30 June 2023 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
Background. Papillary thyroid carcinoma (PTC) is the most frequent malignant neoplasm originating from follicular cells of thyroid gland. PTC is often coexisting with other benign thyroid pathology such as chronic lymphocytic thyroiditis, follicular thyroid adenoma, toxic thyroid adenoma, Graves’ disease, non-toxic multinodular goiter. PTC can be diagnosed in patients undergoing surgical treatment for hyperparathyroidism. However, the clinical and pathomorphological features of PTC in the presence of other benign thyroid or parathyroid pathology, as well as possible differences in surgical tactics, remain relevant as evidenced by previously published reports. The purpose of the study is to assess the prevalence and determine the differences in the clinical and pathomorphological parameters of PTC in the presence of benign thyroid and parathyroid pathology. Materials and methods. There were identified 91 patients with PTC, who underwent surgical treatment at the clinical bases of the Department of Surgery of the NSC “Institute of Biology and Medicine” of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Results. In the studied PTC cohort, 31 (35 %) patients were without coexisted benign thyroid pathology and 60 (35 %) patients had it (PTC/coexisted). A statistically significantly higher number of mitoses per 10 high power fields in the PTC group were identified in 3 (10 %) patients, as compared to the absence of this pathohistological parameter in the PTC/coexisted (p = 0.037). Further analysis of these 3 cases showed that 4 mitotic figures were found in one PTC, and one mitotic figure in the other two cases per 10 high power fields (400×). Conclusions. Papillary thyroid carcinoma in patients with other benign thyroid pathology is associated with lower biological aggressiveness than PTC without comorbidity as evidenced by a lower frequency of mitotic figures per 10 high power fields. The presence of concomitant benign thyroid pathology can be considered as a favorable prognostic factor for patients with PTC.
31 March 2021 in Pain anesthesia and intensive care
The management of antithrombotic drugs in the perioperative period requires a multidisciplinary approach with the participation of the operating surgeon, anesthesiologist, and a responsible physician. In the guidelines of the leading specialized associations of France, Italy, Spain, Great Britain, USA, Poland, the recommendations of the European Society of Anesthesiologists, the American College of Thoracic Physicians and other world professional organizations the approaches have been systematized to the management of anticoagulants (vitamin K and direct antagonists, including new oral anticoagulants), the safety of the antiplatelet drugs using in the perioperative period to prevent increased bleeding and minimize thromboembolic complications after invasive procedures in patients with a high risk of cardiovascular events. We have provided algorithms for convenient perception of information and memorization and subsequent implementation them in clinical practice.
14 March 2017 in Clinical endocrinology and endocrine surgery
проблеми ендокринології та ендокринної хірургії
27 December 2020 in EMERGENCY MEDICINE
На базе анализа мультидисциплинарных рекомендаций последних лет из Франции, Италии, Испании, Великобритании, США, Польши, рекомендаций Европейского общества анестезиологов, Американского колледжа торакальных врачей и других мировых профессиональных организаций систематизированы данные по менеджменту прямых и непрямых антикоагулянтов, включая новые пероральные антикоагулянты, антитромбоцитарных препаратов в периоперационном периоде для предотвращения повышенной кровоточивости и минимизации тромбоэмболических осложнений после инвазивных процедур. Также проанализированы режимы отмены и восстановления антитромботической терапии при выполнении нейроаксиальных процедур, при выполнении как оперативных, так и диагностических вмешательств у пациентов, перенесших сосудистую катастрофу. Приведены алгоритмы для удобного восприятия информации и запоминания.
20 November 2018 in INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
Актуальність. Робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної тиреоїдної хірургії — поліпшенню результатів хірургічного лікування пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу. Мета дослідження — розробити персоніфікований підхід до вибору методу загальної анестезії (ЗА) та періопераційного знеболювання із застосуванням комплексу збалансованої аналгезії та сучасних методів контролю за перебігом анестезії. Матеріали та методи. На першій стадії проведено ретроспективний і проспективний аналіз (2016–2017) 440 випадків і карт пацієнтів з тиреотоксикозом, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу тиреоїдектомії в 2015–2017 рр., для ідентифікації супутньої патології, визначення особливостей загальної анестезії залежно від виду анестезії та її ускладнень. Друга стадія полягала в проспективному дослідженні за участю 175 пацієнтів із тиреотоксикозом після тиреоїдектомії. Результати. Синдром тиреотоксикозу погіршує фізичний статус пацієнта за критеріями Американської асоціації анестезіологів. Як інгаляційна, так і тотальна внутрішньовенна анестезія негативно впливають на показники гемодинаміки та доставку кисню. Встановлено, що поєднана анестезія із білатеральною блокадою поверхневого шийного сплетення на тлі застосування інгаляційної низькопотокової або тотальної внутрішньовенної анестезії забезпечує кращий рівень знеболювання порівняно з моноанестезією. Найкращою антиеметичною схемою є використання ЗА на тлі базової анестезії пропофолом із додаванням метоклопраміду перед індукцією анестезії. Індивідуалізація подання та корекція дози газового або внутрішньовенного анестетиків під контролем BISмоніторингу дають змогу досягнути персоніфікації загальної анестезії. Найбільш економічно доцільним є використання ІА севофлураном за мінімальнопотоковим контуром (FGF = 400 мл/хв). Висновки. Розроблено алгоритм анестезіологічного менеджменту в пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу при тиреоїдектоміях із обґрунтуванням використання інгаляційної низькопотокової або тотальної внутрішньовенної анестезії. Отримані нові вірогідні дані дозволили розробити персоніфікований підхід до вибору методу загальної анестезії та періопераційного знеболювання із застосуванням комплексу ЗА та сучасних методів контролю за перебігом анестезії.
4 September 2017 in Pain anesthesia and intensive care
Клінічний випадок: В статті наданий клінічний випадок синдрому МЕН 2А та представлені дві різних методики анестезіологічного менеджменту лапароскопічних адреналектомій. Висновки. Впровадження анестезіологічного менеджменту пацієнтів з феохромоцитомами в спеціалізованому ендокринологічному центрі забезпечило високу ефективність та безпеку при лапароскопічних адреналектоміях під час загальної анестезії. ЕПОГМ при підготовці до операції та під час хірургічного втручання є ефективним, легкокерованим та безпечним методом стабілізації показників гемодинаміки.