Анастасія Вікторівна Пугач

Анастасія Вікторівна Пугач

Auto-generated profile, based on publicly available information

Анастасія Вікторівна Пугач

Зіґмунд Фройд Університет Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 June 2024 in Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АМАлла Борисівна Міщенко
Алла Борисівна Міщенко
АПАнастасія Вікторівна Пугач
Анастасія Вікторівна Пугач
Стаття присвячена дослідженню геокультурної трансформації українців, яка відбулася протягом років незалежності щодо зовнішньополітичного курсу розвитку держави. Було визначено, що європейська інтеграція набувала актуалізації серед українців у періоди криз, зокрема Помаранчевої революції 2004 року, Революції гідності 2013–2014 років, а також із початком повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році, що максимально консолідувало націю до рівня 90 % підтримки вступу до ЄС і НАТО, зруйнувавши усі інші територіальні та ідеологічні відмінності серед громадян. Використовуючи статистичний і порівняльний методи, вдалося виявити політико-інтеграційні події, які суттєво змінили настрої громадян щодо західного вектора інтеграції. Системний метод дозволив розкрити сутність європейської інтеграції не лише як географічне розширення кордонів, правову імплементованість правил чи забезпечення економічного зростання, а й через сприйняття та включення в соціальні практики базових європейських цінностей (рівності, свободи, демократії, верховенства права тощо), визнання і дотримання яких є ключовим для країн-кандидатів. Для українців все ще характерні ряд пострадянських цінностей і соціальних практик, орієнтованих на колективістську свідомість та етатистську (патерналістську) парадигму державного управління, неунормовані питання верховенства права, гендерної рівності, толерантності. Водночас дослідження останніх років фіксують індивідуалістські настрої та домінування людиноцентричних ціннісних орієнтирів, що наближає та збільшує шанси України на швидку адаптацію до реальності співжиття з європейськими націями. Відповідно, набула підтвердження гіпотеза, що геокультурна трансформація українців можлива за умови усвідомленої зміни соціальних практик у процесі європейської інтеграції.

28 November 2025 in Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти
Verified
Journal Article
Open access
АМАлла Борисівна Міщенко
Алла Борисівна Міщенко
АПАнастасія Вікторівна Пугач
Анастасія Вікторівна Пугач
Стаття присвячена аналізу громадської адвокації, яка реалізується суб’єктами громадянського суспільства для актуалізації найбільш важливих питань і локальних проблем різного спрямування, що потребують рішень міжнародних організацій та урядів іноземних держав. Завданнями дослідження стали пошук особливостей громадянської адвокації на міжнародному рівні та її відмінність від публічної дипломатії, яку реалізує держава; визначення суб’єктів міжнародної адвокації та інструментів тиску на об’єкт прийняття рішень; окреслення на основі кейс-підходу критеріїв успіху адвокаційних кампаній та їх специфіки в реалізації зовнішньої політики країни. Методологічною основою пропонованого дослідження є структурно- функціональний метод, який дозволив визначити основних гравців та специфіку їх функціональних можливостей від імені держави та громадянського суспільства, які здійснюють міжнародну адвокацію; системний метод дозволяє узагальнити громадську адвокацію невідривно від загальнодержавного курсу захисту національних інтересів на глобальному рівні. Було доведено, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україні громадянська адвокація на міжнародному рівні посилила зовнішньополітичну стратегію нашої держави, сконцентрувавшись на адвокаційних кампаніях щодо євроінтеграції; підтримки Збройних Сил України; захисту прав і свобод громадян як всередині країни, так і закордонних українців; збору та поширення достовірної інформації про злочини агресора і притягнення його до відповідальності; боротьби з дезінформацією, яка послаблює імідж держави, тощо. Важливими акторами після 2022 року стали не лише неурядові організації та благодійні фонди, а й українська діаспора, засоби масової інформації, лідери думок та експерти, які системно, незважаючи на перешкоди та брак ресурсів, просувають проукраїнський порядок денний для прийняття важливих і часто доленосних рішень для України.

