Анастасія Курова

Анастасія Курова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Анастасія Курова

National University “Odessa Law Academy”, Odessa, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 August 2022 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
IHIhor Halian
Ihor Halian
AKAnastasiia Kurova
Anastasiia Kurova
LSLarysa Stepanenko
Larysa Stepanenko
OSOleksandr Semenov
Oleksandr Semenov
NSNataliia Semenova
Nataliia Semenova
The purpose of this research is to investigate the correlation between emotional stability and the following mental health parameters: personal anxiety, self-regulation, neuroticism, and life purpose in athletes of various levels of qualification. Research methods: the study used standardized valid methods including standard questionnaires, r-Pearson correlation analysis, and Student’s t-test to determine significant differences. Results. The research was based on the idea of athletes as self-organization and self-development subjects. As athletes’ sports qualifications increased, there was a statistically significant decrease in personal anxiety, neuroticism, and an improvement in self-regulation as predictors of emotional stability (р<.05; р<.01). Diverse life goals (.233; р<.05) and belief in their implementation (.437; р<.01) were vital for athletes’ dischargers. athletes of the highest level were well aware (.501; р<.01) of the need for diversity (.382; р<.05) and harmony (.434; р<.05) of life purposes. Conclusions. The connection between respondents’ emotional stability and mental health was experimentally proven. Emotional stability has been demonstrated to have a positive impact on the development of respondents’ sports qualifications. The level of awareness of athletes’ life purposes – complex dynamic formations that reflect the nature of knowing their own life situation determined their psychological well-being.

20 April 2022 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
IHIhor Halian
Ihor Halian
AKAnastasiia Kurova
Anastasiia Kurova
ASAnastasia Skliaruk
Anastasia Skliaruk
OHOlena Halian
Olena Halian
AKArtem Khokhlov
Artem Khokhlov

23 December 2022 in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АКАнастасія Курова
Анастасія Курова
Мета статті полягає в презентації результатів емпіричного дослідження особливостей психологічного здоров’я студентської молоді в умовах невизначеності. Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація вітчизняних та зарубіжних досліджень; емпіричні: тестування. Результати та висновки. Сучасна українська психологічна наука в умовах війни актуалізує увагу на розв’язанні нагальних питань підтримки та збереження психологічного здоров’я молодого покоління, оскільки після перемоги докорінно зміняться вектори індивідуального та соціального існування особистості. На порядку денному перед молоддю будуть поставлені питання відновлення та розбудови потужної держави та пошук свого місця в цьому процесі. У вітчизняній та зарубіжній науці особлива дослідницька увага приділяється розробці прийомів та методів підтримки психосоматичного здоров’я та надання психологічних послуг населенню, розумінню психологічного здоров’я як критерію внутрішньої свободи та умови професійного розвитку особистості. Констатовано, що у представників студентської молоді основні особистісні конструкти сформовані на достатньому рівні, що дозволяє підтримувати їх психологічне здоров’я в умовах невизначеності. Розвинута саморегуляція та достатній рівень нервово-психічної стійкості сприяють формуванню та просоціальній реалізації особистісної адаптивності, а такі важливі компоненти як: лабільність психіки, високий рівень саморегуляції, адекватна самооцінка та самосприйняття, продуктивна соціалізація суттєво зменшують негативні впливи емоційних станів, попереджують формування стресу, сприяють готовності до дій у невизначеній ситуації. Найбільш виразними та стабільними особистісними характеристиками, які розкривають продуктивність процесу адаптації в умовах невизначеності в сучасної молоді, є поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість. Особистісний адаптаційний потенціал молоді в нашій вибірці є високим, що можна розглядати як позитивний показник активності їхнього пристосування до невизначених умов середовища. Подальші наукові розвідки будуть спрямовані на семантичне наповнення кожного компонента психологічного здоров’я молоді в ситуації невизначеності. Література Білозерська, С. (2017). Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності. II Всеукраїнська наук.-практичної конференція. «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві».(м. Львів, 2017 рік), (с. 33–39). Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. Галецька, І.І. (2014). Психологічне здоров’я як критерій внутрішньої свободи. Психологічні студії Львівського університету, 1, 79–85. Двіжона, О.В. (2019). Вплив чинників на порушення психічного здоров’я дітей із дискантних сімей. Психологічні перспективи, 13, 107 – 114. Луцьк : РВВ Вежа Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Завгородня, О.В. (2017). Проблема психологічного здоров’я. Теоретичні та прикладні аспекти. Психологія і суспільство, 3, 124–137. Корнієнко, О.В. (2017). Підтримання психосоматичного здоров’я практично здорових людей. Київ : ВПЦ «Київський університет». Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2018). Психологія здоров’я людини. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Курова, А.В. (2022). Емоційно-цінніснa пapaдигмa дослідження психологічного...

