V. І. Sobko

V. І. Sobko

Auto-generated profile, based on publicly available information

V. І. Sobko

Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2021 in AgroChemistry and Soil Science
Verified
Journal Article
Open access
VCV. R. Cherlіnka
V. R. Cherlіnka
YDY. M. Dmytruk
Y. M. Dmytruk
VSV. І. Sobko
V. І. Sobko
MGM. V. Gunchak
M. V. Gunchak
TBT. І. Balan
T. І. Balan
VCVasyl Cherlinka
Vasyl Cherlinka
The article examines approaches to modelling carbon dioxide sequestration by soils at different scale levels and describes a number of problems encountered in this process. The main problems in the modelling of organic carbon reserves for the territory of Ukraine have been identified, among which: lack of high-resolution data (hard to access), including types of land use; need for harmonization of existing data; the need for predicative modelling of indicators (clay and organic carbon content) for areas where data are not available; significant amounts of machine time for actual modelling. The need for open access to archived data (technical reports) from large-scale soil surveys 1957-1990 is highlighted. Also, the need to access large-scale topographic data as in the form of scanned topographic maps M 1:10000 and vectorized isolines are substantiated. It is shown that calculations of areas based on rasters in the geographical coordinate system to ensure the same pixel size, regardless of the location within Ukraine, it is proposed to use the “Ukraine Albers conic equal area” projection based on the Datum Pulkovo 1942 for which the error in the lengths of the lines is only 0.1%. Within areas can be used as a proposed projection, as well as precise Gauss-Kruger projections (EPSG 28404-28407, 5565-5583). In this case, it is necessary to take into account the likelihood of finding individual areas in several of the listed zones. It is demonstrated that simulation allows to establish territories in which even the best practices of management do not provide neutralization of emission of organic carbon from soils. However, it is necessary to introduce a priority introduction of adaptive management of the soil resources of agro-landscapes that will contribute to carbon sequestration or minimization of its emission.

6 September 2022 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YZY. Zaitsev
Y. Zaitsev
ВСВ. І. Собко
В. І. Собко
VKV. Kozhevnikova
V. Kozhevnikova
ОЛО.п. Лобанова
О.п. Лобанова
AKA. Kyrylchuk
A. Kyrylchuk
Висвітлено про сучасний стан агроландшафтів, що характеризується значним збільшенням площі еродованої ріллі, яка становить близько 11 млн га, та еродованих сільськогосподарських угідь — понад 13 млн га (32,0% загальної їх площі). Сучасні земельно-орендні відносини не сприяють впровадженню заходів з охорони та підвищення родючості ґрунтів і негативно позначилися на їх родючості. У процесі використання ґрунтового покриву ігноруються потреби й вимоги екобалансу, в результаті чого сільськогосподарські угіддя виснажливо експлуатуються. Ґрунти втрачають значну частину гумусу і такі тенденції продовжуються. Найбільше деградаційні процеси спостерігаються в ґрунтах, де порушувалась агротехніка, здійснювалась необґрунтована зміна гідрологічного режиму території зрошувальними і осушувальними меліораціями, відбувалося забруднення агрохімікатами й промисловими викидами, що зумовило до виведення з активного сільськогосподарського використання значні площі продуктивних земель. Встановлено, що процес забруднення проявляється неоднаково і залежить від видів шкідливих речовин, їх концентрації у ґрунтовому середовищі й токсичності, від природних властивостей, ознак ґрунтового покриву. Запропоновано придатність ґрунтів забруднених земель, що має відображати природні й набуті з часом властивості їх якісного стану. Поєднання цих властивостей можливе на основі встановлення на ґрунтових картах меж забруднених земель. Це дасть змогу визначити площу, склад агровиробничих груп і характеристики природного стану забруднених ґрунтів, вміст гумусу, глибину гумусових профілів, гранулометричний склад та ін. Встановлені процеси, які спричиняють різні види деградації, потребують подальшого опрацювання параметрів показників кризових явищ. У класифікації процесів, що зумовлюють деградацію земель сільськогосподарського призначення, необхідно звернути увагу на господарську діяльність, яка призводить до деградації ґрунтів та віддзеркалюється у динаміці структури посівних площ; розповсюдження фітовірусів різних таксономічних груп у сільськогосподарських рослинах, бур’янах, дикорослих рослинах та ґрунті різних екологічних регіонів України; поводження з відходами I–IV класів небезпеки.

6 September 2022 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МГМ.в. Гунчак
М.в. Гунчак
ВСВ.і. Собко
В.і. Собко
СРС.а. Романова
С.а. Романова
OHO. Hryshchenko
O. Hryshchenko
Досліджено вплив біодеструктора стерні Філазоніт СВ та інокулянту ґрунту Філазоніт ТО, куди входять штами бактерій Bacillus circulans, Pseudomonas putida, Azotobacter chroococcum, Bacillus megaterium на урожайність сільськогосподарських культур та зміну основних показників ґрунту. Встановлено, що внесення восени перед оранкою Філазоніту СВ у нормі 10 л/га та навесні Філазоніту ТО у нормі 15 л/га дало змогу підвищити урожайність гороху в середньому на 22,8%, сої на 21,9%, картоплі на 11,2%, кукурудзи на 19,4%. Крім того, встановлено, що за застосування цієї технології у 2017–2019 рр. зросли показники вмісту гумусу у ґрунті на 0,03–0,08%, легкогідролізованого азоту на 1,0–7,0 мг/кг, рухомих форм фосфору на 2,0–6,0 мг/кг та рухомих форм калію на 3,0–13,0 мг/кг ґрунту. За застосування ґрунтоцентричної технології, яка крім внесення Філазоніту СВ та Філазоніту ТО, включала застосування мінеральних добрив, урожайність гороху зросла в середньому на 30,1%, сої — на 36,8, картоплі — на 22,9, кукурудзи — на 35,8%. Під час використання ґрунтоцентричної технології встановлено зростання показників вмісту гумусу у ґрунті на 0,05–0,1%, легкогідролізованого азоту на 5,0–15,0 мг/кг, рухомих форм фосфору на 8,0–19,0 мг/кг та рухомих форм калію на 6,0–18,0 мг/кг ґрунту. За оцінювання економічних показників ефективності застосування досліджуваних технологій підвищення родючості ґрунту встановлено, що за вирощування гороху отримали умовно-чистий дохід у межах 315,7–522,2 грн/га, за вирощування сої — 585,0–764,4, за вирощування картоплі — 4516,0–6284,0, за вирощування кукурудзи — 1324,0–2014,0 грн/га. Рівень рентабельності застосованих технологій у дослідженнях на горосі становив 9,8–12,6%, на сої — 13,7–18,3, на картоплі — 56,1–111,8, на кукурудзі — 31,2–40,5%.