Вікторія Юріївна Ангельська

Вікторія Юріївна Ангельська

Auto-generated profile, based on publicly available information

Вікторія Юріївна Ангельська

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
11 December 2023 in Young Scientist
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЧВалентина Чорна
Валентина Чорна
ОСОксана Серебреннікова
Оксана Серебреннікова
ВКВікторія Коломієць
Вікторія Коломієць
СГСвітлана Гозак
Світлана Гозак
ОЄОлена Єлізарова
Олена Єлізарова
НПНаталія Павленко
Наталія Павленко
The aim of the study is to analyze scientific research on PTSD in military personnel during military operations, to determine the frequency and duration of PTSD and ways to overcome it. Materials and methods. The methods used in the study are bibliosemantic, content analysis, analysis of legislative and regulatory documents. The research was conducted on the basis of the study of scientific publications of domestic and foreign scientists using PubMed and Google Scholar databases for the period 2013-2023. Results. The National Center for PTSD (2021) notes that the percentage of servicemen suffering from PTSD, regardless of the intensity of hostilities, is 11-According to a study by Ukrainian researchers, the number and severity of stress disorders in servicemen diagnosed with PTSD during the anti-terrorist operation was 27.7%. The development of PTSD may be related to the following reasons: reduced attention/awareness, low motivation and little combat experience. Thus, a low level of awareness is accompanied by more pronounced symptoms of PTSD with significant dysfunctions of various body systems and risky behavior (dominance, carelessness, rigidity). Comorbidity with alcohol dependence in 20.3% of servicepersons with PTSD led to a more severe course of PTSD and longer treatment. In 2013, the American Psychiatric Association revised the diagnostic criteria for PTSD in the DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders). According to the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5) and the International Classification of Diseases (ICD-11), which is planned to be implemented in Ukraine, the diagnosis of PTSD is usually based on several symptomatic clusters. Ukraine has approved unified clinical protocols for primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care for response to severe stress and adaptation disorders, including post-traumatic stress disorder (Order of the Ministry of Health of Ukraine of 23.02.2016 No. 121), which provides clinical guidelines for the diagnosis and treatment of PTSD at different stages of care, including questionnaires, a clinical pathway for patients, and the sequence of different therapies developed in accordance with international clinical guidelines. It is important to develop new treatments and interventions aimed at preventing and reducing the impact of PTSD. The staff of medical facilities providing care to military personnel should be qualified in this area to identify and treat PTSD symptoms. A generalization of scientific research has shown that PTSD is a significant problem for military personnel that requires a comprehensive approach to prevention, diagnosis and treatment. It is necessary to pay due attention to the mental well-being of military personnel and improve approaches to optimize their support and rehabilitation. Conclusions. Combat operations and extreme conditions faced by military personnel during military conflicts can cause PTSD and other serious mental health consequences. Implementation of effective psychological training programs before military operations, as well as timely diagnosis and treatment of servicemen and women after traumatic events, can reduce the severity of the disease. Studies show that military personnel who have been involved in hostilities are at a high risk of developing PTSD compared to civilians. Мета роботи: провести аналіз наукових досліджень, щодо ПТСР у військовослужбовців під час військових бойових дій, визначити частоту і тривалість ПТСР та шляхи його подолання. Матеріали та методи. У роботі використані методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, аналіз законодавчо-нормативних документів. Дослідження проведено на підставі вивчення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2013-2023 рр. Результати. «National Center for PTSD» (2021) зазначає, що відсоток військовослужбовців, які страждають на ПТСР незалежно від інтенсивності бойових дій становить – 11-20. За результатами дослідження українських науковців кількість і вираженість стресових розладів у військовослужбовців, яким було діагностовано ПТСР під час проведення антитерористичної операції, становила 27,7%. Розвиток ПТСР може бути пов’язаний з наступними причинами: зниження уваги/усвідомленості, низька мотивація та невеликий бойовий досвід. Так, низький рівень усвідомленості супроводжується більш вираженими симптомами ПТСР зі значними порушеннями функцій різних систем організму та ризикованою поведінкою (домінантність, безтурботність, жорсткість). Коморбідність з алкогольною залежністю у 20,3% військовослужбовців з ПТСР призводило до тяжчого перебігу ПТСР і більш тривалого лікування. Американською психіатричною асоціацією у 2013 р. були переглянуті діагностичні критерії ПТСР у DSM-5...

