О. Ю. Диченко

О. Ю. Диченко

Auto-generated profile, based on publicly available information

О. Ю. Диченко

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
ОДО. Ю. Диченко
О. Ю. Диченко
ATAnna Taranenko
Anna Taranenko
МГМ. А. Галицька
М. А. Галицька
ОНО. М. Німець
О. М. Німець
У сучасних умовах енергетичної та екологічної кризи пошук нових речовин, що забезпечували би формування мікробного ценозу з багатим складом агрономічно цінних груп мікроорганізмів, оптимальний рівень гуміфікації і збільшення органічної речовини у ґрунті, надають можливість обґрунтувати інноваційні екологобезпечні види добрив та захисту сільськогосподарських рослин у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Водночас вивчення впливу супутньо-пластової води в різних дозах на мікробіологічну та ферментативну активність ґрунту для обґрунтування екологобезпечної системи використання нових видів добрив та захисту рослин є актуальним та малодослідженим на сьогодні. Саме тому головною метою цієї роботи стало вивчення специфіки формування і функціонування мікробного ценозу та з’ясування залежності між мікробіологічною та ферментативною активністю чорнозему опідзоленого за умов застосування супутньо-пластової води різної концентрації. Експеримент передбачав дослідження впливу супутньо-пластової води різної дози, а саме: 300, 600, 900, 1200, 2400, 4800 л/га на чисельність основних груп мікроорганізмів у ґрунті. Як контрольний варіант розглядали ґрунт без внесення будь-яких речовин. У результаті вивчення основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів встановлено, що використання супутньо-пластової води у дозі 1200 л/га сприяє збільшенню вмісту поживних речовин у ґрунті для різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, зменшенню швидкості розкладання гумусу і створенню сприятливих умов для розвитку ґрунтових мікроорганізмів. Встановлено, що застосування супутньо-пластової води в дозі 400 л/га покращує ферментативну активність ґрунту на 21-у добу (зокрема поліфенолоксидази, пероксидази, каталази та уреази). Кількість амоніфікуючих та азотфіксуючих бактерій при використанні супутньо-пластової води у дозі 1200 л/га збільшується відразу після внесення, потім протягом наступних місяців їх чисельність зменшується до рівня контролю. Використання високих доз супутньо-пластової води, а саме: 4800 л/га призводить до зменшення цих груп бактерій. Найбільшу активність для педотрофних мікроорганізмів має супутньо-пластова вода в дозі від 300 л/га до 900 л/га (30,2; 29,4 та 17,1 млн відповідно), а для олігонітрофільних ‒ 900‒1200 л/га (5,4 та 6,0 млн відповідно). Отже, використання супутньо-пластової води в дозі 1200 л/га може бути застосовано як екологобезпечне добриво в органічному землеробстві, що сприятиме покращенню ґрунтово-біологічних показників ґрунту.

