Наталія Грона

Наталія Грона

Auto-generated profile, based on publicly available information

Наталія Грона

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2022 in Information Technologies and Learning Tools
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
MDMarina G. Drushlyak
Marina G. Drushlyak
OSOlena Semenikhina
Olena Semenikhina
НГНаталія Вікторівна Грона
Наталія Вікторівна Грона
НПНаталія Петрівна Пономаренко
Наталія Петрівна Пономаренко
OSOlena Semenikhina
Olena Semenikhina
The article characterizes the typology of electronic resources in the field of media education. The types of electronic resources that can be successful for the development of pupils' and students' infomedia literacy are identified. The expert evaluation of the effectiveness of electronic resources for the formation of infomedia literacy is conducted. Media education is characterized as a process of learning and self-learning through the media, as a scientific and educational field of activity aimed at the formation of psychological protection against manipulation and the formation of media literacy of the individual. It is shown that infomedia literacy is characterized by a set of markers: media literacy, critical thinking, social tolerance, resistance to influences, fact-checking, information literacy, digital security, ability to prevent risks in communication, visual literacy; ability to implement ideas through online tools, ability to use media for social good. It is substantiated that the development of infomedia literacy is greatly facilitated by Internet resources. The analysis of electronic educational Internet resources made it possible to classify them: video content (webinars, educational series, media texts, YouTube channels, etc.); audio content (podcasts); educational platforms (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mama and similar); text resources (online tutorials, e-dictionaries, etc.); creolized resources (comics, doodles, posters, infographics, etc.); game content (online games); social networks and discussion Internet platforms; specialized popular science sites (sites of scientific laboratories, public organizations; sites created at universities, etc.). The expert assessment of the degree of potential impact of Internet resources on the development of infomedia literacy was conducted. According to the results of the expert assessment, educational platforms (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mama and similar), video content (webinars, educational series, YouTube channels, etc.) and text resources (online manuals, e-dictionaries, etc.) most effectively influence the development of the largest number of markers of infomedia literacy.

29 April 2025 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
НГНаталія Вікторівна Грона
Наталія Вікторівна Грона
OSOlena Semenikhina
Olena Semenikhina
У статті окреслено можливості та виклики використання штучного інтелекту в мовній підготовці майбутніх учителів. Акцентовано увагу на багатогранності поняття «штучний інтелект», що охоплює алгоритмічні системи, здатний моделювати психічні функції людини, навчатися, прогнозувати та приймати рішення, відтворювати інтелектуальні процеси. На основі аналізу наукових джерел, проведеного опитування та інтерв'ювання студентів і викладачів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка окреслено деякі переваги використання ШІ в освітньому процесі: ШІ оптимізує вивчення мовного матеріалу, розвиває критичне мислення, стимулює творчий підхід до активного засвоєння знань. Педагогічне спостереження за процесом навчання сучасної української літературної мови дало підстави переконатися, що використання інтерактивних форм та вправ у поєднанні з можливостями ШІ створює сприятливе середовище для розвитку в майбутніх учителів-словесників критичного мислення, засвоєння лінгвістичної теорії, розвитку комунікативних, когнітивних та діяльнісних навичок. На основі аналізу наукових джерел, опитування, педагогічного спостереження засвідчено також, що інтегрування ШІ в мовну підготовку майбутніх учителів супроводжується низкою викликів: дотримання принципів академічної доброчесності, забезпечення конфіденційності та захистом даних студентів, алгоритмічної упередженості та обмеження емоційного інтелекту. Означено важливість балансу між використанням цифрових інструментів і традиційними педагогічними методами, живого спілкування й емоційної взаємодії викладача та студента як невід'ємних компонентів освітнього процесу.

