія) з позицій компетентнісного підходу. Результати. Виокремлено напрями впровадження ШІ: (1) навчання на банках зображень із автоматичним контролем; (2) електронні портфоліо та моніторинг прогресу; (3) віртуальні пацієнти й симуляції; (4) використання генеративних систем для створення навчальних матеріалів за умови експертної верифікації. Обґрунтовано поетапний дизайн інтеграції: від базових знань – до цифрових тренажерів, далі – до клінічних сценаріїв і підсумкового оцінювання, із паралельним формуванням AI-грамотності. Висновки. ШІ підсилює традиційні методи підготовки дерматологів, підвищує практикоорієнтованість навчання та потребує стандартизації, методичного супроводу й розвитку цифрової компетентності викладачів і здобувачів.