Oleh Stechkevych

Oleh Stechkevych

Auto-generated profile, based on publicly available information

Oleh Stechkevych

Lviv Polytechnic National University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 June 2022 in Physical Education Theory and Methodology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ZMZinoviy Mykytyuk
Zinoviy Mykytyuk
OBOksana Blavt
Oksana Blavt
YHYaroslav Hnatchuk
Yaroslav Hnatchuk
OSOleh Stechkevych
Oleh Stechkevych
THTetiana Helzhynska
Tetiana Helzhynska
The purpose of this study is the experimental substantiation of the implementation of information and communication technologies to test the control of back muscle strength in the process of physical education of students. Materials and methods. General scientific methods were used to solve the research problems: analysis, synthesis, generalization, induction and systematization, technical modeling, pedagogical experiment, pedagogical testing, and mathematical methods. The study involved 240 students aged 17 to 18 at the beginning of the study. Results. An electronic device for determining the strength of the muscles of the back was developed and tested, the readings of which allow the user to get clear current information on the panel of a personal computer. The device was built on a combination of modern electronic technologies and software. For the purposes of the experimental substantiation of the developed back muscle strength control device, a correlation analysis was used to empirically investigate the authenticity degree of the tests used to control back muscle strength. According to the results of the reliability of the tests of back muscle strength control tests, the results of which were recorded using a dynamometer, those are between low and medium. The recording of the back muscle strength test results with the developed device ensured the achievement of a high level of test authenticity. Conclusions. The result of the research study aimed at solving the problematic aspects of test control was to ensure the appropriate degree of authenticity of the tests used to control back muscle strength. The recording of the back muscle strength test results with the developed device ensured the achievement of a high level of test authenticity.

27 February 2023 in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОСО. О. Стечкевич
О. О. Стечкевич
У статті обґрунтовано вибір ключових понять для кожного з компонентів вказаної рамки та узагальнено принципи формування цифрової компетентності педагога. Проаналізовано в контексті дидактичних принципів структурні компоненти рамки цифрових компетенцій учителя. Для професійної залученості ключовими є поняття спілкування, гармонійності, інтерактивності, аксіологічності, взаємодії засобами цифрових технологій, конструктивізму, єдності формальної, неформальної та інформальної освіти, неперервності професійного розвитку, професійної спрямованості, професійної доцільності, перенесення цифрових навичок з однієї сфери до іншої. Компонент, що стосується цифрових ресурсів, пов’язаний з поняттями оптимізації, добору цифрових ресурсів, достатньої підстави, доцільності, розробки цифрового контенту, управління цифровим вмістом, когнітивності, відповідальності. Викладання базується на поняттях цілепокладання, доповнювальності, несуперечливості, наступності, синергетизму, прогностичності, багатомірності, педагогічного дизайну, парадигмальності, мобільності, а навчання – на поняттях управління, зв’язку теорії і практики, зв’язку навчання з життям, мотивації, природовідповідності. Оцінювання характеризується поняттями відповідності, медіаграмотності, цілісності, оцінки даних цифрового змісту, критеріальності, персоналізації, конфіденційності та безпеки, етичності, здоров՚язбереженості. Розширення можливостей учнів передбачає опору на поняття інклюзії, персоналізації, самостійності, активного залучення учнів, функціонування, праксеологічності, ергономічності. Сприяння цифровій компетентності учнів передбачає використання понять креативності, творчого потенціалу особистості, комунікації, проблемності, прийняття рішень. Зроблено висновок, що основними дидактичними принципами формування цифрової компетентності педагога доцільно визначити такі принципи: пріоритету людського чинника, комфортності освітнього середовища, системності, природовідповідності, варіативності, співробітництва; єдності всіх форм навчання і самоосвіти.

1 January 2022 in Humanities science current issues
Verified
Journal Article
Closed access
OSOleh Stechkevych
Oleh Stechkevych

1 January 2023 in Pedagogical Sciences: Theory and Practice
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОSО. О. Stechkevych
О. О. Stechkevych
У статті описано концептуальну схему моделювання системи формування цифрової компетентності педагога. Визначено теоретичні основи концепції моделювання (філософські передумови, методологічні засади, контекст андрагогічного підходу, принципи та ключові поняття, комплексний підхід до поняттєвого апарату тощо). Визначено пріоритетні концептуальні засади формування системи цифрової компетентності педагога (інтеграції цифрових та педагогічних компетентностей педагогів, багатомірності, використання матричних структур, рівневості, полігональності для побудови тріад як елементів системи, розгортання у гексаграмні структури, фрактальності, формалізації та прогностичності). Визначено концептуально важливі загальнонаукові підходи (інтегративний, синергетичний, системний, андрагогічний, аксіологічний, компетентнісний), принципи (пріоритету людського чинника; комфортності освітнього середовища; цілісності; системності; відтворюваності; природовідповідності; адаптивності; варіативності; співробітництва; єдності всіх форм навчання і самоосвіти), базові закономірності (цілеспрямованої системності процесу навчання на засадах синергетичного підходу, взаємодії формальної, неформальної та інформальної цифрової освіти педагога, інтегративності змісту) формування цифрової компетентності педагога. Виявлено особливості формування цифрової компетентності педагога в умовах неформальної освіти. Доведено, що у побудові ієрархічних моделей системи формування цифрової компетентності педагога доцільно використовувати підхід «структура – система – функція», де системотвірним елементом є мета, тобто цілі системи (цифрове навчання) є частиною цілей всієї мега системи (професійна підготовка педагогів), а концептуальна модель доповнюється оволодінням цифровими технологіями, що дає змогу конкретизувати загальні цілі педагогічної освіти до цілей цифрової підготовки. Обґрунтовано вибір ланцюжка моделей, кожна з яких реалізує один або декілька підходів до цифрової освіти у підготовці педагогів: мікромоделі (кібернетична та структурна), мезомоделі (фрактальна та організаційна) та макромоделі (синергетична та функціональна), які інтегруються в узагальнюючу, імітаційну модель, яка впроваджується у реальний навчальний процес. The article describes the conceptual scheme of modeling the system of formation of the teacher’s digital competence. The theoretical foundations of the concept of modeling are determined (philosophical prerequisites, methodological principles, the context of the andragogic approach, principles and key concepts, a comprehensive approach to the conceptual apparatus, etc.). The priority conceptual principles of the formation of the teacher’s digital competence system are determined (integration of teachers’ digital and pedagogical competences, multidimensionality, use of matrix structures, evenness, polygonality for building triads as elements of the system, unfolding into hexagram structures, fractality, formalization and prognosticity). There are defined conceptually important general scientific approaches (integrative, synergistic, systemic, andragogic, axiological, competence), principles (priority of the human factor; comfort of the educational environment; integrity; systematicity; reproducibility; naturalness; adaptability; variability; cooperation; unity of all forms of learning and self-education), basic regularities (purposeful systematicity of the learning process based on a synergistic approach), interaction of formal, informal and informal digital education of the teacher, integrative content of the formation of the teacher’s digital competence. The peculiarities of the formation in the conditions of non-formal education are revealed. It is proven that in the construction of hierarchical models of the system of formation of the teacher’s digital competence, it is advisable to use the “structure – system – - function” approach, where the system-creating element is the goal, that is, the goals of the system (digital learning) are part of the goals of the entire mega system (professional...