25 April 2021 in Information Technologies and Learning Tools
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МГМарія Михайлівна Греб
Марія Михайлівна Греб
НГНаталія Вікторівна Грона
Наталія Вікторівна Грона
У статті досліджено специфіку застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Теоретично обґрунтовано та показано на конкретних прикладах ефективність формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Автори доводять, що застосування ІКТ покращує сприйняття, осмислення й запам’ятовування навчальної інформації, допомагає здійснити диференційований підхід до навчання студентів і позитивно впливає на їх мотивацію до навчальної діяльності. Проаналізовано зміст лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, яка пов’язана з фаховою поліфункційністю, багатопредметністю, розгалуженістю художньо-творчої й емоційно-комунікативної сфери взаємодії з учнями, високим рівнем діалогічності й референтності в стосунках із ними, духовно-моральною насиченістю змісту освіти. Акцентовано на тому, що досягнення в лінгвістиці впливають не тільки на зміст навчання мови, а й на прийоми роботи, види вправ, дидактичний матеріал тощо. Це зумовлює постійне оновлення системи лінгводидактичної підготовки студентів у вищій школі відповідно до інноваційних аспектів розвитку освітнього простору, удосконалює умови створення, збереження та забезпечення оптимальних способів представлення інформації засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Сформульовано рекомендації майбутнім фахівцям для створення презентацій. Здійснено аналіз упровадження та використання комп’ютерних тестів (у комп’ютерній програмі тестування ASSIST-ІІ (Асистент-ІІ). Така форма, як правило, викликає додатковий інтерес у студентів, а крім того, дає змогу їм самостійно перевірити та оцінити рівень власних знань з конкретної теми (модуля). Описано технологію майндмеппінгу, яка заснована на зображенні асоціативних зв’язків (складання ментальних карт: карт пам’яті, інтелект-карт, карт розуму, карт мислення) для поєднання візуалізації навчального матеріалу з його «стисненням». Проаналізовано можливості та переваги кожної ІКТ під час формування лінгводидактичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

24 April 2023 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
НГНаталія Вікторівна Грона
Наталія Вікторівна Грона
У статті з’ясовано особливості формування текстотворчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. Автор вважає, що знання про текст і текстотворча діяльність забезпечать орієнтацію студента на розвиток професійно-особистісної реалізації, особистісно-креативного ставлення до педагогічної діяльності, впевненості у своїй готовності до неї, прагнення до професійного самовдосконалення. Мета статті – висвітлення сучасних методичних підходів (текстотворчого перформенсу) до формування текстотворчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної лігводидактики педагогіки, психології, діяльнісна теорія навчання та розвитку особистості. Застосовано комплекс методів дослідження: теоретичних – аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної, навчально-методичної літератури з проблем дослідження; синтез і узагальнення, порівняння; опрацювання досвіду роботи викладачів закладів вищої освіти, визначення поняттєвого апарату дослідження; емпіричних – спостереження й аналіз педагогічних явищ і процесів, колективні та індивідуальні бесіди з метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, методах викладання для виявлення проблем формування текстотворчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наголошено, що текстотворча компетентність – це набуті в процесі навчання знання, уміння, навички, досвід текстотворчої діяльності – первинної (відтворення готових текстів, створення власних і редагування їх) і вторинної (сприймання, інтерпретування, розуміння текстів), а також досвід емоційно-ціннісного ставлення до процесу і результату текстотворення. З’ясовано, що формування текстотворчої компетентності є інтегративним процесом, який охоплює філологічний, психологічний та педагогічний складники. Детальний аналіз змісту та ґенези поняття дав можливість визначити текстотворчий перформерс як ефективну (потрібний вплив на читача), високоякісну (нормативне змістове, композиційне, мовне оформлення) текстотворчу діяльність (у нашому дослідженні майбутнього вчителя початкових класів). Спираючись на психологічні положення щодо формування текстотворчої компетентності у майбутнього фахівця, визначаючи інтерес одним із провідних чинників освітнього процесу на заняттях філологічного циклу, автори пропонують вправи для текстотворчого перформенсу, орієнтовані на структуру мовленнєвої діяльності для формування текстотворчих умінь: конструктивні вправи – реконструктивно-творчі, конструктивно-творчі, трансформаційно-творчі. Доведено, що вивчення методичної бази про структуру текстотворчої компетентності дає можливість виділити її компоненти: текстознавчий, когнітивно-інтепретаційний, текстологічний, текстопродуктивний – це вміння будувати та редагувати тексти, які формуються на основі тестотворчого перформенсу.

