Досліджено вплив біодеструктора стерні Філазоніт СВ та інокулянту ґрунту Філазоніт ТО, куди входять штами бактерій Bacillus circulans, Pseudomonas putida, Azotobacter chroococcum, Bacillus megaterium на урожайність сільськогосподарських культур та зміну основних показників ґрунту. Встановлено, що внесення восени перед оранкою Філазоніту СВ у нормі 10 л/га та навесні Філазоніту ТО у нормі 15 л/га дало змогу підвищити урожайність гороху в середньому на 22,8%, сої на 21,9%, картоплі на 11,2%, кукурудзи на 19,4%. Крім того, встановлено, що за застосування цієї технології у 2017–2019 рр. зросли показники вмісту гумусу у ґрунті на 0,03–0,08%, легкогідролізованого азоту на 1,0–7,0 мг/кг, рухомих форм фосфору на 2,0–6,0 мг/кг та рухомих форм калію на 3,0–13,0 мг/кг ґрунту. За застосування ґрунтоцентричної технології, яка крім внесення Філазоніту СВ та Філазоніту ТО, включала застосування мінеральних добрив, урожайність гороху зросла в середньому на 30,1%, сої — на 36,8, картоплі — на 22,9, кукурудзи — на 35,8%. Під час використання ґрунтоцентричної технології встановлено зростання показників вмісту гумусу у ґрунті на 0,05–0,1%, легкогідролізованого азоту на 5,0–15,0 мг/кг, рухомих форм фосфору на 8,0–19,0 мг/кг та рухомих форм калію на 6,0–18,0 мг/кг ґрунту. За оцінювання економічних показників ефективності застосування досліджуваних технологій підвищення родючості ґрунту встановлено, що за вирощування гороху отримали умовно-чистий дохід у межах 315,7–522,2 грн/га, за вирощування сої — 585,0–764,4, за вирощування картоплі — 4516,0–6284,0, за вирощування кукурудзи — 1324,0–2014,0 грн/га. Рівень рентабельності застосованих технологій у дослідженнях на горосі становив 9,8–12,6%, на сої — 13,7–18,3, на картоплі — 56,1–111,8, на кукурудзі — 31,2–40,5%.