Vasyl Mazepa

Vasyl Mazepa

Auto-generated profile, based on publicly available information

Vasyl Mazepa

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
10 June 2021 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VLVasyl Lavnyy
Vasyl Lavnyy
VMVasyl Mazepa
Vasyl Mazepa
ISIvan Shyshkanynets
Ivan Shyshkanynets
MZMaryna Zayats
Maryna Zayats
Вивчено особливості природного поновлення деревних порід в експлуатаційних букових лісах та в букових пралісах. Досліджено чисельність самосіву та підросту бука залежно від віку, повноти деревостану та розмірів просвітів ("вікон") у наметі деревостану. Об’єктами досліджень були букові лісостани (> 60 років) у ДП "Воловецьке ЛГ" та ДП "Свалявське ЛГ", а також букові праліси Ужанського національного природного парку Закарпатської області. Успішність природного поновлення у букових деревостанах гірських лісів Українських Карпат залежить від лісівничо-таксаційних показників деревостану – його віку, повноти та освітленості під наметом деревостану. У експлуатаційних букових лісостанах кількість самосіву і підросту Fagus sylvatica L. збільшується з їх віком. Найбільша кількість підросту бука під наметом деревостанів у середньому становить 6,2 тис. шт./га у віці 101-140 років. У низькоповнотних деревостанах експлуатаційних лісів чисельність підросту бука є найбільшою і в середньому становить 12 тис. шт./га. У букових пралісах добре природне поновлення деревних порід формується у "вікнах" намету деревостану. Кількість самосіву і підросту деревних порід зростає зі збільшенням розмірів просвітів у наметі і досягає у найбільших за площею "вікнах" 72,3 тис. шт./га. Частка Fagus sylvatica у складі підросту в окремих "вікнах" змінюється в межах 6,2-98,7%. Підріст бука переважає у 44% досліджених "вікон"; у 39% "вікон" переважає підріст клена-явора, у 9% – клена гостролистого; на 4% "вікон" спільно домінують бук лісовий і клен-явір. У підрості букових пралісів за висотою переважає дрібна фракція (заввишки менше 50 см), частка якої в окремих "вікнах" змінюється від 13,5 до 94,0% від загальної його кількості. У складі дрібного підросту майже на половині пробних площ переважає клен-явір, кількість якого в окремих "вікнах" намету досягає 50 тис. шт./га. Найбільше відпадання підросту спостерігається у дрібній фракції, що призводить до переважання бука у складі підросту більшої висоти. У деревостанах вологої чистої бучини переважає підріст бука, клена-явора та клена гостролистого. У вологій ялицевій бучині кількість підросту бука лісового і клена-явора є однаковою, а також трапляється достатня кількість підросту ялиці білої. Наявна кількість підросту головних деревних видів в умовах чистої та ялицевої бучин є достатньою для формування корінних деревостанів у цих типах лісу.

3 December 2018 in Forestry and Forest Melioration
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ISI. F. Shyshkanynets
I. F. Shyshkanynets
VMV. G. Mazepa
V. G. Mazepa
Досліджено вплив кліматичних показників на радіальний приріст бука в середньовікових деревостанах та особливості його формування в гірських умовах на схилах різної експозиції. Річні прирости букових деревостанів, що ростуть на схилах північної експозиції, дещо тісніше корелюють з кліматичними показниками, ніж прирости тих, що ростуть на південних схилах. Виявлено кореляційні зв’язки та отримано регресивні моделі взаємозв’язку радіального приросту букових деревостанів із комплексом кліматичних показників за вегетаційний період: дефіцитом вологи, вологістю повітря, середньорічною температурою повітря та кількістю опадів. У середньовікових букових деревостанах найбільш суттєво на радіальний приріст впливають вологість і температура повітря. Виявлено значення кліматичних показників, за яких визначено мінімальні або максимальні радіальні прирости букових деревостанів. За середньої багаторічної температури повітря 11–12°С, дефіциту вологи повітря 3–4 мб, зі збільшенням кількості опадів до 800–1100 мм і вологості повітря до 76–80 % значення радіального приросту бука є максимальним і становить 1,92–2,28 мм.

1 January 2024 in International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences"
Verified
Journal Article
Closed access
VKVasyl Khryk
Vasyl Khryk
VMVasyl Mazepa
Vasyl Mazepa
SLSvitlana Levandovska
Svitlana Levandovska
OSOleksandr Sytnyk
Oleksandr Sytnyk
IKIvan Kimeichuk
Ivan Kimeichuk

1 December 2024 in Folia Forestalia Polonica
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
HHHalyna Herasymchuk
Halyna Herasymchuk
VMVasyl Mazepa
Vasyl Mazepa
NTNataliya Tolstushko
Nataliya Tolstushko
Today, the unique highly productive pine-oak and hornbeam-oak stands in Volynsk Polissia have been preserved in separate areas of the Tsumanska Pushcha Kivertsi National Nature Park (NNP) and need protection, regeneration and study of their condition and productivity at various stages of development. The objects of research were pine-oak and hornbeam-oak stands growing in different types of forests of the NNP. Forest management materials of the park for 2018 and typological analysis methodology were used for the study of the stands. The distribution of stands according to age classes and predominant species and stand density was carried. It was determined that productivity of stands with oak participation and forest typological potential in different types of forest is used by 82%–91%. In the wet and fresh hornbeam-oak-pine fairly fertile forest site type and wet hornbeam fairly fertile oak forest type the average actual volume of stands reaches the greatest value in the ninth age class (382, 350 and 309 m 3 ha −1 ). From the tenth age class and older there is a decrease of the average actual stand stock. Mature and overmature pine-oak stands of a wet fairly fertile site type are characterised by low productivity. As a result of non-observance of the formation and improvement felling rules of forests, secondary stands were formed in the NNP. The share of secondary stands in the most widespread forest types is 66%–78%. Pine, red oak, birch and alder dominate in the secondary stands. Spruce, aspen, hornbeam, ash, linden, larch and acacia grow in small forest areas. Secondary stands of hornbeam fertile oak forest type are formed by middle-aged red oak and fir. In order to increase the productivity and stability of stands with the participation of English oak in the conditions of the NNP, it is necessary to transform secondary stands into primary stands. The study of the features of the formation of the primary stands based on the principles of close to nature forestry is a prospect for further research.

