Марія Острога

Марія Острога

Auto-generated profile, based on publicly available information

Марія Острога

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 April 2023 in Information Technologies and Learning Tools
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮРЮлія Олександрівна Руденко
Юлія Олександрівна Руденко
MDMarina G. Drushlyak
Marina G. Drushlyak
ВШВолодимир Григорович Шамоня
Володимир Григорович Шамоня
МОМарія Михайлівна Острога
Марія Михайлівна Острога
OSOlena Semenikhina
Olena Semenikhina
Стаття присвячена проблемі розвитку здатності молоді протистояти інформаційним впливам на рівні закладу освіти. За результатами аналізу теоретичних джерел з’ясовано, що в умовах множинності наявних і потенційно можливих інформаційних загроз у суспільстві посилюється потреба зниження негативного впливу інформаційних ресурсів на молодь. В умовах воєнної агресії рф та ведення нею гібридної війни виникає ризик під дією інформаційного впливу стати мішенню для маніпуляцій, не розпізнати інформаційні атаки і стати інструментом в руках ворога, поширюючи сумнівний контент та фейки. Для виявлення здатності молоді протистояти інформаційним впливам проведено опитування і представлено його аналіз, який підтвердив очікування авторів щодо довірливості молоді до інформаційного контенту та фрагментарності її уявлень про можливий негативний вплив інформаційних технологій, комп’ютерних застосунків, соціальних мереж і сервісів на їх світосприйняття. За результатами вивчення думки викладачів щодо здатності молоді протистояти інформаційним впливам та контент-аналізу наукових джерел конкретизовано поняття «здатність протистояти інформаційним впливам» на рівні вмінь (уміння відповідально ставитись до споживання інформаційного контенту; уміння протидіяти деструктивним впливам на основі емоційного забарвлення (психологічним маніпуляціям, пропаганді, дезінформації тощо); уміння верифікувати медіапродукти для їх критичного оцінювання; уміння захистити власний інформаційний простір). Обґрунтовано потребу розроблення методичних інструментів для їх формування (форми, методи і засоби розвитку кожного вміння). Представлено результати педагогічного експерименту на підтвердження ефективності розроблених методичних інструментів та їх статистичний аналіз з використанням непараметричного критерію знаків. Розроблені методичні інструменти можуть бути адаптовані до освітніх програм різних спеціальностей та інтегровані в навчальні дисципліни з опанування цифрових технологій і засобів. Доцільним бачиться розроблення і впровадження курсів з інформаційної гігієни на базі описаних методичних інструментів.

4 November 2022 in Education. Innovation. Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МОМарія Острога
Марія Острога
ВШВолодимир Шамоня
Володимир Шамоня
ОШОльга Шершень
Ольга Шершень
Метою статті є аналіз категорії «відкриті освітні ресурси» та аналіз окремих цифрових освітніх платформ. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання, зокрема, аналіз, порівняння і узагальнення наукових положень психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі й електронних видань, для виявлення стану розробленості проблеми, моніторинг відкритих освітніх ресурсів та соціальних мереж на предмет організації неформальної освіти. Представлено термінологічний аналіз поняття «неформальна освіта». Подано її характеристики. Обґрунтовано, що цифрові освітні ресурси можуть бути інструментом реалізації неформальної освіти у сучасному цифровому суспільстві. Показано, що у розробці та поширенні освітніх Інтернет-ресурсів беруть участь різні організації: освітні установи (університети і школи), органи державного управління (міністерства і відомства), приватні компанії. Розроблені освітні Інтернет-ресурсів, як правило, розміщуються на вебсерверах розробників. Оператори Інтернет-ресурсів створюють інформаційні системи, що поєднують відкриті освітні ресурси, пропонують користувачам широкий набір Інтернет-сервісів таких як пошук, каталог, співтовариство розробників і користувачів ресурсів. Розглянуто категорію відкритих освітніх ресурсів як освітніх ресурсів, які пропонуються у відкритому доступі на безкоштовній основі. Подано короткий огляд освітніх платформ, які надають доступ до відкритих освітніх ресурсів: MIT OpenCourseWare, EdX, Coursera, Udemy, EdEra, Prometheus. Зроблено висновок, що перелік відкритих освітніх ресурсів на сьогоднішній день дуже великий. Кожен освітній ресурс має свої характерні особливості та має властивість динамічності. Їх реалізація здійснюється у парадигмі неформальної освіти.

