Stephan M. Vinychuk

Stephan M. Vinychuk

Auto-generated profile, based on publicly available information

Stephan M. Vinychuk

Oleksandrivska Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

22Years (2005-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 April 2005 in Heart Drug
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
SVStephan M. Vinychuk
Stephan M. Vinychuk
VMVolodymyr S. Melnyk
Volodymyr S. Melnyk
VMVictor M. Margitich
Victor M. Margitich
Introduction: It is well known that in the first 24 h after stroke onset, plasma glucose concentrations are elevated in 20–43% of patients, of whom more than half are not known to have diabetes mellitus. Glucose levels >8 mmol/l have been found to be predictive of a poor prognosis in ischemic stroke patients. It is thought that the clinical use of insulin infusions has a beneficial effect on hyperglycemia. Indeed, insulin therapy in critically ill patients, including acute stroke patients, is safe and results in lower mortality and complication rates. Unfortunately, the impact of intensive insulin therapy in non-critically ill patients with hyperglycemia is poorly understood. Objectives: It was the aim of this study to determine the clinical efficacy and safety of early-onset therapy with human recombinant insulin: glycemic control measured by reduction in plasma glucose concentrations, vital activity measured by the Barthel index (no significant disability was defined as ≤50, moderate disability was defined as 51–75, and severe disability was defined as ≧75), and neurological deficit measured by the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS; values ranging from 0 = normal to 42 = worst case) in non-critically ill ischemic stroke diabetic and non-diabetic patients. Design: We used a randomized prospec- tive open trial of insulin-potassium-saline-magnesium (IPSM) infusions in patients after acute ischemic stroke presenting with mild to moderate hyperglycemia. Acute (<24 h) ischemic stroke patients (n = 128) with hyperglycemia on admission between 7.0 and 16 mmol/l with and without type 2 diabetes mellitus (T2DM) were randomly divided into four groups: (1) hyperglycemia associated with T2DM and treated with IPSM (n = 36), (2) hyperglycemia associated with T2DM without IPSM administration (n = 40), (3) hyperglycemia without confirmed T2DM and treated with IPSM (n = 25), and (4) hyperglycemia without confirmed T2DM and without IPSM administration (n = 27). Results: Treatment with the IPSM regimen permitted to normalize blood glucose levels. The neurological deficit according to the NIHSS in stroke patients with hyperglycemia treated with insulin did not worsen in the first 3 days. Results were expressed as means ± SD of NIHSS scores at admission and at day 30. At the same time, the clinical status of patients not treated with insulin worsened. Three weeks after admission, the neurological deficit improved in treated stroke patients (13.5 ± 1.5 and 8.6 ± 1.1, respectively; p < 0.05) and untreated patients with T2DM (13.2 ± 1.7 and 8.9 ± 1.3; p < 0.05). However, the neurological deficit in stroke patients without T2DM, but with hyperglycemia not treated with insulin did not improve significantly (14.4 ± 1.5 and 10.1 ± 1.0, respectively; p > 0.05). Administration of IPSM led to a significant improvement in the neurological status (14.6 ± 1.5 and 8.9 ± 1.3; p < 0.05). Conclusions: Insulin therapy (IPSM infusion) is a safe and effective approach to normalize blood glucose levels after ischemic stroke. Administration of insulin to patients with hyperglycemia improves functional recovery and vital activity of stroke patients. However, other clinical benefits of the insulin therapy remain to be determined.

