Viktor Litvinenko

Viktor Litvinenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Viktor Litvinenko

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 January 2024 in Вісник Херсонського національного технічного університету
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
Варикап – це напівпровідниковий діод, що використовує при своїй роботі залежність бар’єрної ємності р-n переходу від зворотної напруги. Ця залежність називається вольт-фарадною характеристикою. Варикапи застосовуються в схемах електронної перебудови частоти коливального контуру, в підсилюючих параметричних схемах, в дільниках і помножувачах частоти, в керованих фазообертачах тощо. Однак незважаючи на широке застосування, вартість варикапів залишається порівняно високою із-за низького виходу придатних діодів, що пояснюється високим рівнем зворотного струму приладів. В статті розглянуті причини та механізми деградації зворотних характеристик варикапа. Показано, що причиною низького виходу варикапів являється суттєвий вплив на їх зворотні характеристики структурних дефектів і сторонніх домішок та якості поверхні варикапних структур. Встановлено, що головною причиною низького відсотка виходу придатних досліджуваних варикапів є епітаксіальні та окислювальні дефекти упакування, а також поверхневі ефекти за рахунок домішкових забруднень. Епітаксіальні дефекти упакування утворюються в кремнієвих структурах в процесі нарощування епітаксіальних шарів, окислювальні дефекти упакування – в процесах проведення високотемпературних операцій. З метою запобігання утворенню структурних дефектів необхідно було вибрати ефективний метод гетерування. Оскільки структурні дефекти утворюються починаючи з процесу епітаксії, вочевидь, що область гетера необхідно створювати в підкладках, на які будуть осаджуватись епітаксіальні шари. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним методом запобігання утворенню структурних дефектів в епітаксіальних шарах є створення гетеруючої області на зворотному боці підкладок за допомогою обробки її лазером. В результаті проведених досліджень встановлено, що відпал кремнієвих пластин за температури 1100оС в середовищі аргону після термічного окислення дає можливість суттєво знизити величину сумарного заряду в плівці SiO2. Детально розглянута запропонована технологія виготовлення структур варикапів з використанням гетерування за допомогою обробки зворотної сторони пластин лазером та проведення відпалу пластин в середовиці аргону. Наведено експериментальні результати дослідження впливу на зворотну характеристика варикапа процесу гетерування та відпалу структур в середовищі аргону, а також проаналізовано можливі механізми цього впливу. Показана ефективність запропонованої технології з використанням гетерування та відпалу кремнієвих пластин щодо зниження рівня зворотних струмів і підвищення виходу придатних приладів.

