O. P. Samovol

O. P. Samovol

Auto-generated profile, based on publicly available information

O. P. Samovol

Institute of Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
21 December 2020 in Vegetable and Melon Growing
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
LSL. Iu. Shtepa
L. Iu. Shtepa
LUL.M. Uriupina
L.M. Uriupina
Мета. Проаналізувати адаптивний потенціал лінійних зразків пряно-ароматичних видів овочевих рослин за критеріями оцінки екологічної стабільності і селекційної цінності генотипів та відібрати кращі з них для проведення екологічної селекції. Методи: визначення загальної і специфічної адаптивної здатності, відносної стабільності, екологічної пластичності, селекційної цінності генотипу та гомеостатичності ліній. Результати. Оцінка за параметрами адаптивності, стабільності, пластичності, селекційної цінності та гомеостатичності пряно-ароматичних видів рослин дозволила виділити кращі лінії: у петрушки коренеплідної за довжиною і шириною листової розетки, урожайністю коренеплодів, вмістом в листках вітаміну С; у пастернаку за довжиною і урожайністю коренеплодів, вмістом у коренеплодах вітаміну С; у кропу за довжиною листової розетки, урожайності листя розетки, вмістом у листках розетки вітаміну С; у коріандру за довжиною листової розетки, урожайності листя розетки, вмістом у листках розетки вітаміну С. При цьому було встановлено, що найбільш перспективними для селекції є лінії, які характеризуються низьким значенням коефіцієнту регресії (bi) за певними кількісним і якісним ознаками. Зазначений ефект забезпечує лініям високу екологічну пластичність за зміни умов середовища у бік стресу. Згідно з одержаними результатами даний ефект проявився у двох ліній петрушки коренеплідної, Нова 1 і Нова 3, за ознакою “довжина листової розетки” (bi = -0,44 і bi = -1,91, відповідно); у сорту-стандарту Петрик і лінії Нова 9 пастернаку за ознаками “довжина коренеплоду” і “вміст в коренеплодах вітаміну С” (bi = -2,10 і bi = -5,33, відповідно); у лінії кропу Нова 13 за ознаками “довжина листової розетки” і “урожайність листя розетки” (bi = -0,07 і bi = -0,67, відповідно), а також у сорту-стандарту кропу Харківський-85 за ознакою “вміст в коренеплодах вітаміну С” (bi = -1,0); у сорту-стандарту коріандру Пікантний за ознаками “довжина листової розетки” і “врожайність листя розетки” (bi = -0,49 і bi = -1,26, відповідно). Висновки. На підставі проведеної оцінки пряно-ароматичних видів овочевих рослин за параметрами адаптивності, стабільності, пластичності і гомеостатичності було створено 15 нових гомозиготних ліній, з яких: 5 ліній петрушки коренеплідної; 4 лінії пастернаку; 4 лінії кропу; 2 лінії коріандру. Відібрані лінії є цінним вихідним селекційним матеріалом для створення сортів і гібридів F1, адаптованих до таких кліматичних змін як високе коливання і різке зниження суми опадів за роками досліджень.