13 December 2020 in Reports of Vinnytsia National Medical University
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NGN. I. Gumeniuk
N. I. Gumeniuk
ORO. O. Romanovska
O. O. Romanovska
MMM. V. Matviychuk
M. V. Matviychuk
NKN. D. Korolyova
N. D. Korolyova
VCV. V. Chorna
V. V. Chorna
VAV. Y. Angelska
V. Y. Angelska
Annotation. The purpose of the work is to substantiate the feasibility of implementing innovative technologies, forms, and methods of teaching in the educational process of higher education institutions, as the main factor in the formation of professional skills of future professionals in terms of combined distance learning. The following methods have been using at work: biblio-semantic, historical, and content analysis. The issues of implementation of innovative teaching methods in higher education students in the conditions of distance learning are covered, namely: the creation of "intelligence map" on a given topic and independent work of students in "small group," the efficiency of application of "case technologies" in practical classes and conducting seminars in the format of a problem lecture. The importance of innovative training in the process of forming professional skills of future specialists in the conditions of combined classroom and distance education has been emphasizing.

29 April 2026 in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЧВ. В. Чорна
В. В. Чорна
ХДХ. С. Дегтяренко
Х. С. Дегтяренко
АДА. С. Дем’яНюк
А. С. Дем’яНюк
НГН. І. Гуменюк
Н. І. Гуменюк
ВАВ. Ю. Ангельська
В. Ю. Ангельська
Тактична медична допомога на полі бою (Tactical Combat Casualty Care, TCCC) спрямована на максимізацію виживання поранених у бойових умовах шляхом своєчасного надання невідкладної допомоги безпосередньо на місці події та ефективної організації евакуації до наступних рівнів медичного забезпечення. Повномасштабна війна в Україні актуалізувала необхідність упровадити інноваційні технології, зокрема використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА), для забезпечення швидкої, безпечної та автономної евакуації поранених із зон підвищеного ризику. Мета. Узагальнити сучасні наукові дані щодо використання БпЛА в тактичній домедичній евакуації в умовах бойових дій, оцінити їх ефективність та сформувати принципи тріажу для інтеграції дронів у систему TCCC. Методи й матеріали дослідження. Пошук наукових джерел здійснювався в базах даних PubMed, Scopus, Google Scholar та вітчизняних ресурсах із використанням ключових слів MEDEVAC, drone, TCCC, military medicine. До аналізу включено 23 публікації за період 2011–2025 рр. Результати дослідження. Свідчать, що впровадження БпЛА в систему тактичної медицини має значний потенціал щодо оптимізації евакуаційних процесів, зниження ризику для медичного персоналу та підвищення загальної ефективності тактичної догоспітальної допомоги. Висновки. Водночас технічні виклики, пов’язані з обмеженою вантажопідйомністю, автономністю енергозабезпечення та вразливістю до засобів радіоелектронної боротьби, потребують подальших інженерних удосконалень і розробки захищених систем управління.