30 June 2022 in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АКАнастасія Курова
Анастасія Курова
Мета. Стаття висвітлює результати емпіричного дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності, встановлення їхніх зв’язків з психологічним здоров’ям та стилями особистісної взаємодії. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення наукових досліджень); емпіричні (тестування з метою вивчення особливостей структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності). Результати. Встановлена двофакторна структура життєвих прагнень як форми життєвих цінностей молоді: екстрапсихічні та інтрапсихічні. Інтрапсихічні прагнення-цінності, які містять оцінку важливості прагнень до особистісного зростання та служіння суспільству, пов’язані з задоволенням основних психологічних потреб. Екстрапсихічні прагнення-цінності містять прагнення матеріального успіху, фізичної привабливості та популярності та є зовнішніми показниками благополуччя, які пов’язані безпосередньо з психологічними потребами зростання та розвитку. Екстрапсихічні прагнення-цінності оцінюються студентами як менш важливі порівняно з інтрапсихічними. Доведено, що цінність здоров’я та залученості мають приблизно однакові факторні ваги в обох групах. Це може свідчити про те, що для української молоді ці дві цінності мають сенс і як чинники особистісного розвитку, і як чинники видимого благополуччя. Висновки. Отримана інформація щодо зв’язку прагнень-цінностей з психологічним здоров’ям студентів дала можливість констатувати наявність закономірності, яка дозволяє пережити ситуацію невизначеності: чим сильніше людина орієнтована на інтрапсихічні прагнення-цінності порівняно з екстрапсихічними, тим кращі в неї показники психологічного здоров’я, та навпаки, чим вище вона оцінює важливість екстрапсихічних прагнень-цінностей порівняно з інтрапсихічними, тим гірші показники психологічного здоров’я та благополуччя. Це не означає, що молода людина не повинна прагнути матеріального успіху, фізичної привабливості або популярності в молодіжному середовищі, але домінування цінностей багатства, популярності та фізичної привабливості над загальнолюдськими є можливим індикатором психологічного нездоров’я особистості. Зв’язки між стилем спілкування університетських викладачів та домінуванням у студентів прагнень-цінностей наступні: чим більше студенти оцінюють своїх викладачів як таких, що підтримують та поважають їхню самостійність, залучені до їхніх цінностей, тим суттєвіша їх відносна орієнтація на інтрапсихічні прагнення-цінності. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у додатковому дослідження отриманого факту, що стосунки з університетськими викладачами пов’язані з прагненнями-цінностями, а стосунки з батьками – ні. Література Горностай, П.П. (2002). Життєві ролі та життєтворчість. Наукові студії з соціальної та політичної психології, 5, 81–91. Гусєв, О.І. (2007). До проблеми виміру толерантності до невизначеності. Практична психологiя та соцiальна робота, 8, 75–80. Ямницький, В. (2009). Системний аналіз феномена життєтворчості особистості. Психологія і суспільство, 4, 145–152. Deci, E.L., & Ryan, R.M. (1985). Intrinsic motivation and self-determination in human behavior. New York : Plenum. Kasser, T., & Ryan, R.M. (1993). A dark side of the American dream: Correlates of financial success as a central life aspiration. Social Psycholоgy, 65, 410–422. Melnychuk, S., Kurova, A., Shvetsova, I., Shcherbakova, O., Tsilmak, O. M., & Luts, L. (2021). Theoretical...

24 June 2022 in PSYCHOLOGY AND SOCIAL WORK
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МKМ. А. Kriukova
М. А. Kriukova
АKА. В. Kurova
А. В. Kurova
Responsibility as a social phenomenon has powerful levers of influenceon the regulation of the subject’s behavior. This influence is especiallyimportant in the modern social space, because any transformationsand challenges of Ukrainian society are always most pronounced in thepersonal characteristics of young people, who often find themselves ina situation of moral choice and action, and the result of its activity acquiresa certain significance for others. on personal responsibility.For a modern young person to be responsible means to understandthe needs of others as their own, to be tolerant and respectful of thepersonal manifestations of others, to be able to manage their own actionsand desires, aligning them with moral norms. This problem becomes especiallyimportant in adolescence, when the child is most sensitive to theprocesses taking place in society.Purpose of the article: theoretical substantiation and empirical researchof personal determinants of responsibility in adolescence. Objectof research: responsibility of the individual. Subject of research: personaldeterminants of responsibility in adolescence. The results of the empiricalstudy confirmed that the value orientations of the individual areimportant for the formation of his psychological readiness to take moralresponsibility.An essential factor that determines the psychological readiness of theadolescent to take responsibility are self-esteem and the desire to maintainits positive value.

1 January 2022 in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
Verified
Journal Article
Open access
АКАнастасія Курова
Анастасія Курова
Стаття присвячена створенню факторної структури психологічного здоров’я молоді в умовах невизначеності. Аналіз наукових першоджерел довів, що переживання особистістю ситуації невизначеності детермінується низкою індивідуальних, соціально-психологічних чинників та особливістю протікання самої ситуації невизначеності, що в цілому впливає не тільки на активність суб'єкта в процесі подолання цієї невизначеності, але й на його психологічне здоров’я. Тобто, ситуація невизначеності фактично змушує людей змінювати формат своєї життєдіяльності з непередбачуваними наслідками для фізичного, психічного та психологічного здоров’я. Сучасні українські психологи, створюючи різні концепції психологічного здоров’я особистості, пропонують інноваційні підходи до його структури та основних чинників. В умовах війни особливо актуальною стає проблема виявлення основних особистісних конструктів, які дозволяють пережити цю трагічну ситуацію з мінімальними витратами психологічного та фізичного здоров’я. Індивідуалізоване реагування особистості на ситуацію невизначеності, відображення її дійсного ставлення до об’єктів заради яких розгортається її активність, потребує чітко сформованої системи цінностей, ідеалів. Констатовано, що отримана двофакторна модель дозволяє розглядати психологічного здоров’я молоді в умовах невизначеності як складне соціально-психологічне утворення, основу якого складають самоактуалізація, життєстійкість, адаптивна здатність особистості, показники суб’єктивного та психологічного благополуччя. Ключові слова: психологічне здоров’я, психічне здоров’я, ситуація невизначеності, двофакторна структура, життєстійкість.