21 December 2020 in Vegetable and Melon Growing
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
SVSergienko O. V.
Sergienko O. V.
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
YLYu. M. Lankaster
Yu. M. Lankaster
Мета. Оцінити адаптивний потенціал ліній кабачка іноземного походження за комплексом ознак продуктивності. Методи. Об’єкт досліджень – 20 ліній кабачка (покоління F6I6), створених на основі зразків іноземної селекції (США, Великобританія, Іспанія і Італія). Стандарт – вітчизняний сорт Чаклун (К-1768). Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної стабільності ліній використовували наступні показники: загальна і специфічна адаптивна здатність генотипу (ЗАЗi і САЗi); відносна стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. За результатами проведеної селекційної роботи виділено 4 перспективні лінії кабачка ( ВЛ-90 (К-1986), ВЛ-91 (К-1994), ВЛ-92 (К-2005) і ЛК 17-48 (К-2038)), які мали ряд переваг над сортом-стандартом за проявом ознак “Загальна урожайність” і “Загальна продуктивність однієї рослини”. Найкращою за комплексом показників була лінія ВЛ-90 (К-1986), у якої рівень прояву ознаки “Загальна урожайність” становив 65,16 т/га, що на 24,88 % вище за сорт-стандарт, а рівень прояву ознаки “Загальна продуктивність однієї рослини” – 3,20 кг/росл., що на 19,38 % вище за сорт-стандарт. Ця ж лінія мала кращий показник “СЦГi”, ніж у сорту-стандарту як за проявом першої ознаки (СЦГi = 42,97), так і за проявом другої ознаки (СЦГi = 2,18). Інші лінійні зразки (ВЛ-91 (К-1994), ВЛ-92 (К-2005) і ЛК 17-48 (К-2038)) відзначилися високим рівнем загальної урожайності (Xmed = 53,36…61,73 т/га, що вище за сорт-стандарт на 2,56–18,30 %) та відносно високими показниками селекційної цінності генотипу (СЦГi = 23,66…30,79 проти СЦГi = 38,73 у сорту-стандарту). Аналогічно, показник “Загальна продуктивність однієї рослини” у вищевказаних ліній коливався в межах 2,61–3,02 кг/росл., що було або на рівні сорту-стандарту, або вище від нього на 17,05 %. При цьому показник селекційної цінності генотипу у цих ліній, також, був відносно високим ( СЦГi = 1,18…1,53 проти СЦГi = 1,81 у сорту-стандарту). Висновки. Аналізуючи лінії кабачка за показниками адаптивної здатності слід відзначити, що чотири кращі з них за проявом ознак “Загальна урожайність” і “Загальна продуктивність однієї рослини” продемонстрували високу залежність від умов вирощування (bi > 1). Істотною відмінністю кращих ліній кабачка від сорту-стандарту є те, що три з них (ВЛ-90 (К-1986), ВЛ-91 (К-1994), ЛК 17-48 (К-2038)) мали низьку залежність прояву ознаки “Середня маса товарного плоду” (bi = -0,23…0,73) від кліматичних умов вирощування. Тому саме ці лінії є корисним вихідним матеріалом для створення високоадаптивних і високопродуктивних сортів і гібридів F1 кабачка.

1 July 2025 in Vegetable and Melon Growing
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
ZLZ. P. Linnik
Z. P. Linnik
YTYu. V. Tkalych
Yu. V. Tkalych
The aim is to determine the patterns of heterosis manifestation and the degree of phenotypic dominance for structural elements of productivity and phenological phases of plant growth in F1 tomato hybrids created on a sterile basis. Methods. Physical mutagenesis, determination of true and hypothetical heterosis, degree of phenotypic dominance, measuring and weighing, variation statistics. Results. Long-term studies on physical mutagenesis of tomatoes allowed for the breeding of mutant forms with monogenically controlled marked genes from individually selected plants within varieties of domestic and foreign breeding, whose air-dried seeds were treated for several years with γ-irradiation at doses of 60 and 130 Gy: pollen sterility (gene ms); vegetative organs at the level of leaf type change (gene c) and its surface coloration (gene m-2, which controls the manifestation of chlorotic mottling); bush shape (genes sp and sp+); external and internal fruit coloration (genes r, r+ and gf), "golden" stripes on the epidermis of a mature fruit (gene gs); yellow cotyledons (gene wv). As a result of physical mutagenesis, two mutant tomato lines were created, derived from the Inhuletskyi-1 variety, with a high level of sterile pollen at 90–100 %. Based on these two lines, F1 tomato hybrids were created on a sterile basis, whose yield in protected ground conditions was 16.38–17.30 kg/m2, which significantly exceeded the corresponding indicators of hybridization partners by 16.83–178.14 %. F1 hybrids were characterized by a vegetation period duration of 105 days, which is 1–10 days less than that of hybridization partners. In F1 hybrids, a positive overdominance effect (hp = 1.67…32.91) was established for the following traits: "Main shoot height", "Number of fruits on 3 trusses", "Number of fruits on the main shoot", "Productivity per plant", "Yield", "Duration of the interphase period 'Emergence-flowering'", "Duration of the growing season". Conclusions. Selected initial tomato varieties of domestic and foreign breeding, whose genetic basis allows for the creation of mutant forms with a high level of sterility at 90–100 % as a result of γ-irradiation of air-dry seeds with doses of 60 and 130 Gy. The research results confirmed the high efficiency of using the created mutant tomato lines with the presence of the recessive ms gene as maternal components in the creation of highly productive F1 hybrids. Hybrids of the F2 generation obtained on a sterile basis continued to maintain high productivity for a complex of quantitative traits, which are structural components of yield.