31 March 2025 in Ментальне здоров'я
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЧВ. В. Чорна
В. В. Чорна
ВАВ. Ю. Ангельська
В. Ю. Ангельська
НГН. І. Гуменюк
Н. І. Гуменюк
Мета роботи – вивчити досвід ВООЗ «Комплексний план заходів у сфері психічного здоров’я на 2021–2030 рр.» та «Плану відновлення системи охорони здоров’я України від наслідків війни на 2022–2032 роки», а також оцінення ефективності надання медико-психологічної реабілітаційної допомоги на базі одного з медичних закладів України за 2024 рік у 616 пацієнтів, серед яких 9,09% жінок.Проведення дослідження проводилося за допомогою програмно-апаратного комплексу на базі приладу «ПФІ-2». Для оцінки психологічних показників застосовувались психодіагностичні методики: Depression Anxiety Stress Scales (DASS-21), Subjective assessment of the current mental state (SOPAS-8), State- Trait Anxiety Inventory, STAI. Вирішення проблемних питань та перспектив щодо медико-психологічної, професійно-соціальної реабілітації українців через наслідки повномасштабної війни. У роботі використані методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, статистичні. За даними ООН повномасштабна війна негативно вплинула на громадське здоров’я українця через пошкодження й руйнування медичних закладів (86%), а також неймовірно велику кількість жертв серед цивільного населення (90%), так і серед військовослужбовців від нової зброї масового ураження, сучасної вогнепальної, мінно-вибухової зброї (бомби (фосфорні, хімічні), снаряди, ракети, FPV- дрони). Зростання захворюваності, тимчасової втрати працездатності, інвалідизації серед цивільних, військовослужбовців в Україні, що пов’язано з повномасштабною війною, вимагає екстракардинальних рішень та масштабних заходів у дуже стислі терміни.Необхідна розробка ключового набору індикаторів у сфері психічного здоров’я (медико-психологічна, соціальна, професійна реабілітація), надання рекомендацій, технічної підтримки та навчання для створення систем моніторингу та інформаційних систем, які передбачають збирання даних про ключові індикатори психічного здоров’я (медико-психологічна, соціальна, професійна) та допомагають відстежувати здоров’я, а також доповнюють інформацію, що надається Глобальною обсерваторією з питань психічного здоров’я ВООЗ.Описані шляхи / напрями реформування системи охорони психічного здоров’я медико-психологічної, соціальної, професійної реабілітації України потребують подальшої роботи в розробці нових, удосконалених шляхів для покращення психічного здоров’я (фізичного, психологічного) населення України в післявоєнний період.

17 March 2026 in Journal of Modern Psychology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СПС. М. Пашковський
С. М. Пашковський
НОН. М. Ордатій
Н. М. Ордатій
ВАВ. Ю. Ангельська
В. Ю. Ангельська
ВШВ. С. Шемет
В. С. Шемет
НГН. І. Гуменюк
Н. І. Гуменюк
Проблеми зі сном є одним із ключових біопсихосоціальних чинників, що впливають на функціональний стан організму, адаптивні можливості та успішність медико-психологічної реабілітації військових, які зазнали впливу бойового стресу. Тривале перебування в умовах постійної небезпеки, робота в нічний час і травматичний досвід призводять до порушення сну, його фрагментації та розладу циркадних ритмів. Це супроводжується погіршеннями когнітивної активності, проблемами з пам’яттю та концентрацією уваги, нестабільністю емоційного стану, а також порушеннями в роботі нейроендокринної та імунної систем. Окрім того, спостерігається зростання кількості соматичних хвороб та підвищення ризику розвитку чи хронізації посттравматичного стресового розладу, депресії й тривожних розладів. У статті ставиться за мету дослідити взаємозв’язок між характеристиками якості й структурою сну з ефективністю медико-психологічного відновлення та рівнем життя військовослужбовців. Дослідження проведено у форматі наративного огляду із застосуванням бібліометричного аналізу, аналітичних, порівняльних і узагальнювальних методів. Узагальнено сучасні концепції щодо нейробіологічних механізмів регуляції сну, клінічних проявів інсомнії, її коморбідності з психічними та соматичними розладами, а також впливу цих факторів на реабілітаційний процес. Установлено, що розлади сну слід розглядати не лише як симптом, а й як самостійний предиктор, який впливає на ефективність відновлення та сприяє хронізації стрес-асоційованих розладів. Визначено доцільність систематичного скринінгу та моніторингу стану сну, а також наголошено на важливості інтеграції когнітивно-поведінкової терапії інсомнії, сомнологічних, фармакологічних і мультимодальних підходів у реабілітаційні програми із залученням мультидисциплінарної команди фахівців. Корекція сну виступає значущим елементом системного підходу до надання медико-психологічної допомоги, спрямованого на відновлення психофізіологічних ресурсів організму. Її реалізація сприяє підвищенню рівня стійкості до стресових чинників, знижує ризик ускладнень, прискорює процеси реабілітації, сприяє покращенню загальної якості життя та поверненню до оптимального рівня професійної працездатності військовослужбовців. Водночас вона забезпечує зміцнення адаптаційного потенціалу та функціональних можливостей організму.

