У статті досліджується проблема формування екологічної свідомості дітей дошкільного віку засобами фізичної культури в умовах воєнного стану, що зумовлює зростання екологічних ризиків, руйнування природних ландшафтів та необхідність підсилення екологічної складової освітнього процесу. Фізична культура є ефективним інтегративним засобом розвитку екологічної свідомості, оскільки поєднує рухову активність, сенсорний досвід, емоційне сприйняття природи та формування навичок безпечної поведінки в природному середовищі. У статті визначено сутність екологічної свідомості дітей дошкільного віку як інтегрованої якості, що охоплює знання про природу, розуміння елементарних природних взаємозв’язків, емоційно- ціннісне ставлення до довкілля та початкові навички відповідальної поведінки. Наголошено, що засоби фізичної культури, зокрема діяльність на відкритому повітрі, використання природних матеріалів, рухливі ігри екологічного змісту, спостережні прогулянки й тематичні спортивно-екологічні заходи, створюють сприятливі умови для інтеграції пізнавального та рухового досвіду. Доведено, що формування екологічної свідомості у фізичному вихованні ґрунтується на поєднанні словесних, наочних і практичних методів, серед яких особливе значення мають вправи в природному середовищі, орієнтування на місцевості, вивчення властивостей природних об’єктів та наслідування екологічно відповідальної поведінки дорослого. Доведено, що інтеграція екологічного та фізичного виховання є ефективною стратегією гармонійного розвитку дошкільника та формування його екологічної компетентності, особливо важливою в умовах воєнних викликів, які підсилюють потребу у формуванні безпекової та екологічно орієнтованої поведінки. Перспективи подальших досліджень пов’язано з розробленням інноваційних фізкультурно-екологічних програм, адаптованих до специфічних умов воєнного часу, та вдосконаленням педагогічних технологій інтегрованого розвитку дітей дошкільного віку.