1 January 2020 in PLANT AND SOIL SCIENCE
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
TST. V. Shevchenko
T. V. Shevchenko
OSO. V. Sergienko
O. V. Sergienko
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
YLYu. M. Lancaster
Yu. M. Lancaster
In connection with the development of organic vegetable growing in Ukraine, the topical issue of courgette breeding is the creation of varieties and hybrids of F1 with maximum adaptability to soil and climatic conditions of cultivation. The purpose of research is to identify genetic sources for the breeding of courgette with a stable manifestation of biochemical characteristics of the fruit. Breeding work was carried out with 20 lines of courgette of different geographical origin. Evaluation of linear genotypes was performed on the following indicators – general (GACi) and specific adaptive capacity (SACi), relative stability (Sgi), coefficient of ecological plasticity (bi) and selection value (BVGi). Courgette lines with a high content of dry matter, total sugar and vitamin C in fruits in the phase of technical ripeness have been created. Among them, 2 highly adaptive lines, which simultaneously exceeded the standard variety Chaklun in terms of dry matter content (4.46… 4.71%) and total sugar (2.77… 2.84%). Highly adaptive lines, better than the standard grade for the manifestation of one feature - the dry matter content – 1 line (4.58%), total sugar – 3 lines (2.72… 2.77%), vitamin C – 2 lines 14.93… 15.55 mg / 100 g). Low dependence on growing conditions at the same time on the manifestation of 2 traits (dry matter content and vitamin C in the fruit) was demonstrated by 3 lines (-1 Less than bi Greater than 1). The obtained lines are a valuable source material for the creation of varieties and hybrids of courgette F1, suitable for organic cultivation technologies with high quality fruits in the phase of technical maturity.

20 July 2021 in Vegetable and Melon Growing
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
OMO. M. Mogіlnay
O. M. Mogіlnay
Мета. Виявити вплив екстремальних чинників трьох екологічних ніш високогірних районів Західного Паміру на зміщення менделівського розщеплення і мінливість рекомбінаційних параметрів за зчепленими і незчепленими маркерними генами, а також на частоту термінальних та інтерстиціальних хіазм у міжвидових гібридів F1 томата. Методи. Генетичний аналіз рекомбінаційних параметрів мейозу, цитологічна оцінка частоти хіазм, оцінка фертильності пилку і кількості сформованого насіння у плоді, статистична обробка даних (критерій χ2 Пірсона, t-критерій Стьюдента). Результати. В рамках вирішення проблеми доступної рекомбінаційної і генотипової мінливості вивчено вплив екологічних умов трьох районів високогірного Західного Паміру (Ванч, Хорог і Ішкашим), розташованих на різній висоті над рівнемморя (2300, 2320 і 2600 метрів) на рекомбінацію, а також на відтворюючу і перетворюючу функції мейозу у міжвидових гібридів F1 томата. Встановлено прямий зв’язок між частотою інтерстиціальних хіазм, мінливістю рекомбінаційних параметрів мейозу і сукупною дією виявлених факторів у зазначених екологічних нішах, у тому числі – природної радіації на рівні ґрунту експериментальної ділянки і репродуктивних органів гібридних рослин, інтенсивності сонячної радіації по зонам спектру УФ, ФАР, ІЧ та середньомісячної температури. Висновки. Згідно аналізу результатів проведених досліджень встановлено, що екологічні умови трьох високогірних районів Західного Паміру – Ванч, Хорог і Ішкашим ініціювали мінливість мейотичних і постмейотичних процесів у вивчених нами міжвидових гібридів F1. Тому ці умови сумарно можуть виявитися високоефективним екзогенним індукційним фактором, який може підвищити наявні значення рекомбінаційних та цитологічних параметрів мейозу.