30 June 2022 in Education. Innovation. Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ДТДарина Троценко
Дарина Троценко
МОМарія Острога
Марія Острога
У статті пропонується вирішення проблеми використання проєктних технологій в навчанні інформатики. Навчання інформатики в школі стикається з частими пошуками інформації у мережі, розробкою авторських матеріалів різного формату і наповнення, що певною мірою може вважатися проєктною діяльністю, а використання проєктних технологій на уроках інформатики стає більш доцільним за традиційні методи навчання. Зазначене актуалізує проблему використання проєктних технологій у навчанні інформатики учнів, зокрема 6-го класу. На основі аналізу науково-педагогічних джерел охарактеризовано проєктні технології навчання, уточнено сутнісні характеристики проєктної діяльності та навчального проєкту та описано типологію навчальних проєктів. Обґрунтовано можливість використання проєктних технологій в навчанні інформатики у 6-му класі та запропоновано збірку завдань-проєктів з інформатики для учнів 6-го класу. Створено збірку завдань-проєктів з інформатики для учнів 6-го класу: «Вибери собі комп’ютер», «Кросворд – перевірка знань», «Цікаво знати», «Опитування про Інтернет», «Зміни в моєму розпорядку». Проєкти узгоджуються з державною програмою навчання інформатики для учнів 6-го класу і будуть цікавими учням, оскільки носять міждисциплінарний характер і є практично значущими для них, оскільки піднімають цікаві для учнів теми. Подальших розвідок потребують питання розробки: системи тематичних проєктів для вивчення певної теми; довгострокових проєктів із залученням учнів інших шкіл на задану тему; використання проєктної технології в умовах карантину тощо.

9 May 2022 in Physical and Mathematical Education
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АЮАртем Юрченко
Артем Юрченко
ПМПавло Мулеса
Павло Мулеса
ВЛВасиль Лобода
Василь Лобода
МОМарія Острога
Марія Острога
Формулювання проблеми. Активний розвиток інформаційного суспільства, інформаційних технологій і засобів зумовив появу віртуальних соціальних мереж, які стали середовищем масової комунікації підлітків. Популяризація соціальних сервісів породжує ідею використання такого майданчика в освітніх цілях. Проте, не зважаючи на велику кількість досліджень, що вказують на великий потенціал використання соціальних сервісів в освіті, немає спільної думки щодо такого використання. З одного боку, соціальні мережі носять розважальний характер, і завдання вчителя – вивести учнів із даного простору й направити на інші медіа й запропонувати інші види діяльності. З іншого боку, відвідування соціальних мереж слід зробити максимально конструктивним для посилення мотивації до навчання, підвищення інтересу учнів до навчання. Матеріали і методи. Для виконання дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення закордонних наукових розвідок в галузі освіти та в галузі використання соціальних мереж для галузі освіти в Україні). Результати. У статті подано короткий огляд соціальних сервісів як майданчиків для супроводу навчання інформатики. Показано, що використання освітньої мережі «Щоденник.ua» є вдалою заміною друкованій шкільній документації. Ресурс e-schools є інтегрованою системою електронних щоденників і журналів, тому використання його є актуальним для закладів освіти. Освітній проєкт «На урок» виступає інструментом для підтримки вивчення різних предметів у школі. З освітньою метою проведено контент-аналіз матеріалів відеохостингу YouTube на наявність відеозаписів з навчання інформатики. Визначено найбільш популярні ресурси за ключовими словами «програмування», «комп’ютерна графіка», а також коротко описано групи у Facebook, які орієнтовані на навчання інформатики за українськими шкільними програмами. Висновки. Проведений аналіз соціальних сервісів дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день вони є невідємним атрибутом  навчання  у  школі.  Соціальні  мережі  часто  є  джерелом освітніх ресурсів, у т.ч. в навчанні інформатики, тому варто використовувати їхній потенціал для інтелектуального розвитку учнів та залучення молоді до різноманітних освітніх активностей (науково-дослідних проєктів, конференцій чи конкурсів різного рівня, навчальних та соціально-культурних заходів). Перспективними науковими розвідками вбачається розроблення методик навчання окремих тем шкільного курсу інформатики з використанням різних соціальних мереж.

