Країни єврозони почали активно запроваджувати Європейський зелений курс, що базується на підтримці запропонованих трьох ключових опор з погляду компоненти "фінанси": Регламенті про таксономію, Директивах та Регламентах щодо формування нефінансової звітності та додаткових Регламентах пруденційного регулювання з боку Європейського банківського нагляду (ЄБН). Зазначене обумовило потребу в імплементації ESG (Еnvironment, Social та Governance) міркувань у діяльність вітчизняних банків та їхніх клієнтів з огляду на останні напрацювання європейської фінансової спільноти, яка невпинно рухається за проголошеним зеленим курсом. Найближчим часом вітчизняні банки, особливо ті, що належать до категорії малих і середніх, можуть стикнутися з труднощами здійснювати оцінку кредитоспроможності позичальників з урахуванням їх ESG-факторів, а також сформувати інфраструктуру ризик-менеджменту з орієнтацією на стале фінансування, основною складовою якого є "зелене" кредитування. Метою статті є розкриття ESG-ризиків закордонних банків у контексті дотримання ключових опор європейського зеленого курсу, запропонованих у частині фінансової складової, а також впровадження їхніх напрацювань у діяльність вітчизняних банків з урахуванням національних особливостей. У ході дослідження використано сукупність загально відомих методів наукового пізнання: порівняння, аналізу та синтезу, групування, абстрагування, спостереження тощо. Зазначено зміст запропонованих ключових опор підтримки Європейського зеленого курсу з погляду компоненти "фінанси". Ідентифіковано ESG-фактори та визначено їх вплив на традиційні ризики банків. Розглянуто практику врахування ESG-факторів у процесі управління ризиками окремих європейських банків. Ідентифіковано труднощі, з якими можуть стикнутися вітчизняні банки за здійснення комплексної оцінки ESG-ризиків своїх позичальників. Для їхнього подолання обґрунтовано заходи на макрорівні (сформувати механізми страхового, державного та приватного захисту переходу країни до Європейського зеленого курсу); мікрорівні (визначити ризик-апетит та імплементувати ESG-ризики в операційну діяльність банків; розробити інструментарій оцінки ESG-ризиків, процедури формування резервів на покриття очікуваних втрат з урахуванням "екологічної" складової позичальників та емітентів цінних паперів; оцінити рівень ESG-ризиків позичальників і здійснити їх кластеризацію; розробити внутрішньо управлінську звітність щодо сталого фінансування). The Eurozone countries have begun to actively implement the European Green Deal, which is based on the support of the proposed three key pillars from the point of view of the finance component: The Taxonomy Regulation, the Directives and Regulations on the formation of non-financial reporting and additional prudential regulations by the European Banking Authority (EBA). This has led to the need to implement ESG (Environment, Social and Governance) considerations in the activities of both domestic banks and their clients, taking into account the latest developments of the European financial community, which is steadily moving towards a declared Green Deal. In the near future, domestic banks, especially those belonging to the category of small and medium-sized banks, may face difficulties in assessing the creditworthiness of borrowers, taking into account their ESG factors, as well as forming a risk management infrastructure with a focus on sustainable financing, the main component of which is "green" lending. The purpose of this paper is to disclose the ESG risks of foreign banks in terms of compliance with the key pillars of the European Green Deal, proposed in the finance component, and to implement their findings in the activities of domestic banks, taking into account national peculiarities. In the course of the research, a set of well-known methods of scientific cognition were used: comparison, analysis and...