30 June 2025 in Psychosomatic Medicine and General Practice
Verified
Journal Article
Closed access
VAViktoriia Anhelska
Viktoriia Anhelska
СПСергій Пашковський
Сергій Пашковський
VCValentyna Chorna
Valentyna Chorna
NGNatalia Gumeniuk
Natalia Gumeniuk
НОНаталія Ордатій
Наталія Ордатій
НГНаталія Гуменюк
Наталія Гуменюк
Актуальність. Психологічна реабілітація військовослужбовців, які мали досвід участі у бойових діях, є критично важливим елементом для сприяння їхньому відновленню після пережитих фізичних і психоемоційних травм. Основоположним компонентом у процесі їхньої адаптації до бойових умов, є використання стратегій подолання стресу, відомих у наукових колах як копінг-стратегії. Саме ці стратегії відіграють надзвичайно важливу роль у реабілітаційному процесі, оскільки вони напряму впливають на успішність реалізації програм реабілітації та загальне поліпшення психологічного добробуту військовослужбовців, які брали участь у бойових діях [2]. Враховуючи специфіку військових операцій, для військовослужбовців копінг-механізми стають важливими засобами, які допомагають зменшувати тривогу, депресію та стрес. Це набуває особливої важливості під час реабілітаційного періоду. Мета. Дослідити кореляційний зв'язок копінг-механізм та визначити його вплив на рівень тривоги, депресії та стресу у комбатантів, які перебувають на реабілітації. Матеріали та методи. У вибірці взяли участь 50 військовослужбовців віком від 20 до 45 років, які проходять медико-психологічну реабілітацію в медичному закладі після участі в бойових діях. Для дослідження були використанні наступні психодіагностичні шкали: DASS-21 – для визначення наявності депресії, тривоги та стресу; Методика психологічної діагностики копінг-механізмів (E. Heim)- дозволяє вивчити 26 специфічних варіантів копінгу в різних ситуаціях, або типів поведінки при реагуванні на складні обставини та боротьбі зі стресом. Вони розділені на три основні сфери психічної діяльності: когнітивні, емоційні та поведінкові копінг-механізми. Аналіз кореляційні зв’язки між типами копінгу та психоемоційним станом. Виклад основного матеріалу. Існує цілий спектр стратегій, які люди використовують, щоб ефективно боротися зі стресом, і ці стратегії відрізняються між собою за характером, так і за конкретними цілями, які вони переслідують. Одним з найбільш популярних та широко застосовуваних підходів є модель копінгу, яку розробили відомі дослідники Лазарус і Фолкман. Ця модель зосереджується на способах, якими індивіди змінюють своє ставлення до стресових факторів, адаптуючи своє мислення та поведінку, щоб впоратись з викликами, зменшити внутрішнє напруження та досягти емоційного благополуччя. Лазарус та Фолкман виділяють два головних види стратегій подолання стресу: орієнтовані на емоції та спрямовані на вирішення проблем. Першочергові стратегії спрямовані на зниження емоційного напруження і уникнення обставин, що провокують тривожність, тоді як наступні методи акцентуються на активному вирішенні проблем, що стають джерелом стресу. Інша важлива модель- це концепція копінг-механізмів за Еріком Хеймом, яка висвітлює кілька ключових стратегій для подолання стресу: активне вирішення проблем, ізоляція і уникнення, а також позитивне переосмислення. Хейм також наголошує на важливості соціальної підтримки та механізмів саморегуляції в процесі адаптації до стресу. Ця модель є надзвичайно корисною для військовослужбовців, оскільки допомагає визначити, які саме стратегії виявляються більш ефективними в умовах бойового стресу і як вони сприяють процесу реабілітації. Реабілітація після бойового...