13 March 2024 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
Quartz reactors as part of diffusion furnaces are widely used in the production of semiconductor devices and integrated circuits for carrying out processes of thermal oxidation, diffusion of impurities, various high-temperature annealing. In the production of p+-n diodes, quartz reactors are used for boron diffusion. In the process of diffusion, borosilicate glass is formed on the inner walls of quartz reactors and in the pores of quartz, which is a good hetero. At boron diffusion temperatures (900–1200°C), borosilicate glass intensively adsorbs various impurity atoms, gases and vapors. Since diffusion quartz reactors, boats and substrates during operation are heavily saturated with diffusant and other polluting impurities, and high temperatures and prolonged contact with chemically active gas environments cause vitrification and increased porosity of quartz, the adsorption capacity of its surface continuously increases and the equipment becomes an uncontrolled source of impurities. In addition, the surface of the quartz is destroyed and the resulting crumb contaminates the surface of the semiconductor wafers being processed. It is shown that the reason for the unsatisfactory cleaning of quartz reactors during their processing in acid chlorinated water is the formation on the inner surface of the reactors of poorly soluble compounds of the Si-B type, which are usually formed on the surface of quartz during boron diffusion processes. The proposed technology for cleaning the quartz reactor using its additional steam treatment before chemical treatment is considered in detail. It was established that preliminary treatment of the inner surface of the reactor with water vapor in the temperature range of 700–800oC for 15–30 minutes makes it possible to reduce the viscosity of borosilicate glass, which ensures its complete removal from the surface and pores in quartz during the subsequent treatment in hydrofluoric acid. The experimental results of the study of the impact of the developed quartz reactor cleaning technology on the characteristics of diode structures manufactured using the research reactor are presented, and its effectiveness in reducing the level of reverse currents and increasing the output of suitable diodes is shown. Кварцові реактори у складі дифузійних печей широко застосовуються у виробництві напівпровідникових приладів і інтегральних схем для проведення процесів термічного окислення, дифузії домішок, різного високотемпературного відпалу. У виробництві р+-n діодів кварцові реактори використовуються для дифузії бору. В процесі дифузії на внутрішніх стінках кварцових реакторів і в порах в кварці утворюється боросилікатне скло, що є хорошим гетером. При температурах дифузії бору (900–1200оС) боросилікатне скло інтенсивно адсорбує різні домішкові атоми, гази і пари. Так як дифузійні кварцові реактори, лодочки і підкладки при експлуатації сильно насичуються дифузантом і іншими забруднюючими домішками, а високі температури і тривалий контакт з хімічно активними газовими середовищами викликає розскловування і збільшення пористості кварцу, адсорбційна здатність його поверхні безперервно збільшується і оснащення стає неконтрольованим джерелом домішок. Окрім того, поверхня кварцу руйнується і утворена крихта забруднює поверхню напівпровідникових пластин, що обробляються. Показано, що причиною незадовільного очищення кварцових реакторів при їх обробці в кислотних травниках є утворення на внутрішній поверхні реакторів важкорозчинних з′єднань типу Si-B, які зазвичай утворюються на поверхні кварцу при проведені процесів диффузіїї бору. Детально розглянута запропонована технологія очистки кварцевого реактора за допомогою його додаткової обробки водяною парою перед проведенням хімічної обробки. Встановлено, що попередня обробка внутрішньої поверхні реактора водяною парою в діапазоні температур 700–800оС на протязі 15–30 хвилин дає можливість зменшити в’язкість боросилікатного скла, що забезпечує повне його видалення з поверхні та пор в кварці в процесі послідуючої обробки в плавиковій кислоті. Наведено експериментальні результати дослідження впливу розробленої технології очищення кварцового реактора на характеристики діодних структур, що виготовляються при використанні досліджувального...

30 December 2024 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
Варикап – це напівпровідниковий діод, дія якого заснована на використанні залежності ємності від зворотної напруги і який призначений для застосування як елемент із електрично керованою ємністю. Як керована ємність використовується бар'єрна (зарядова) ємність р – n переходу. Дифузійна ємність не підходить для цієї цілі, так як вона проявляється при прямому зміщенні p-n переходу, коли рівень прямого струму через діод великий, отже, для керування величиною дифузійної ємності необхідно витрачати значну потужність джерела живлення. В той же час на зміну величини бар’єрної ємності при зворотному включені варикапу витрачається зовсім незначна потужність джерела живлення. Однак незважаючи на широке застосування, вартість варикапів залишається порівняно високою із-за низького виходу придатних варикапів, що визначається істотною залежністю зворотних характеристик варикапів від щільності структурних дефектів і домішок важких металів в їх активних областях. В статті розглянуті причини та механізми деградації зворотних характеристик варикапа. Встановлено, що головною причиною низького відсотка виходу придатних досліджуваних варикапів є окислювальні дефекти упакування, що утворюються в кремнієвих структурах в процесі проведення високотемпературних технологічних операцій. Для запобігання утворенню ОДУ, які були виявлені в епітаксійних структурах після термічного окислення, або зменшення їх щільності необхідно було вибрати ефективний метод гетерування. Так як ОДУ утворюються, починаючи з першої високотемпературної технологічної операції – термічного окислення, то очевидно, що слідує використовувати гетерування уже на самому початку технологічного маршруту виготовлення варикапа. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним методом запобігання утворенню структурних дефектів в епітаксіальних шарах є створення гетеруючої області на зворотному боці підкладок за допомогою проведення дифузії бору в неробочу сторону пластин перед їх термічним окисленням. Робота присвячена дослідженню порівняльної ефективності використання методу гетерування проведенням додаткової дифузії бору в неробочу сторону пластин: стандартного методу, який здійснюється після термічного окислення пластин, та модернізованого методу, який здійснюється перед термічним окисленням пластин, на рівень зворотного струму варикапних структур та відсоток виходу придатних приладів. Наведено експериментальні результати дослідження впливу на зворотну характеристику варикапа кожного з досліджувальних процесів гетерування, а також проаналізовано можливі механізми цього впливу.

