Катерина Сочка

Катерина Сочка

Auto-generated profile, based on publicly available information

Катерина Сочка

Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
22 December 2022 in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КСКатерина Сочка
Катерина Сочка
У статті досліджено тенденції та чинники динамічного зростання державного боргу України за останні роки. Державний борг формується в результаті запозичень фінансових ресурсів органами влади на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою фінансування інноваційно-інвестиційних програм, розвитку соціальної інфраструктури, подолання наслідків військових дій, руйнувань в результаті стихійних лих, фінансування дефіциту державного бюджету. Проаналізовано окремі переваги використання державою боргового фінансування в якості інструменту регулювання економічних процесів. Вивчено окремі класифікації державного боргу, зокрема, офіційно визнаний та немонетизований (прихований), внутрішній та зовнішній державний борг. Проаналізовано певні переваги внутрішнього державного боргу для уряду з точки зору його адміністрування. Вивчено чинники збільшення державного боргу в сучасних умовах. Досліджено частку зовнішнього боргу до номінального ВВП у окремих країнах Європи, окреслено об’єктивну необхідність зростання державних видатків для послаблення негативних наслідків пандемії Ковід – 19 на економічні процеси та добробут громадян у зарубіжних країнах. Вивчено динаміку показників внутрішнього та зовнішнього державного боргу України та стрімке його зростання у період 2014 – 2021 років, що свідчить про те, що країна фактично потрапила у боргову спіраль. У такі ситуації забезпечити повноцінне обслуговування і погашення боргових зобов’язань уряду за рахунок внутрішніх ресурсів неможливо. Військові дії 2022 року суттєво погіршили якість державного боргу України, що вимагатиме використання комплексу різних інструментів для його обслуговування та погашення. Аналіз показників ВВП та зовнішнього боргу України на душу населення за період дослідження продемонстрував відносно незначне їх зростання, однак на нашу думку вивчення цих показників у динаміці є не зовсім коректним, оскільки кількість населення України за цей період скоротилася на 10%. Проаналізовано окремі практичні інструменти зменшення державного боргу та виходу із «боргової спіралі» і можливість їх реалізації в Україні. Акцентовано увагу на важливості реструктуризації державного боргу для узгодження максимально сприятливих для усіх сторін умов обслуговування заборгованості, проблематики використання методу списання боргів та анулювання боргу у випадку неможливості виконання країною своїх зобов’язань.   

27 June 2024 in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КСКатерина Сочка
Катерина Сочка
ОПОксана Перчі
Оксана Перчі
У статті досліджено необхідність та передумови здійснення фінансової децентралізації в Україні, як процесу делегування повноважень з національного рівня на місцевий або регіональний рівень влади у царині формування та використання фінансових ресурсів місцевого самоврядування. Децентралізація здійснюється з метою посилення фінансової спроможності місцевої влади для покращення потенціалу розвитку громад у різних напрямах (економічному, соціальному, інноваційному, підприємницькому тощо), підвищення якості надання послуг мешканцям, формування привабливого підприємницького середовища та залучення інвестицій у громади, можливості всебічної реалізації соціального та економічного потенціалу громади. Метою даного дослідження є аналіз окремих результатів фінансової децентралізації, практики формування місцевих бюджетів та вироблення пропозицій щодо посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах військових дій. У статті вивчено проблемні аспекти практичної реалізації децентралізаційних процесів у зарубіжних країнах та Україні. Проаналізовано окремі етапи фінансової децентралізації в напрямку посилення дохідної бази місцевого самоврядування. Вивчено динаміку доходів зведеного бюджету України у розрізі показників державного та місцевих бюджетів, оцінено співвідношення цих показників з точки зору результатів процесів децентралізації. Досліджено динаміку складу та структури доходів місцевих бюджетів, стан їх виконання в умовах воєнних дій, ідентифіковано найбільш важливі джерела податкових доходів місцевих бюджетів та запропоновано окремі заходи щодо їх збільшення. Серед чинників, що знаходяться у компетенції місцевої влади, акцентовано увагу на необхідності максимального сприяння ділової активності бізнесу, формування системи його підтримки та залучення додаткових інвестицій для підсилення довгострокової фінансової спроможності громад.