11 December 2024 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія
Verified
Journal Article
Closed access
ТГТетяна Володимирівна Григоренко
Тетяна Володимирівна Григоренко
НГНаталія Вікторівна Грона
Наталія Вікторівна Грона
У статті окреслено деякі аспекти сучасних тенденцій змісту фахової, мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах міждисциплінарної інтеграції. З урахуванням наукових праць та нормативно-правових документів щодо профілізації старшої школи окреслено різні підходи до трактування поняття «зміст освіти», «зміст підготовки», «міждисциплінарна інтеграція». Припускається, що поняття «зміст освіти» доцільно характеризувати як певну систему знань, умінь, навичок і компетентностей, а також світоглядних та морально-етичних переконань, якими мають оволодіти майбутні вчителі української мови і літератури у процесі навчання. Важливі міркування дослідників щодо тісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, щоб зміст освіти, який опанував студент/студентка, став особистісним здобутком, що допомагає діяти в нестандартних та невизначених ситуаціях освітнього середовища. Представлено теоретичний аналіз проблеми і дослідної роботи в межах освітнього партнерства з оновлення освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зазначено, що реалізація міжпредметних зв’язків для укладання робочих навчальних програм, зокрема, з мовних, мовно-методичних дисциплін слугує дидактичною умовою побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту та взаємозв’язків між навчальними дисциплінами. Означено, що в навчальних мовно-методичних курсах доцільно враховувати тенденції, виклики підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до викладання у профільній школі: діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі, розвиток онлайнової освіти, виклики психічного й особистісного розвитку учнів, використання компетентнісних завдань на уроках, активізація дослідницького, проблемно-пошукового методів, методів проєктного, інтерактивного, мікро-навчання в освітньому процесі. Читання мовно-методичних дисциплін з урахуванням нових шкільних стандартів засвідчує важливість знань змісту профільного навчального матеріалу, організації комунікації «учитель – учень», забезпечення пізнавальної мотивації учнів та формування ключових компетентностей, що впливають на успішну самореалізацію в умовах сучасних викликів.

16 October 2023 in АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
НГН. В. Грона
Н. В. Грона
OSOlena Semenikhina
Olena Semenikhina
The article, based on the analysis and generalization of scientific sources, conducted research, outlines the concept of "rhetorical competence of the future teacher", focuses on the integrative property of the individual, which includes knowledge, skills, intentions, needs, value orientations, and the ability to realize the acquired rhetorical potential in the pedagogical field and social and cultural life, taking into account the nation-building, civic value of the teaching profession. In the conditions of military realities, there is a need for such important components as argumentative rhetoric, mastery of the art of rhetoric in the conditions of online communication, rhetorical technique. It is proved that the formation of rhetorical competence of the future teacher of the Ukrainian language and literature is greatly facilitated by interregional projects, which allow us to consider the process of formation of rhetorical competence as an integral educational and methodological system of interaction between teachers and students based on modern approaches: personally oriented, activity-based, situational, acmeological, mentoring, the principle of educational partnership. The results of the project of specialized departments of A. S. Makarenko Sumy State Pedagogical University and T. G. Shevchenko Chernihiv Collegium National University, which will be implemented in 2022-2023 in the process of teaching linguistic and methodical disciplines, as well as in the conditions of informal education Tasks and exercises provide an opportunity to combine theory with practice, gain experience working in a team, develop the ability to formulate questions, justify one's answer, listen and consider an alternative opinion; develop a system of values, life attitudes, independent thinking; stimulate to find the most rational solution to the given problem. Tested exercises developed for classes in linguistic and methodological disciplines and joint events (conferences, webinars, summer school) taking into account modern scientific approaches contributed to the establishment of interaction, the ability to flexibly build communication depending on the communicative situation. У статті на основі аналізу й узагальнення наукових джерел, проведеної дослідницької роботи окреслено поняття «риторична компетентність майбутнього вчителя», акцентовано увагу на інтегративній властивості особистості, що охоплює знання, уміння, наміри, потреби, ціннісні орієнтації, здатності реалізувати набутий риторичний потенціал у педагогічній сфері й соціально-культурному житті з урахуванням націєтворчої, громадянської цінності професії вчителя. В умовах воєнних реалій є потреба і в таких важливих складниках, як аргументативна риторика, володіння риторичним мистецтвом в умовах онлайн-комунікації, риторичною технікою. Доводиться, що значною мірою формуванню риторичної компетентності майбутнього вчителя української мови і літератури сприяють міжрегіональні проєкти, які дозволяють розглядати процес формування риторичної компетентності як цілісну навчально-методичну систему взаємодії викладачів та студентів на засадах сучасних підходів: особистісно орієнтованого, діяльнісного, ситуаційного, акмеологічного, менторського, принципу освітнього партнерства. Представлено результати проєкту профільних кафедр Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, що виконується у 2022–2023 рр. у процесі викладання мовно-методичних дисциплін, а також в умовах неформальної освіти. Завдання і вправи дають можливість поєднати теорію з практикою, отримати досвід роботи в команді, сформувати вміння формулювати запитання, аргументувати свою відповідь, прислуховуватись і враховувати альтернативну думку; розвивають систему цінностей, життєвих установок, самостійного мислення; стимулюють знаходити найбільш раціональне розв’язання поставленої проблеми. Апробовані вправи, розроблені для занять з мовно-методичних дисциплін, та спільні заходи (конференції, вебінари, літня школа) з урахуванням сучасних наукових підходів, сприяли налагодженню взаємодії, умінням гнучко будувати спілкування залежно від комунікативної ситуації.