21 May 2026 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
ВЗВ. О. Зубенко
В. О. Зубенко
Варикап – це напівпровідниковий діод, що використовує при своїй роботі залежність бар'єрної ємності р – n переходу від зворотної напруги. Ця залежність називається вольт-фарадною характеристикою. Варикапи застосовуються в схемах електронної перебудови частоти коливального контуру, в підсилюючих параметричних схемах, в дільниках і помножувачах частоти, в керованих фазообертачах тощо. Однак незважаючи на широке застосування, вартість варикапів залишається порівняно високою із-за низького виходу придатних діодів, що пояснюється високим рівнем зворотного струму приладів. В статті розглянуті причини та механізми деградації зворотних характеристик варикапа. Показано, що причиною низького виходу варикапів являється суттєвий вплив на їх зворотні характеристики структурних дефектів і сторонніх домішок та якості поверхні варикапних структур. Встановлено, що головною причиною низького відсотка виходу придатних досліджуваних варикапів є окислювальні дефекти упакування, а також поверхневі ефекти за рахунок домішкових забруднень. Окислювальні дефекти упакування утворюються в активних областях варикапних структур при проведенні високотемпературних операцій. З метою запобігання утворенню структурних дефектів необхідно було вибрати ефективний метод гетерування. Оскільки структурні дефекти утворюються починаючи з першої високотемпературної технологічної операції, то очевидно, що область гетера необхідно створювати уже на самому початку технологічного маршруту виготовлення варикапа. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним методом подавлення окислювальних дефектів упакування являєтся створення гетеруючої області на зворотній стороні пластини за допомогою імплантації в неї іонів аргону і послідуючого відпалу пластини в суміші азоту і кисню перед проведенням операції термічного окислення. Область гетера була сформована на зворотній стороні пластини імплантацією іонів аргону з енергією 100 кеВ, дозою 4·1015см–2 на установці «Везувій-5». В результаті проведених досліджень встановлено, що відпал кремнієвих пластин за температури 1130оС в середовищі аргону після термічного окислення дає можливість суттєво знизити величину сумарного заряду в плівці SiO2. Наведено експериментальні результати дослідження впливу на зворотну характеристику варикапа процесу гетерування та відпалу структур в середовищі аргону, а також проаналізовано можливі механізми цього впливу. Показана ефективність запропонованої технології з використанням гетерування та відпалу кремнієвих пластин щодо зниження рівня зворотних струмів і підвищення виходу придатних приладів.

30 December 2025 in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
ВЗВ. O. Зубенко
В. O. Зубенко
Для виготовлення омічних контактів до напівпровідникових приладів широко використовують нікель. Нікель добре змочується припоєм і допускає приєднання провідників пайкою, утворює з кремнієм силіциди, стабільні в широкому діапазоні температур, допускає електролітичне формування локальних контактів. Дані переваги дають можливість використовувати простіші методи складання напівпровідникових приладів, виключити з технологічного процесу операції фотолітографії по шару металу при формуванні омічного контакту (як це відбувається, наприклад, при формуванні омічного контакту на основі алюмінію) і підвищити, таким чином, ефективність виробництва приладів, знизити їх собівартість. Але, як показала практика, використання нікелю для створення омічних контактів пов’язане з його негативним впливом на зворотну гілку вольт-амперної характеристики варикапа, що особливо інтенсивно проявляється при наявності структурних дефектів в кремнії. Показано, що причиною низького виходу варикапів являється суттєвий вплив на їх зворотні характеристики структурних дефектів і постороніх домішок. Встановлено, що причиною деградації зворотної гілки вольт-амперної характеристики варикапа з нікелевим омічним контактом являються окислювальні дефекти упакування, що утворюються в кремнії в процесі проведення високотемпературних технологічних операцій. Для запобігання утворенню структурних дефектів в кремнії необхідно було вибрати ефективний метод гетерування. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним методом ліквідації окислювальних дефектів упакування, що вже утворилися, є проведення після ІІ фотолітографії додаткової загонки бору в робочу сторону пластин за температури 1080оС протягом 30 хв в суміші аргону та кисню. Детально розглянута запропонована технологія виготовлення структур варикапів з використанням гетерування за допомогою додаткової загонки бору в робочу сторону пластин. Наведено експериментальні результати дослідження впливу на зворотну характеристику варикапа процесу гетерування, а також проаналізовано можливі механізми цього впливу. Показана ефективність запропонованої технології з використанням гетерування щодо зниження рівня зворотних струмів і підвищення виходу придатних приладів.