5 November 2025 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВМВ. Г. Мазепа
В. Г. Мазепа
ПХП. Б. Хоєцький
П. Б. Хоєцький
ІФІ. В. Фізик
І. В. Фізик
Наведено результати типологічного аналізу насаджень за участю дуба звичайного, що ростуть у різних типах лісу в умовах ДП «Волинський військовий лісгосп». Встановлено фактичну та потенційну продуктивність, типи деревостанів, а також лісівничу ефективність використання лісорослинних умов деревостанами у різних типах лісу військового лісгоспу. Деревостани з участю дуба звичайного в умовах Волинського військового лісгоспу, займають невеликі площі, що зумовлено характерними лісорослинними умовами. У найбільш поширених типах лісу – вологій грабовій судіброві та свіжому грабово-дубово-сосновому сугрудах виявлено зменшення продуктивності насаджень, середній фактичний запас деревостанів становить відповідно 176 та 277 м3·га-1, а потенційні можливості лісорослинних умов використовуються на 84 та 92%. Збільшення середніх запасів деревостанів у даних типах лісу зареєстровано до сьомого класу віку, а з восьмого класу віку у них спостерігається зниження середніх фактичних запасів. Максимальний середній фактичний запас деревостанів в умовах вологого сугруду становить 255 м3·га-1 у віці 101–120 років, середній фактичний запас старовікових (161 рік і старших) – 187 м3·га-1, а стиглих та перестійних деревостанів віком 121–160 років змінюються у межах 203–205 м3·га-1. Перестійні грабово-дубові деревостани вологої грабової судіброви використовують потенційні лісорослинні умови лише на 42–47% і характеризуються найнижчою продуктивністю. У переважаючих типах лісу військового підприємства переважають похідні та середньоповнотні деревостани. Частка похідних деревостанів, які в умовах вологого сугруду формують дев’ять видів дерев, у панівних типах лісу становить 59–62%, а високоповнотних похідних – 8–23%. В умовах вологого сугруду військового лісгоспу переважають похідні березняки (50.3%) та дубняки (3.8%). У свіжому сугруді панівними є похідні дубняки (32.0%) та сосняки (23.3%). У вологій грабовій судіброві похідні деревостани граба та сосни поширені на малих площах (1.9% кожна порода), на невеликих ділянках ростуть дубняки з червоного дуба, вільшняки, ялинники та кленняки з клена гостролистого.

10 March 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Closed access
VMVasyl Mazepa
Vasyl Mazepa
PKPavlo Khoуetskyу
Pavlo Khoуetskyу
IFIhor Fizyk
Ihor Fizyk
Наведено результати аналізу стану поголів’я бобра європейського (Castor fiber L.) в Ківерцівському НПП та його біотопічного поширення. Дослідження здійснено впродовж 2023-2024 рр. на території угідь Парку, а в 2000 р. досліджено поширення і чисельність тварини в угіддях державного підприємства «Цуманське лісове господарство» на території Цуманського, Сильницького, Берестянського, Холоневицького лісництв, територія яких розміщена в межах Парку. Місця проживання бобра встановлено на р. Кормин (Берестянське, Холоневицьке л-ва), р. Рудка (СГВК «Дружба», Журавичівська ОТГ), на луках (Цуманське л-во), на ставках (Партизанське л-во), болотах Партизанського і Тростянецького лісництв, в урочищах «Чортове болото» (Берестянське л-во), «Залив» (Партизанське л-во), «Богуславка» (Цуманське л-во). Встановлено чисельність бобра у межах Парку. Основними біотопами існування бобра в умовах Парку є річки, меліоративні канали, ставки, низинні болота, рідше – луки. В останні роки виявлено зменшення чисельності бобра, яке, ймовірно, пов’язано зі зміною гідрології водно-болотних екосистем, замуленістю меліоративних каналів, збільшенням поголів’я виду до оптимальної чисельності, що призвело до зменшенням приросту, міграції звірів за межі Парку. Найчастіше бобер в угіддях Парку заселяє меліоративні канали і невеликі річки з повільною течією води. У таких біотопах зареєстровано 79,3% поселень звіра. На території Парку у 29 поселеннях обліковано 239 особин бобрів. У 2000 р. на меншій площі обліковано 36 поселень, а загальна кількість поголів’я становила близько 270 особин. Основним типом житла звіра є нори і хатки. На водоймах Парку у поселеннях зареєстровано 40 хаток та 30 нір. Поселення бобра розташовані у вологих, сирих і мокрих сугрудових типах лісорослинних умов. У вологих сугрудах зареєстровано 17% поселень, у сирих – 46, у мокрих – 37%.