5 May 2020 in INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
Verified
Journal Article
Open access
SVS.M. Vinychuk
S.M. Vinychuk
MPM.M. Prokopiv
M.M. Prokopiv
LTL.M. Trepet
L.M. Trepet
OFO.YE. Fartushna
O.YE. Fartushna
Актуальность. В статье проанализированы и описаны патофизиологические особенности и закономерности возникновения неврологических, нейропсихологических и клинических сосудистых синдромов таламических инсультов переднего и парамедианного сосудистых бассейнов. Освещаются особенности неврологической клиники, топической, клинической и нейровизуализационной диагностики таламических инсультов передней и парамедианной сосудистых территорий. Цель исследования: описать и проанализировать клинико-нейровизуализационные особенности сосудистых синдромов таламических инсультов передней и парамедианной сосудистых территорий в проспективном клиническом когортном исследовании. Материалы и методы. Мы провели проспективное клиническое когортное исследование 319 пациентов с острым инсультом, поступивших в неврологический центр Александровской клинической больницы (г. Киев, Украина) в течение первых 24 часов с момента развития инсульта. Все пациенты прошли комплексное клинико-неврологическое, лабораторное, ультразвуковое и нейровизуализационное обследования. Результаты. Среди 319 обследованных больных с острым инсультом нейровизуализационно подтвержденный таламический инсульт диагностирован у 34 (10,6 %) пациентов. Из них у 22 человек (средний возраст 61,9 ± 10,2 года) выявлен острый изолированный инфаркт таламуса, а у 12 (средний возраст 59,0 ± 9,6 года) — острое таламическое кровоизлияние. Выводы. Проанализированы, сравнены и описаны специфические неврологические особенности клинических сосудистых синдромов острых таламических инсультов передней и парамедианной сосудистых территорий.

17 November 2018 in INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SVS.M. Vinychuk
S.M. Vinychuk
OFO.YE. Fartushna
O.YE. Fartushna
Актуальність. Інсульт є другою за частотою причиною смертності у світі, поступаючись лише смертності від серцево-судинних захворювань. Концепція діашизу Монакова описує нейрофізіологічні зміни, що відбуваються на відстані від осередкового ураження головного мозку і віді-грають значну роль у вираженості гострого неврологічного дефіциту в пацієнтів з інсультом. Проте на цей час опубліковано недостатньо прoспективних клінічних досліджень, у яких проаналізовано характеристики перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим інсультом. Мета дослідження: визначення особливостей клінічних проявів перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом й підвищення ефективності його діагностики шляхом зіставлення даних клініко-неврологічного дослідження з результатами магнітно-резонансної томографії. Матеріали та методи. Ми провели проспективне госпітальне когортне дослідження 124 пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом, які надійшли до відділення цереброваскулярних захворювань Олександрівської клінічної лікарні Києва протягом перших 24 годин iз моменту розвитку інсульту. Усі пацієнти пройшли комплексне клініко-неврологічне, лабораторне, ультразвукове та нейровізуалізаційне обстеження. Результати. Серед 124 обстежених iз гострим ішемічним інсультом перехресний мозочково-півкульний діашиз був діагностований у 6 (4,8 %) пацієнтів. Ми проаналізували патофізіологічні, анатомічні та клінічні особливості перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Висновки. Основним механізмом виникнення перехресного мозочково-півкульного діашизу є переривання еферентних імпульсів у мозочково-зубчастому або зубчасто-таламокортикальному шляху. Отже, ізольовані мозочкові інфаркти проявлялися не тільки атактичними розладами, але й моторними і сенсорними порушеннями, викликаними пошкодженням лобно-тім’яної кори (діашиз) протилежної півкулі головного мозку.

7 August 2020 in INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
Verified
Journal Article
Open access
SVS.M. Vinychuk
S.M. Vinychuk
MPM.M. Prokopiv
M.M. Prokopiv
LTL.M. Trepet
L.M. Trepet
OFO.YE. Fartushna
O.YE. Fartushna
Актуальность. В статье проанализированы и описаны патофизиологические особенности и закономерности возникновения неврологических, нейропсихологических и клинических сосудистых синдромов таламических инсультов заднелатеральной сосудистой территории. Освещаются особенности неврологической клиники, топической, клинической и нейровизуализационной диагностики таламических инсультов заднелатеральной сосудистой территории по результатам проспективного клинического когортного исследования. Цель исследования: описать и проанализировать клинико-нейровизуализационные особенности сосудистых синдромов таламических инсультов заднелатеральной сосудистой территории в проспективном клиническом когортном исследовании. Материалы и методы. Мы провели проспективное клиническое когортное исследование 319 пациентов с острым инсультом, поступивших в неврологический центр Александровской клинической больницы г. Киева, Украина, в течение первых 24 часов с момента развития инсульта. Все пациенты прошли комплексное клинико-неврологическое, лабораторное, ультразвуковое и нейровизуализационное обследования. Результаты. Среди 319 обследованных больных с острым инсультом нейровизуализационно подтвержденный таламический инсульт диагностирован у 34 (10,6 %) пациентов. Из них у 22 пациентов (средний возраст 61,9 ± 10,2 года) диагностирован острый изолированный инфаркт таламуса, а у 12 пациентов (средний возраст 59,0 ± 9,6 года) — острое таламическое кровоизлияние. Проанализированы, сравнены и описаны специфические неврологические особенности клинических сосудистых синдромов острых таламических инсультов заднелатеральной сосудистой территории.