4 November 2022 in Physical and Mathematical Education
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АВАнтоніна Вода
Антоніна Вода
АЮАртем Юрченко
Артем Юрченко
МОМарія Острога
Марія Острога
У статті розглянуто нормативну базу, за якою здійснюється професійна діяльність вчителів інформатики у закладах загальної середньої освіти. Постановка проблеми. Реформування освітньої галузі часто призводить до невизначеностей або суперечностей у реалізації освітнього процесу, а тому важливою є нормативна база, на якій ґрунтується діяльність кожного суб’єкта в цьому процесі. З огляду на постійний розвиток інформаційних технологій і засобів та потребу в забезпеченні відповідного рівня підготовки учнів з інформатики окремої уваги потребує нормативна основа діяльності вчителя інформатики в межах ЗЗСО, висвітлення якої стало метою цієї статті. Матеріали і методи. Нормативна база, в парадигмі якої здійснюється професійна діяльність вчителя інформатики. Аналіз і систематизація для виявлення та опису нормативної бази діяльності вчителя в правовому полі України; аналіз для уточнення вимог до організації роботи кабінету інформатики як місця професійної діяльності вчителя інформатики; зіставлення освітньо-професійних програм та переліку результатів навчання і загальних та спеціальних компетентностей для виявлення результатів підготовленості вчителів інформатики згідно з нормативними документами. Результати. Систематизовано нормативні документи, якими керуються вчителі інформатики у власній професійній діяльності. Висновки. Організація навчання інформатики в ЗЗСО ґрунтується на загальній нормативно-правовій базі, офіційній документації кабінету інформатики, санітарно-гігієнічних вимогах, техніці безпеки та охороні праці, навчально-методичному забезпеченні кабінету інформатики. Вимоги до організації роботи кабінету інформатики визначені Наказом МОЗУ “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” та Типовим переліком комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти (Наказ МОНУ від 02 листопада 2017 року №1440 зі змінами від 27 квітня 2021 року № 458).

12 September 2022 in Education. Innovation. Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АПАнастасія Підопригора
Анастасія Підопригора
ЮХЮрій Хворостіна
Юрій Хворостіна
МОМарія Острога
Марія Острога
У статті схарактеризовано компетентність та здійснено аналіз досвіду світового впровадження компетентнісного підходу до навчання та його наслідки. Виявлено, що останнім часом міжнародна наукова громада сходиться на тому, щоб тлумачити компетентності як здатності або спроможності. Компетентність розглядається як загальна здатність, що базується на знаннях, творчих уміннях, схильностях. Тому виокремлюються три сфери або складові компетентності вчителя: 1)знання, 2)професійні уміння, 3) схильності, що включають переконання, ставлення, цінності і зобов’язання, зорієнтовані на конкретні педагогічні дії тощо. Зазначено, що математика як шкільний предмет має достатній потенціал для формування та розвитку тих якостей, які необхідні людині для успіху. Реалізація компетентнісного підходу на уроках математики забезпечує: розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури; розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження; оволодіння учнями математичної мови, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ; формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів; розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті; формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.