1 January 2023
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. М. Литвиненко
В. М. Литвиненко
DPDemyd Pekur
Demyd Pekur
СШС. В. Шутов
С. В. Шутов
To obtain ohmic contacts to the structures of semiconductor devices, nickel or aluminum is usually used. Unlike aluminum, nickel is well wetted by solder and allows connecting conductors by soldering, forms silicides with silicon that are stable in a wide temperature range, and allows electrolytic formation of local contacts. These advantages make it possible to apply simpler methods of assembly of semiconductor devices, to exclude metallization photolithography operations from the technological process, thus increasing the efficiency of device production and reducing their cost. Another advantage of nickel when using it to form ohmic contacts is a wide range of methods of its deposition on the surface of a semiconductor plate: electrochemical deposition of nickel; sputtering of a nickel film in a vacuum; chemical precipitation of nickel. At the same time, practically the only method of depositing an aluminum film on the surface of a semiconductor plate is the method of thermal vacuum sputtering. The article examines the mechanisms of nickel silicide formation in the process of forming an ohmic contact to silicon-based semiconductor devices and develops a mathematical model. The obtained results of the calculation of the kinetics of the non-isothermal growth of the Ni2Si silicide film indicate a significant deviation of the real annealing conditions of the nickel film from the ideal isothermal annealing. At high loading-unloading speeds of a batch of plates, the equivalent annealing time is several orders of magnitude lower compared to isothermal annealing. When reducing the speed of movement of the cassette with plates and increasing the duration of exposure of the plates in the working area, the process tends to an ideal isothermal process. The obtained results confirm that when conducting experiments to study the growth kinetics of nickel silicides, it is necessary to take into account the non-isothermal conditions of the nickel film annealing process. A nomogram has been developed that characterizes the growth kinetics of nickel silicide Ni2Si at T=673K in non-isothermal conditions. With the help of such a nomogram, knowing the experimental annealing time of the nickel film, it is possible to determine the annealing time equivalent to isothermal conditions. The nomogram can be used both during experimental studies of the annealing process of nickel metallization, and in the conditions of production of silicon semiconductor devices to adjust the annealing time of the nickel film during the formation of nickel ohmic contacts. Для одержання омічних контактів до структур напівпровідникових приладів зазвичай використовується нікель або алюміній. На відміну від алюмінію, нікель добре змочується припоєм і дозволяє приєднувати провідники пайкою, утворює з кремнієм силіциди, стабільні в широкому діапазоні температури, допускає електролітичне формування локальних контактів. Ці переваги дозволяють застосовувати простіші методи складання напівпровідникових приладів, виключити з технологічного процесу операції фотолітографії з металізації, підвищуючи таким чином ефективність виробництва приладів і знижуючи їхню собівартість. Ще однією перевагою нікелю при використанні його для формування омічних контактів є широкий спектр методів його осадження на поверхню напівпровідникової пластини: електрохімічне осадження нікелю; напилення плівки нікелю в вакуумі; хімічне осадження нікелю. В той же час, практично єдиним методом осадження плівки алюмінію на поверхню напівпровідникової пластини є метод термічного вакуумного напилення. У статті розглянуті механізми утворення силіцидів нікелю в процесі формування омічного контакту до напівпровідникових приладів на основі кремнію та розроблена математична модель. Отримані результати розрахунку кінетики неізотермічного зростання плівки силіциду Ni2Si вказують на суттєве відхилення реальних умов відпалу плівки нікелю від ідеального ізотермічного відпалу. При високих швидкостях завантаження-вивантаження партії пластин, еквівалентний час відпалу на декілька порядків нижчий у порівняні з ізотермічним відпалом. При зменшенні швидкості руху касети, з пластинами і збільшенні тривалості витримки пластин в робочій зоні, процес прагне до ідеального ізотермічного процесу. Одержані результати підтверджують, що при проведенні експериментів по вивченню кінетики росту силіцидів нікелю обов’язково необхідно...