22 June 2020 in INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
Verified
Journal Article
Open access
SVS.M. Vinychuk
S.M. Vinychuk
MPM.M. Prokopiv
M.M. Prokopiv
LTL.M. Trepet
L.M. Trepet
OFO.YE. Fartushna
O.YE. Fartushna
Актуальность. В статье проанализированы и описаны патофизиологические особенности и закономерности возникновения неврологических, нейропсихологических и клинических сосудистых синдромов таламических инсультов нижнелатерального сосудистого бассейна. Цель исследования: описать и проанализировать клинико-нейровизуализационные особенности сосудистых синдромов таламических инсультов нижнелатеральной сосудистой территории в проспективном клиническом когортном исследовании. Материалы и методы. Мы провели проспективное клиническое когортное исследование 319 пациентов с острым инсультом, поступивших в неврологический центр Александровской клинической больницы (г. Киев, Украина) в течение первых 24 часов с момента развития инсульта. Все пациенты прошли комплексное клинико-неврологическое, лабораторное, ультразвуковое и нейровизуализационное обследования. Результаты. Среди 319 больных с острым инсультом нейровизуализационно подтвержденный таламический инсульт диагностирован у 34 (10,6 %) пациентов. Из них у 22 человек (средний возраст 61,9 ± 10,2 года) обнаружен острый изолированный инфаркт таламуса, а у 12 (средний возраст 59,0 ± 9,6 года) — острое таламическое кровоизлияние. Проанализированы, сравнены и описаны специфические неврологические особенности клинических сосудистых синдромов острых таламических инсультов нижнелатеральной сосудистой территории.

17 November 2018 in INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SVS.M. Vinychuk
S.M. Vinychuk
OFO.YE. Fartushna
O.YE. Fartushna
Актуальність. Спонтанне відновлення неврологічних функцій після інсульту пояснюється феноменом діашизу й пов’язане з реорганізацією в моторних та премоторних ділянках кори головного мозку. Однак на сьогодні опубліковано недостатньо проспективних когортних досліджень, у яких наведено та проаналізовано клініко­нейровізуалізаційні характеристики перехресно­мозочкового діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Мета дослідження: визначення особливостей клінічних проявів перехресно­мозочкового діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом та підвищення ефективності його діагностики шляхом зіставлення отриманих даних з результатами магнітно­резонансної томографії. Матеріали та методи. Ми провели проспективне госпітальне когортне дослідження пацієнтiв iз гострим ішемічним інсультом (n = 124), які були госпіталізовані у відділення цереброваскулярних захворювань Олександрівської клінічної лікарні м. Київа протягом перших 24 годин з моменту розвитку інсульту. Усі пацієнти пройшли комплексне клініко­неврологічне, лабораторне, ультразвукове і нейровізуалізаційне обстеження. Результати. Серед 124 хворих iз гострим ішемічним інсультом перехресно­мозочковий діашиз був діагностований у 5 (4,03 %) пацієнтів. Ми проаналізували патофізіологічні, анатомічні та клініко­нейровізуалізаційні особливості перехресно­мозочкового діашиза в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Висновки. Семіотика гострого інсульту визначається не тільки первинним інфарктом мозочку, а й діашизом, що обумовлює більш серйозний неврологічний дефіцит. Перехресно­мозочковий діашиз асоціюється не тільки з характерними симптомами ураження мозочку, але й парезом кінцівок, порушеннями чутливості та вищих функцій мозку.