17 October 2024 in Інвестиції: практика та досвід
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЛГ. Л. Лоскоріх
Г. Л. Лоскоріх
КСК. А. Сочка
К. А. Сочка
ЕШЕ. Г. Шебештень
Е. Г. Шебештень

8 October 2024 in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КСКатерина Сочка
Катерина Сочка
ГЛГабріелла Лоскоріх
Габріелла Лоскоріх
ВМВікторія Макарович
Вікторія Макарович
У статті досліджено динаміку окремих фінансових показників діяльності банківської системи України (доходи, витрати, чистий прибуток (збиток)) після початку повномасштабних військових дій. Узагальнено основні адміністративні та індикативні інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України, які дозволили забезпечити відносну стійкість функціонування банківської сфери у цей період. Вивчено динаміку складу та структури доходів вітчизняного банківського сектору (процентні, комісійні та інші), проаналізовано чинники їх зростання, зокрема, за рахунок кредитування бізнесу, відновлення комісійних доходів, інвестицій у депозитні сертифікати НБУ та інші високодохідні цінні папери, зменшення відрахувань у резерви. Досліджено складові видатків банківських установ (процентні, комісійні, загальні адміністративні, відрахування в резерви, податок на прибуток, інші), проаналізовано окремі чинники впливу на зміну їх структури протягом періоду аналізу. Вивчено динаміку доходів державного бюджету України за період дослідження та проаналізовано місце банківського сектору України у формуванні його доходів, як шляхом перерахування частини доходу до бюджету (для НБУ), так і оподаткування прибутку (для фінансових корпорацій). З огляду на стабільну прибутковість банківського сектору країни впродовж періоду аналізу, обґрунтовано вимушену доцільність збільшення ставки податку на прибуток банківських установ для зменшення дефіциту державного бюджету України у поточному періоді. Акцентовано увагу на необхідності подальшого підвищення ефективності показників діяльності банківського сектору України як за рахунок оптимізації видатків, в т.ч. через активне запровадження он-лайн послуг, так і розширенням пропозиції банківських послуг, роботу з непрацюючими кредитами.


17 December 2025 in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КСКатерина Сочка
Катерина Сочка
У статті досліджено організаційно-правові засади формування та функціонування системи фінансового моніторингу в Україні як одного з найбільш важливих елементів економічної безпеки держави. Предметом дослідження є аналіз чинних механізмів державного та первинного фінансового моніторингу та їх адаптації до сучасних викликів, пов’язаних з воєнним станом, динамічною цифровізацією економічних, управлінських та фінансових процесів, розвитком нових форм активів (віртуальні). Мета статті полягає в узагальненні організаційно-правових засад фінансового моніторингу, оцінюванні його ефективності та ідентифікації напрямів удосконалення державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму. Методологічну основу склали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, аналіз, синтез, порівняння, статистичний та графічний методи, узагальнення. Результати дослідження засвідчили, що за період аналізу 2021-2024 років загальна кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу скоротилася на 24% в результаті посилення регуляторних вимог, очищення та консолідації окремих сегментів ринку первинного фінансового моніторингу (страховики, страхові брокери, ломбарди, кредитні спілки, заклади грального бізнесу). Одночасно спостерігається зростання кількості професійних учасників фінансового моніторингу (бухгалтери, аудитори та аудиторські фірми, адвокати, адвокатські об’єднання та бюро), що підтверджує розширення функціональної бази фінансового моніторингу. За період аналізу обсяги фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, збільшилися на 24%, а кількість інформаційних повідомлень – на 5,5% (або на 48% у період 2022-2024 р.р.), що свідчить про подальшу автоматизацію процесів фінансового моніторингу, активне впровадження ризик-орієнтованого підходу та ширше охоплення операцій фінансового ринку. У структурі операцій, що підлягають фінансовому моніторингу з боку Державної служби фінансового моніторингу зафіксовано поступове скорочення частки порогових операцій (від 95,3% до 82,3%) з одночасним зростанням частки підозрілих (від 4,4% до 17,6%) операцій, що підтверджує посилення ризик-орієнтованого підходу до виявлення підозрілих транзакцій та удосконалення аналітичних аспектів фінансового моніторингу. Банківські установи посідають домінуючу роль у системі фінансового моніторингу і забезпечують близько 99% усіх повідомлень про операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Поглиблення ризик-орієнтованого підходу, цифровізація збору та обробки фінансової інформації, гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними підходами, підвищення професійної кваліфікації суб’єктів фінансового моніторингу сформують передумови для подальшого посилення ефективності фінансового моніторингу.