29 September 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ППП.в. Писаренко
П.в. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
МГМ.а. Галицька
М.а. Галицька
ОДО.ю. Диченко
О.ю. Диченко
СТС.в. Тараненко
С.в. Тараненко
Внаслідок воєнних дій на території України посівні площі скорочуються, що може викликати світову продовольчу кризу. Виникає потреба в максимальному залученні земель в сільськогосподарський обіг на території України з метою забезпечення екологічної та продовольчої безпеки, сталого функціонування агроекосистем. У той же час, значна частина агроценозів, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, зазнала техногенного забруднення внаслідок воєнних дій на Україні, зокрема впливом нафтопродуктів та важких металів. Незважаючи на значну кількість попередніх наукових досліджень впливу нафтопродуктів та важких металів на довкілля, дослідження впливу наслідків воєнних дій на Україні на показники агроценозів є надзвичайно актуальним. Метою проведення наших досліджень стало оцінити вплив техногенно забруднених земель внаслідок воєнних дій на показники ґрунту агроценозів. Основним завданням стало дослідження впливу важких металів та нафтопродуктів на біометричні показники Avéna satíva. Методи. Для комплексної оцінки фітотоксичності грунту використано метод проростків. Під час експерименту з оцінки дії важких металів та на грунт в якості тест-рослини використовували Avéna satíva. Результати. Особливу небезпеку створює асиміляція пагонами і коренями рослин важких металів. Так вміст свинцю у рослинах збільшується на 20% при його вмісті у грунті 2 ГДК. При вмісті свинцю у грунті 5 ГДК його концентрація у рослинах збільшується на 40%, а при вмісті свинцю у грунті 10 ГДК його концентрація у рослинах збільшується на 150%. Висновок. Встановлено, що при вмісті нафтопродуктів і важких металів в ґрунті в концентраціях, характерних для забруднених сільськогосподарських земель внаслідок воєнних дій, найбільш негативний вплив на рослини здійснює комплексний вплив свинцю і нафтопродук- тів. Особливу небезпеку створює асиміляція пагонами і коренями рослин важких металів. Так вміст свинцю у рослинах збільшується на 20% при його вмісті у грунті 2 ГДК. При вмісті свинцю у ґрунті 5 ГДК його концентрація у рослинах збільшується на 40%, а при вмісті свинцю – 10 ГДК його вміст у рослинах збільшується на 150%.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
ОДО. Ю. Диченко
О. Ю. Диченко
ЮЦЮ. А. Цьова
Ю. А. Цьова
ВБВ. О. Безсонова
В. О. Безсонова
КЛК. М. Лісконог
К. М. Лісконог
У роботі визначено, що актуальними є дослідження в напрямі наукового обґрунтування і розроб-ки заходів використання мінералізованої пластової води для фунгіцидного захисту рослин, що відпо-відає вимогам екологобезпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тому метою проведення цієї роботи стало дослідження фунгіцидних властивостей мінера-лізованої пластової води на посівах проса. У результаті проведених досліджень встановлено, що мі-нералізована пластова вода (МПВ) ефективно пригнічує проростання спор збудників пильної головні проса у будь-яких її концентраціях. Практично у всіх розчинів крім мінералізованої пластової води 15 % (89,7 %), 20 % (70,5 %) та 25 % (85,4 %) цей показник був не нижче, ніж 90 %. Найбільш ефек-тивними виявилися концентрації МПВ 100 % та 60 %. На цих варіантах досліду було отримано при-гнічення проростання спор збудників пильної головні проса 98,3 % та 98,8 % відповідно. З’ясовано, що використання суміші різних концентрацій МПВ і протруювача Сумі-8 підвищувало схожість ро-слин до 19 % та 28 %. Найменше число рослин проса було відмічено на ділянках з використанням протруювача Сумі-8 зі зниженою нормою використання 1 кг/т – 19,6 шт. При використанні препа-рату Сумі-8 у суміші з МПВ 50 % та 25 % концентрації кількість рослин проса на ділянках була бі-льше в середньому на 4 і 5 рослин відповідно. У результаті досліджень визначено, що обробка МПВ насіння проса деякою мірою знижує ураженість рослин пильною головнею. Найбільше пригнічення спостерігалося у варіанті з використанням МПВ 25% і МПВ 25 % + Сумі-8 (1 кг/т). Кількість ура-жених рослин на цих варіантах у середньому становила 0,3. На продуктивну кущистість проса най-більше впливала МПВ 50 % (томлення), яка підвищила продуктивну кущистість до 1,5, а МПВ 25% – 1,4. Крім продуктивної кущистості використання МПВ 50 % (томлення) вплинуло на масу 1000 насінин. У результаті проведення кількох серій лабораторних експериментів з вивчення впливу міне-ралізованої пластової води на проростання теліоспор грибів, що є збудниками твердої сажки пше-ниці та летючої сажки проса, виявлено значний фунгітоксичний ефект. МПВ порушували процес проростання спор у великому інтервалі концентрації від 15 % до 100 %. При цьому відсоток пригні-чення проростання теліоспор зростав від 90 % до 98 %. Отже, можна стверджувати, що мінералі-зована пластова вода навіть при розведенні зі звичайною водою у співвідношенні 1:7 проявляє фун-гітоксичні якості на рівні та навіть вище аналогічного показника комерційних фунгіцидів.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
ОДО. Ю. Диченко
О. Ю. Диченко
АПА. А. Погосян
А. А. Погосян
На сьогодні проблема утилізації великої кількості мінералізованої пластової води є досить важ-ливою як для України загалом, так і для Полтавської області зокрема, адже потрапляння великої кількості пластової води на землю призводить до значного засолення ґрунту, погіршення його стру-ктури та знищення рослинності. Постає гостра потреба в дослідженні токсикологічних властиво-стей мінералізованої пластової води, яка дасть змогу визначити її клас небезпеки та розробити за-ходи щодо безпечного застосування цього препарату для екологізації землеробства. Тому в нашій роботі вперше була проведена оцінка екотоксикологічних властивостей мінералізованої пластової води як екологічно безпечного замінника агрохімікатів. Проведені дослідження свідчать, що мінера-лізована пластова вода (МПВ) відноситься до малотоксичних сполук. ЛД50 при пероральному надхо-дженні в організм білих щурів самок становить понад 21000 мг/кг, мишей самок – 31000 мг/кг, ми-шей самців – понад 20000 мг/кг; при нанесенні її на шкіру щурів понад 8000 мг/кг. Величина ЛД50 при інгаляційному шляху надходження для щурів самок становить понад 5000 мг/кг. Обґрунтовано, що відповідно до системи стандартів ГОСТ 12.1.007-76 при пероральному шляху надходження та при проникненні через шкіру мінералізована пластова вода відноситься до IV класу небезпеки, а при інга-ляційному – до ІІІ класу. Також визначено, що мінералізована пластова вода не вчиняє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей. Сенсибілізуючої дії на організм морських свинок не виявлено. Дослідження показали, що кумулятивні властивості мінералізованої пластової води слабо виражені. Коефіцієнт кумуляції понад 5. У дозі 4260 мг/кг мінералізована пластова вода вчиняє кардіотоксичну дію, подразнює процес еротропоезу, підвищує фільтраційну та видільну функції нирок. Недіюча доза для щурів у субхронічному експерименті 2130 мг/кг. Одержані результати екотоксикологічного дос-лідження мінералізованої пластової води дають можливість стверджувати, що її використання є досить безпечним у системі землеробства, зокрема як екологічно безпечного органо-мінерального добрива, гербіциду та фунгіциду.

