The prenatal period of human development is the most vulnerable. Events in the life of a pregnant woman, in particular socio-emotional stress, make influence on the intrauterine fetus development but also on the health of the child and his susceptibility to certain diseases in adult. To date, it has been proven that the reproductive system, starting from the embryonic period to the end of the descending ontogenesis, is particularly sensitive to the effects of socio-emotional stress. The aim of study is to define effects of social-emotional maternal stress during prenatal period on morpho-functional condition of the ovaries in the adult offspring. Materials and methods. 10-month-old female Wistar rats from the first-generation descendants of control females and socio-emotional stressed during the pregnancy mothers were investigated in the experiment. Histological changes in ovaries as well as hormonal status of female offspring from gestational stressed mothers were studied. According to the results of our study, significant degenerative changes were found in ovaries of adult female offspring from gestationally stressed mothers, which manifest in disturbances of oogenesis and ovulation with an increase of estradiol level in the blood and body weight compared to the control which, probably, can be explained by extraovarian conversion androgens into estrogens. Conclusion. Mothers stress during all gestational period makes negative influence on reproductive possibilities of their adult female offspring.
Мета роботи: становити антигіпоксичні властивості фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину. Матеріали та методи. Дослідження антигіпоксичних властивостей фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину проведено на двох експериментальних моделях гострої гіпоксії, відтворених на нелінійних мишах-самцях (Mus musculus). Щоденно впродовж 15 діб та за годину до проведення тестів із визначення антигіпоксичної дії тваринам вводили ФК на основі лівокарнітину, а мишам групи позитивного контролю – референтний препарат – мексикор. Ефективність дії фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину на експериментальних моделях гіпоксії визначено за показниками: коефіцієнт антигіпоксичної активності, середня тривалість життя тварин та відносна антигіпоксична активність. Результати й обговорення. Встановлено, що фармацевтична композиція на основі лівокарнітину в дозі 25 мг/кг на моделі гострої нормобаричної гіпоксії з гіперкапнією проявляє найбільшу антигіпоксичну активність, яка становить – 31 %, що відповідає активності препарату порівняння мексикор у дозі 16 мг/кг. На моделі гострої гемічної гіпоксії визначено більш виражену антигіпоксичну активність фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину у дозі 25 мг/кг, яка становить 41 % та є дещо вищою порівняно із мексикором у дозі 16 мг/кг. Висновки. Визначено, що ФК на основі лівокарнітину у дозі 25 мг/кг при внутрішньошлунковому введенні мишам проявляє найбільш виражену антигіпоксичну дію на моделі гострої гемічної гіпоксії, порівняно із референс-препаратом мексикор у дозі 16 мг/кг (41 % проти 33 %). Профілактичне введення фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину у дозі 25 мг/кг підвищує стійкість тварин до гіпоксичних станів. Встановлено виражену антигіпоксичну активність фармацевтичної композиції на основі лівокарнітину на моделі гострої гемічної гіпоксії, що зумовлює перспективність подальших фармакологічних досліджень для застосування в медичній практиці з метою профілактики наслідків фетоплацентарної недостатності.