15 May 2026 in Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти
Verified
Journal Article
Open access
АМАлла Борисівна Міщенко
Алла Борисівна Міщенко
АПАнастасія Вікторівна Пугач
Анастасія Вікторівна Пугач
Стаття присвячена аналізу суб’єктності українських неурядових організацій в процесі реалізації міжнародних адвокаційних кампаній після початку російської агресії. Громадські об’єднання легітимізували свою участь масштабом активності, різноманітністю інструментарію, креативністю підходів у формуванні впливу на міжнародних акторів, уряди іноземних держав, формування суспільної думки з метою вирішення загальнонаціональних питань. Важливими напрямками стали питання антикорупційної інституалізації після 2014 року, програми посилення санкційної адвокації, багатогалузевої підтримки та фокусування на війні тощо. Методологічною основою дослідження стали системний метод в розгляді питань адвокації, її механізмів тиску, які дозволили комплексно дослідити специфічні особливості даного процесу міжнародного впливу. Використання порівняльного методу сприяло виявленню відмінностей в реалізації адвокаційних кампаній. Кейс-підхід дозволив підсилити прикладний аспект дослідження, розкривши фактори успіху та ключові результати, які здатні досягати неурядові організації України самостійно або у співпраці з державою для посилення голосу держави закордоном. Було доведено, що українські громадські організації стали активними гравцями в просуванні порядку денного на міжнародних майданчиках та в системі прийняття рішень іноземними інституціями, через використання найбільш дієвих інструментів: поширення соціально-політичної та економічної аналітики, публічна дипломатія, експертна взаємодія, персоналізація порушень прав людини, санкційна адвокація, масштабні інформаційні кампанії тощо. Відповідно, неурядовий сектор України демонструє сучасні формати міжнародних адвокаційних кампаній, серед яких інституційний елемент (rule‑based) по створенню нових міжнародних механізмів, трибуналу; цифровий елемент (network‑driven) у мобілізації громадян через соціальні мережі й медіа, а також коаліційний елемент (state + civil society), який передбачає партнерство уряду, громадських організацій, аналітиків і діаспори. Така міжвідомча взаємодія довела свою ефективність та може бути імплементована у важливий євроінтеграційний напрямок подальших адвокаційних кампаній України.

1 January 2022 in Politology bulletin
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
RARuslana Atashkadeh
Ruslana Atashkadeh
MHMaryna Honcharenko
Maryna Honcharenko
APAnastasiia Puhach
Anastasiia Puhach
YSYuliia Sierova
Yuliia Sierova
The article attempts a socio-philosophical analysis of advertising activity as a factor of socio-cultural changes in society and the formation of social meanings. The concept of advertising appears to indicate a peculiar nature of human economic activity at the level of consumption. it is stated that advertising is not only a means of communication (the product of objective conditions), but also the affirmation and deployment of the activity of a social subject. It was determined that advertising is a branch of communication and a social phenomenon that represents the information space where the reality of consumption of declared values is cultivated. It was revealed that, by its essence, advertising activity is a polyphonic phenomenon, diversified in many forms. In such a polyphony of advertising activity, what is dominant is what appears through the relationship between what is individually desired and what is socially acceptable. The functionality of such a relationship is ensured by appropriate mass media and the multidimensionality of advertising itself. It has been proven that advertising activity allows not only to outline these orientations in a unique way through the innovative use of symbols, metaphors, «simulacrums», etc., but also to determine the main directions of intensification of the life activity of a person and society thanks to the reorganization and transformation of social relations.

6 December 2023 in Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АМАлла Борисівна Міщенко
Алла Борисівна Міщенко
АПАнастасія Вікторівна Пугач
Анастасія Вікторівна Пугач
Стаття присвячена дослідженню особливостей змін, які відбулися протягом останніх десятиліть та були спровоковані процесом глобалізації, руйнуванням довіри щодо домінування демократичної доцільності в розвитку державних інститутів влади, послабленням ролі глобальних організацій вирішувати кризи і конфлікти між акторами міжнародних відносин тощо. Зокрема, анексія Криму та війна в Україні 2022– 2023 років як прецедент переформатування кордонів у регіоні одним із засновників ООН – Росією. Відповідно, відбулося послаблення легітимності універсальних принципів і правил співжиття націй світу. Це викликало усвідомлення занепаду світового порядку, сформованого після Другої світової війни, що закріплювалось діяльністю ООН та її спеціальних установ. Головним предметом дослідження є пошук контурів майбутнього світового порядку, що змушує Україну корегувати свою зовнішню політику, не лише закріплюючи західний геополітичний вектор, а й враховуючи настрої та очікування громадян щодо майбутніх перспектив. Для цього був використаний системний метод у дослідженні сучасного світового порядку, який окреслив зазначені недоліки впорядкованості світу через втрату легітимності правил співжиття і зміну балансу сил між головними міжнародними гравцями; статистичний – для окреслення динаміки зміни настроїв громадян щодо зовнішньої політики України. Результатами здійсненого дослідження є виокремлення обрисів майбутнього світового порядку, а саме: боротьба цивілізацій Західного світу на чолі зі США і Глобального Півдня під проводом Китаю; втрата Росією статусу геополітичного гравця у Євразії та світі; вироблення нових легітимних принципів і правил взаємодії націй з урахуванням попередньо узгоджених регіональних устроїв; вироблення нового балансу інтересів та сил для подолання конфронтацій і фокусуванні на конкуренції. Водночас Україна враховує чинні тренди та здійснює зовнішню політику у період війни в таких напрямках: двосторонньої співпраці зі стратегічними партнерами, ситуативними партнерами, країнами-опонентами; посилення участі в міжнародних організаціях регіонального рівня; переформатування стратегії євроатлантичної інтеграції та впровадження гарантій безпеки.