15 April 2024 in Plant varieties studying and protection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Sergii KondratenkoSergii Kondratenko
Sergii Kondratenko
OSO. P. Samovol
O. P. Samovol
OSO. V. Serhiienko
O. V. Serhiienko
YTYu. V. Tkalych
Yu. V. Tkalych
AMA. O. Marusyak
A. O. Marusyak
Purpose. Improvement of the gene pool of the cultivated form of eggplant (Solanum melongena L.) through interspecific hybridisation with Solanum aethiopicum L. and gametic breeding; analysis of the interspecific lines for a set of valuable quantitative traits determining the yield structure. Methods. Studies for the comprehensive evaluation of eggplant lines of interspecific origin were carried out during 2021-2023 in protected soil conditions at the experimental base of the Institute for Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agrarian Sciences. Phenological observations and biometric measurements of plants of four lines were carried out. The stability of the manifestation of seven quantitative traits during the research years was determined by the methods of variation statistics (calculation of the mean square deviation (σ), coefficient of variation (V), Pearson's paired linear correlation (rp)). Results. The analysis identified eggplant lines of interspecific origin that were superior to the standard variety 'Almaz' in terms of the level and stability of quantitative traits. Thus, F6(Pavlotas-20/var. 'Almaz')I1 and ВС1[F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 showed a statistically significant increase in fruit width (by 16.48% and 14.85%, respectively). Meanwhile, line BC2 [F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 exhibited higher productivity (by 18.11%) compared to the standard variety. The correlation analysis shows that the trait “Productivity of one plant” has a strong positive relationship with the trait “Number of fruits per plant” (rp = 0.75) and a strong negative relationship with “Average fruit width” (rp = -0.70) and “Duration of the period from mass germination to technical fruit maturity” (rp = -0.72). The selected line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. 'Almaz')]I1 exhibited a four-day shorter period from mass germination to technical fruit maturity compared to the standard variety. Conclusions. The line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. ' Almaz ')]I1was isolated based on the complex of quantitative traits. It underwent an additional stage of gametophytic breeding, resulting in a high adaptive potential to growing conditions. Мета. Поліпшення генофонду культурної форми баклажана (Solanum melongena L.) завдяки міжвидовій гібридизації з видом Solanum aethiopicum L. та гаметній селекції; аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних цінних ознак, які визначають структуру врожайності. Методи. Дослідження з комплексного оцінювання ліній баклажана міжвидового походження здійснювали протягом 2021–2023 рр. в умовах захищеного ґрунту на експериментальній базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин чотирьох ліній. Стабільність прояву семи кількісних ознак за роками досліджень визначали методами варіаційної статистики (розрахунок середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (V), парної лінійної кореляції Пірсона (rp)). Результати. За результатами аналізу визначено лінії баклажана міжвидового походження, що переважали сорт-стандарт ‘Алмаз’ за рівнем і стабільністю прояву кількісних ознак. Так, F6(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)I1 та ВС1[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 статистично достовірно перевищували сорт-стандарт за шириною плоду (на 16,48 і 14,85% відповідно); водночас лінія ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 переважала його за продуктивністю (на 18,11%). За даними кореляційного аналізу, ознака «продуктивність однієї рослини» мала сильний позитивний зв'язок з ознакою «кількість плодів на одній рослині» (rp = 0,75) та сильний негативний із «середньою шириною плоду» (rp = -0,70) та «тривалістю періоду від масових сходів до технічної стиглості плодів» (rp = -0,72). Виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, в якої період від масових сходів до технічної стиглості плодів тривав на чотири доби менше, як порівняти із сортом-стандартом. Висновки. За комплексом кількісних ознак виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, яка проходила додатковий етап гаметофітного добору, завдяки чому мала високий адаптивний потенціал до умов вирощування.