20 March 2022 in Filosofiya-Philosophy
NUNational Academy of Sciences of Ukraine
National Academy of Sciences of Ukraine
NUNational Pedagogical Dragomanov University
National Pedagogical Dragomanov University
2 December 2024 in Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy»
Анотація. Метою статті є аналіз проблематики любові в філософській антропології та в суміжних із нею дисциплінах, передусім виявлення концептуальних підходів в дослідженнях проблеми вибору любові між чоловіком та жінкою. Автор розглядає проблематику у філософсько-антропологічному дискурсі не тільки з боку світоглядних питань, але й з психологічного боку та окреслює шляхи подолання, що блокують вихід до цілісності людини та ускладнюють здійснення вибору любові. За допомогою порівняльного аналізу розкрито сутність і сенс онтологічного, антропологічного, гносеологічного та аксіологічного аспектів феномена любові саме через вибір. Методологічними засадами дослідження стали психоаналіз, психосинтез, логотерапія, аналітична психологія, позитивний екзистенціалізм, персоналізм, метаантропологія, андрогін-аналіз. Наукова новизна. Феномен вибору любові в гендерному контексті у вітчизняному філософсько-антропологічному дискурсі раніше не досліджувався. Вперше через синтез напрямів філософської антропології сутність любові розкривається через здійснення вибору любові. Висновки. Завдяки порівняльному аналізу досліджень праць філософів та психоаналітиків XX–XXI ст. вдалося не лише здійснити наукову розвідку щодо природи любові, але й осмислити її в контексті концепту «вибір любові», розвиток якого показано в історії філософсько-антропологічної думки та в дотичному до неї психоаналітичному дискурсі. Вибір любові – це самовизначеність, істинний вибір особистості, вибір способу життя, в якому поєднуються світоглядні устремління, прагнення розуму з екзистенціальними переживаннями, почуттями й пориваннями тілесності в собі і єднанні з Іншим як із близьким. Екзистенціальні та психоаналітичні проблеми цілісності особистості у контексті вибору любові на основі методологічних стратегій метаантропології є базою для подальших розвідок.
29 May 2026 in Visnyk of the Lviv University
30 April 2026 in Ukrainian Art Discourse
У статті запропоновано креативні методи формування світогляду, що становлять творчий концептуальний підхід в сучасному освітньому процесі. Мета полягає у розкритті потенціалу «Лабораторії смислів» як інноваційної платформи, де теоретичне філософське знання конвертується у практичні навички візуального мислення, рефлексії та створення авторських концептів. Подана низка завдань допомагає розкрити інтелектуальний потенціал здобувачів освіти, сприяючи критичному мисленню, самостійності. Методи і матеріали. Теоретичний аналіз філософсько-педагогічної літератури, що виявляє проблематику викладання гуманітарних дисциплін. Метод емпіричних даних включає педагогічне спостереження за виконанням студентів творчих завдань: зокрема створення художніх образів зі світоглядної тематики та філософських журналів. Предмет дослідження: інтерактивні методики викладання філософії (дискусійні арени, рольові моделювання, філософський аналіз) як засіб розвитку інтелектуального потенціалу творчої особистості. Методологічну основу роботи становить комплексний підхід: феноменологічний метод – для аналізу сприйняття студентами «насичених феноменів» у мистецтві; герменевтичний метод – для інтерпретації візуальних образів у контексті філософської літератури; компаративний аналіз – для порівняння класичних лекційних форм викладання та продуктивних практик. Результати. Втілена авторська технологія інтерактивного навчання (зокрема, мозкові штурми, філософські арени) спонукає до активації комунікативних якостей, розвитку у студентів творчих та дослідницьких здібностей. Висновки. Доведено, що використання креативних методів і прийомів сприяє інтеграції набутих знань, необхідних для дослідницького пошуку. «Філософська лабораторія» дозволить творчій молоді глибше інтерпретувати власні художні інтенції через призму філософських категорій.
30 April 2026 in Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Series: Philosophy
The article is devoted to the study of the specifics of the existential of war and the inevitability of the "rupture of being". This ontological catastrophe is presented as a radical rupture in the fabric of existence, where the world of yesterday does not sink into the past but becomes a future explicated through the destruction of familiar foundations. This process is metaphorically defined by the author as "yesterday that is always ahead". The purpose of the study is to analyze being in the rupture, which unfolds within the boundary situation caused by war. The methodological basis of the work includes: the world-existential views of K. Jaspers, the hermeneutic concept of the "interpretive grid" by I. P. Culiano, E. Illouz's theory of "negative relationships", the social-critical ideas of industrial society by H. Marcuse, J.-L. Marion's phenomenology of saturated phenomena, A. Dufourmantelle's philosophy of risk, and C. Malabou's cognitive anthropology. The scientific novelty lies in the conceptualization of the "existential of war" through a neurophenomenological approach, allowing for a reinterpretation of the ontology of human being in a situation of radical rupture. For the first time in the context of modern war, the combination of C. Malabou's "destructive plasticity", J.-L. Marion's "saturated phenomena", and I. P. Culiano's "hermeneutic filters" is applied to analyze the inevitable transformations of subjectivity caused by an ontological catastrophe. Conclusions. Based on the concepts considered, the possibility of finding meaning-making supports in a situation of rupture through the actualization of indestructible meanings of being is substantiated. It is proved that overcoming the rupture is possible by restoring the plasticity of consciousness and spirit, ensuring the transition from precarious existence to a new subjective substantiality.