У статті вказано, що одним з ефективних засобів формування особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є настільні ігри, що зумовлює доречність організації осередка настільних ігор у закладах дошкільної освіти та початковій школі. Зазначено, що європейський досвід теоретичних досліджень та практичного використання настільних ігор для дітей є більш широким та тривалим, ніж український. З огляду на це, сформульовано мету дослідження – визначити та обґрунтувати структуру настільних ігор для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за допомогою комплексного аналізу європейського контексту в історичній ретроспективі. Для дослідження застосовано комплексний аналітичний метод (ретроспективний, бібліографічний, структурний, дефінітивний, натуральний аналіз комплектів ігор, аналіз творів мистецтва), узагальнення та синтетично-структурний метод. Наукова новизна полягає в тому, що узагальнено таку хронологічну послідовність еволюції настільних ігор для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: 1) азартні ігри для дорослих → 2) настільні азартні ігри для дорослих → 3) азартні настільні ігри з паперу для дорослих → 4) азартні настільні карткові ігри для дорослих → 5) настільні ігри для сімейного дозвілля → 6) дозвіллєві настільні ігри для дітей → 7) настільні ігри для дітей з освітнім потенціалом → 8) освітні настільні ігри для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Обґрунтовано, що не кожна настільна гра є дидактичною, тому що настільні ігри створюють з первинною метою не навчання, виховання і розвитку дітей, а організації дозвілля, відпочинку, окультурення. Синтезовано й схарактеризовано зміст поняття «структура настільної гри» – це матерія обов’язкова, вільна й достатня, елементи якої є стійкими (незмінними) незалежно від матеріалу (сировини), умов та часу виготовлення та становлять собою цілісну ігрову систему. Висновки. З’ясовано, що структурними компонентами настільних ігор є: зміст (сюжет (вигаданий або з реального життя (суспільного, природного, предметного довкілля)) і правила (правила-функції, правила-норми, етос гри, ігрова культура)); умовний графічний план (кольористика, тип композиції, ілюстрації, знаки, символи, піктограми, композиція ігрового поля, рівень умовності графічного оформлення; комплектація (матеріал виготовлення, компоненти гри, їх кількість, вага, розміри, упакування, органайзер, доповнення). Вказано, що визначені структурні компоненти настільних ігор є спільними й стійкими впродовж усіх етапів еволюції. Визначено перспективи подальших досліджень у науковому обґрунтуванні класифікації настільних ігор, визначенні їх освітньо-розвивального потенціалу для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.