Background. As a result of Russian aggression, many citizens of Ukraine are forced to migrate to safe countries. Since the beginning of the war, more than 17 million people have left Ukraine. During the war, the population is exposed to a constant stress factor that is not homogeneous. For some people, this is due to being in the war zone, exposure to shelling, and staying in shelters. For others, it is caused by forced migration, separation from family, and difficult adaptation to a new social environment. The most vulnerable category is children and adolescents. Among children and adolescents who are forced to seek refuge in foreign countries, the most common post-traumatic stress disorder (PTSD). Purpose – analysis of the mental state and risk of PTSD in children and adolescents who were forced to leave Ukraine during the war. Materials and Methods. We studied 50 children aged 8 to 17 years (mean age: 11.2±2.4) who had left for European countries after the outbreak of the armed conflict in Ukraine. Results. The median total score of the PTSST was 19 points [QR 15; 23]; 42.0±6.9% of respondents were at high risk of developing post-traumatic stress disorder (PTSST score ≥ 21); 44.0±7.1% of children had an average risk of developing PTSD (PTSST from 10 to 20), 14.0±4.9% had a low level of traumatic childhood stress (PTSST ≤ 10). Thus, 86% of children had significant psychological manifestations that will require specialist consultation and qualified assistance. When analysing the degree of childhood traumatic stress depending on the child’s age, it was found that children aged 7–10 years were significantly more at risk of developing PTSD, which highlights the vulnerability of this period of life. Conclusions. According to the survey, children undergo significant changes in their mental state, even when they travel abroad and stay in safe conditions. Children aged 7 to 10 were the most sensitive to the impact of stress factors and the risk of developing PTSD. The interdependence of parental influence and the state of children’s mental health, which was determined by the educational level of parents, was established. Актуальність. Внаслідок російської агресії багато громадян України змушені емігрувати до безпечних країн. З початку війни з України виїхало понад 17 мільйонів людей. Під час війни населення піддається постійному стресовому фактору, який не є однорідним. У деяких людей це пов’язано з перебуванням у зоні бойових дій, обстрілами та перебуванням в укриттях. Для інших це викликано вимушеною міграцією, відривом від родини, важкою адаптацією до нового соціального середовища. Найбільш вразлива категорія – діти та підлітки. Серед дітей і підлітків, які змушені шукати притулку в чужих країнах, найбільш поширений посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Мета роботи. Аналіз психічного стану та ризику розвитку ПТСР у дітей та підлітків, що були вимушені виїхати з України під час війни. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 дітей віком від 8 до 17 років (середній вік 11,2 ± 2,4), які виїхали до країн Європи після початку збройного конфлікту в Україні. Результати та їх обговорення. Середній загальний бал PTSST становив 19 балів [QR 15; 23]; 42,0 ± 6,9% респондентів мали високий ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (бал PTSST ≥ 21); 44,0 ± 7,1% – середній ризик розвитку ПТСР (PTSST від 10 до 20), 14,0 ± 4,9% – низький рівень травматичного стресу (PTSST ≤ 10). Таким чином, 86% дітей мали значні психологічні прояви та потребували консультації спеціаліста і кваліфікованої допомоги. При аналізі ступеня дитячого травматичного стресу залежно від віку виявлено, що діти 7–10 років значно більше схильні до ризику розвитку ПТСР, що підкреслює вразливість цього періоду життя. Висновки. Згідно з опитуванням, психічний стан дітей зазнає значних змін, навіть коли вони виїжджають за кордон і перебувають у безпечних умовах. Діти віком від 7 до 10 років виявилися найбільш чутливими до впливу стресових факторів та ризику розвитку ПТСР. Встановлено взаємозалежність батьківського впливу та стану психічного здоров’я дітей, який визначався освітнім рівнем батьків.