Г. Д. Волощук

Г. Д. Волощук

Auto-generated profile, based on publicly available information

Г. Д. Волощук

Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
14 December 2025 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГВГ. Б. Вологдіна
Г. Б. Вологдіна
ОГО. В. Гуменюк
О. В. Гуменюк
НЗН. П. Замліла
Н. П. Замліла
ГВГ. Д. Волощук
Г. Д. Волощук
ІПІ. В. Правдзіва
І. В. Правдзіва
СПС. В. Пикало
С. В. Пикало
Мета. Проведене дослідження було спрямовано на визначення особливостей селекції на крупнозерність в умовах Лісостепу України та оцінку ліній пшениці озимої за врожайністю й масою 1000 зерен пшениці озимої, що є важливим елементом продуктивності рослин. Методи. Для опису та узагальнення даних використали статистичні показники та дисперсійний аналіз, що дало можливість установити внесок факторів впливу та їх взаємодії на формування рівня ознак і виділити стабільні генотипи. Результати. Упродовж багаторічних досліджень установлено, що в популяціях гібридів F2–F4 частка морфобіотипів, найбільш продуктивних за кількістю зерен у головному колосі, їх крупністю та з візуальною оцінкою по зерну не нижче чотирьох балів, становила 3–10 %. Це призвело до зміни середнього популяційного значення за масою 1000 зерен у бік збільшення: відібрані за період 2014–2023 рр. нащадки селекційного розсадника мали амплітуду коливання середнього показника від 40,5 г (2020 р.) до 48,6 г (2023 р.). Аналіз коефіцієнтів варіації показав низький ступінь варіювання за масою 1000 зерен – від 6,8 % до 11,2 %. За результатами дисперсійного аналізу найбільш впливовим фактором за крупністю зерна був генотип – 47,5 % (2020–2022 рр.) і 55,1 % (2021–2023 рр.), погодні умови року впливали значно менше, але також суттєво. Це підтверджує, що ознака має високий спадковий контроль і значну селекційну цінність, тому добір стабільних за крупністю зерна генотипів був ефективним. За врожайністю вплив умов року становив 79,5 % (2020–2022 рр.) і 48,0 % (2021–2023 рр.). Висновки. Добір за ознакою «врожайність» є менш ефективним, необхідно визначати стабільність генотипів за роками в різних умовах середовища. Підтверджено, що лінії пшениці озимої, які сформували в гостро посушливих умовах вищу масу 1000 зерен, мали більший рівень урожайності, що свідчило про їх підвищену посухостійкість. Практична цінність дослідження полягає в тому, що доведена можливість створення в умовах Лісостепу України крупнозерних сортів пшениці озимої зі збереженням стабільного прояву високого рівня врожайності.