The article analyzes the consequences of pollution from industrial enterprises, as well as the risks of disruption of operation and flooding of mines. The armed conflict in the East of Ukraine led to serious environmental consequences – it is the pollution of groundwater, water bodies, air pollution, decommissioning of large areas of arable land, destruction and damage to objects of the nature reserve fund, forest fires, etc. It has been shown that in areas where the armed conflict continues, there has been significant pollution of the environment with chemical toxic substances, metal fragments and heavy metals due to artillery shelling and the use of explosives. As a result, numerous funnels were formed, which mutilated the land and destroyed natural protected areas, flooded mines, built fortifications, ditches, and damaged sewage and water supply networks. Risks associated with damage to communications, businesses and other facilities that pose an increased environmental risk, increase the scale of the negative impact. The problem of flooding of mines and excessive mineralization of waters, which are the part of the production process, is very relevant for both Luhansk and Donetsk regions. Solving this problem requires significant efforts from both the Ukrainian state and international environmental organizations. The main problem is that the mines are located in both controlled and uncontrolled by the Ukrainian government. The fate of coal mines in the territory not controlled by t government of Ukraine is uncertain and requires control by international organizations that are able to conduct monitoring activities. The coal industry in the EU is at «coal-out phase», i. e. at the stage of gradual abandonment of coal mining. First of all, this is dictated by the EU’s course to reach a carbon-free economy by 2050, which means the gradual abandonment of coal generation and the transition to renewable energy sources. And also in accordance with the EU Directive No787 in 2010 On the need to close unprofitable mines. В статті проаналізовано наслідки забруднення від промислових підприємств, а також ризики порушення режиму експлуатації і затоплення шахт. Збройний конфлікт на сході України призвів до серйозних екологічних наслідків – це забруднення підземних вод, водойм, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення та псування об’єктів природно-заповідного фонду, лісові пожежі тощо. Показано, що на територіях, де триває збройний конфлікт, сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, уламками металів і тяжкими металами внаслідок артилерійських обстрілів і застосування вибухівки. Внаслідок цього утворилися численні вирви, що понівечили землю та знищили природні заповідні території, відбулося затоплення шахт, будівництво оборонних споруд, копанок, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж. Ризики пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, збільшують масштаби негативного впливу. Проблема підтоплення шахт та надлишкової мінералізації вод, які є частиною виробничого процесу, є дуже актуальною як для Луганської, так і для Донецької областей. І вирішення цієї проблеми потребує суттєвих зусиль як з боку української держави, так і міжнародних екологічних організацій. Головна проблема в тому, що шахти знаходяться на територіях як підконтрольних, так і непідконтрольних уряду України. Доля вугільних шахт, що знаходяться на непідконтрольній уряду України території є невизначеною і вимагає контролю з боку міжнародних організацій, які мають змогу провадити моніторингову діяльність. Вугільна промисловість в країнах ЄС знаходиться на стадії «згортання», тобто на стадії поступової відмови від вуглевидобування. Перш за все, це продиктовано курсом ЄС на вихід до 2050 року на безвуглецевої економіку, це означає поступову відмову від вугільної генерації і перехід на поновлювані джерела енергії. А також відповідно до Директиви ЄС No 787 в 2010 р про необхідність закриття нерентабельних шахт.