27 December 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
ОДО. Ю. Диченко
О. Ю. Диченко
ЮДЮ. В. Добровольська
Ю. В. Добровольська
ОГО. М. Губченко
О. М. Губченко
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних...

27 June 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
ОДО. Ю. Диченко
О. Ю. Диченко
ОКО. П. Корчагін
О. П. Корчагін
АМА. В. Молчанова
А. В. Молчанова
Техногенне забруднення навколишнього природного середовища призводить до деградації екологі-чних систем, глобальних кліматичних і геохімічних змін, до регіональних і локальних екологічних кризта катастроф, що потребує подальшого дослідження. Тому мета цієї розвідки – вивчення особливо-стей токсичного впливу стічних вод місць захоронення відходів на стійкість Triticum aestivum тарозроблення методів відновлення забруднених земель у районі розташування звалищ відходів з метоюповернення їх у господарський обіг. У результаті досліджень проведена оцінка впливу місць захоро-нення відходів на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту та стічних водзвалища на сходи, зростання і кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що в ґрунті,який набрали в районі звалища твердих побутових відходів, сходи пророслих рослин на 16 % меншіпорівняно з еталоном (чистим ґрунтом), довжина наземної частини менша на 22 %, середня довжи-на коренів менша на 44 %. Маса надземної частини і маса кореневої системи рослин у ґрунті зі зва-лища менша на 52 % і 43 % відповідно. Визначено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) в забруднений ґрунт, сходи пророслих рослин на 5,2 % кращі порівняно з забрудненимґрунтом без додавання пробіотика, довжина наземної частини – на 11,6 %, середня довжина коренів– на 40,2 % відповідно; маса наземної частини і маса кореневої системи рослин більша на 14 % і16,5 % порівняно з забрудненим ґрунтом без додавання пробіотика. Отже, використання пробіоти-ків дає змогу значно покращити якість ґрунту й знизити його фітотоксичність, зокрема якщо впливна кореневу систему забрудненого ґрунту характеризувався як вище за середнє значення токсичний,то після використання пробіотиків – як відсутня (слабка) токсичність по довжині коренів та сере-дня токсичність – по масі коренів. Встановлено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) і Са (ОН)2 у стічні води звалища ТПВ при рН 10 досягається їх максимальне очищеннявід важких металів. Фітотоксичний ефект при цьому забрудненого фільтрату без очищення вищесередньої токсичності. Отже, використання пробіотиків дозволяє значно підвищити ефективністьочищення ґрунту від важких металів, що в перспективі дає можливість повернути забруднені землів господарський обіг. Використання Ca (OH)2 і пробіотіка «Sviteco-PBG» (10 % розведення) прирН 10 дозволяє значно поліпшити якість техногенно забрудненого ґрунту, знизити токсичний впливна біоту і підвищити ефективність очищення стічних вод місць захоронення відходів.