У статті розглянуто використання методу Монте-Карло для чисельного моделювання плазмових процесів у перенапружених наносекундних розрядах. Детально описано принцип роботи методу, його алгоритм та ключові аспекти програмної реалізації, зокрема застосування Python із використанням бібліотек NumPy та SciPy для моделювання траєкторій частинок, ймовірностей зіткнень та енергетичних розподілів. Основною метою роботи було дослідження параметрів плазми, таких як функція розподілу енергії електронів (EEDF), температура електронів, щільність плазми, а також оптичні характеристики, включаючи спектральні залежності випромінювання. У роботі проаналізовано поведінку електронів у газових сумішах за різних умов, включаючи зміни електричного поля E/N та тиску. Результати моделювання показали високу кореляцію з експериментальними даними, підтверджуючи ефективність методу Монте-Карло для аналізу мікроскопічних процесів у плазмі. Дослідження включає аналіз альтернативних методів моделювання плазми, таких як магнітогідродинамічні моделі, моделі на основі рівняння Больцмана (BOLSIG+), а також гібридні підходи. Розробка чисельної моделі плазмових процесів є важливою у контексті швидкого розвитку обчислювальної техніки, що дає змогу виконувати складні розрахунки з високою точністю. Це відкриває нові можливості для застосування плазмових технологій у промисловості, включаючи розробку енергоефективних пристроїв та інноваційних матеріалів. Таким чином, робота має як фундаментальне, так і прикладне значення, сприяючи вирішенню актуальних завдань сучасної науки та техніки. Практичне значення роботи полягає у застосуванні результатів для створення тонких плівок, зокрема халькопіритів, у фотоелектричних пристроях. Моделювання плазми у перенапружених розрядах показує значний потенціал для оптимізації умов синтезу наноматеріалів із контрольованими властивостями. У майбутньому, запропонована модель може бути адаптована для додаткових задач, включаючи вплив магнітного поля та аналіз спектральних характеристик. Результати роботи підтверджують важливість чисельного моделювання для вивчення плазмових процесів та подальшого використання у високотехнологічних застосуваннях, зокрема для розвитку плазмових методів синтезу наноматеріалів.