Оксана Марченко

Оксана Марченко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Оксана Марченко

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

13Years (2014-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 November 2022 in Theory and Methods of Physical Education and Sports
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОМОксана Марченко
Оксана Марченко
МБМарія Бричук
Марія Бричук
МДМарина Дєдух
Марина Дєдух
Анотація. Актуальність дослідження обумовлюється тим, що в умовах воєнного стану заклади вищої освіти України були переведені на дистанційну форму навчання, у зв’язку з чим рівень фізичної активності студентів помітно знизився. Суспільна практика вимагає від спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту вирішення широкого кола соціальних, психологічних, фізіологічних, фізичних та інших завдань, що не може бути здійснено без належної фізичної підготовленості. Мета. Дослідити мотивацію студентів до самостійних занять руховою активністю в умовах воєнного стану. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація), соціологічні (опитування, анкетування), методи математичної статистики. Результати. На основі результатів дослідження виявлено мотиви студентів до самостійних занять руховою активністю та причини, які не сприяють формуванню мотивації до самостійних занять руховою активністю в умовах воєнного стану. Визначено, що 64,6 % респондентів пережили неприємні емоційні стани з початком війни. Негативні емоції безпосередньо вплинули на мотивацію та інтерес до занять руховою активністю. Установлено, що 68,8 % респондентів мають можливість займатися руховою активністю, незважаючи на умови воєнного стану як фактора обмеження відвідування спортивних залів, майданчиків тощо. Самостійні заняття руховою активністю в умовах воєнного стану є важливим та необхідним резервом удосконалення професійної освіти, які знижують ризик зменшення рухової активності студентів та підвищують нервову й психічну стійкість до емоційних стресів. Ключові слова: умови воєнного стану, рухова активність, мотивація, студенти.

25 June 2021 in Physical Education Theory and Methodology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TKTatiana Krutsevich
Tatiana Krutsevich
OMOksana Marchenko
Oksana Marchenko
STSergii Trachuk
Sergii Trachuk
NPNatalia Panhelova
Natalia Panhelova
ANAndrij Napadij
Andrij Napadij
VDVasyl Dovgal
Vasyl Dovgal
Research purpose: The aim of the study was to examine the features of the educational concept of the family in mutual understanding with middle school children with different levels of physical activity. Material and Methods. 212 students aged 11-12 years, including 104 students (48 girls and 56 boys) who are not involved in sports and 108 students who go in for sports (36 girls and 72 boys). The following research methods were used to solve the problems set in the work: analysis and generalization of scientific and methodological literature data; content analysis; method of comparison; sociological methods of research (questionnaire “My family”); methods of mathematical statistics. Results. The results of the testing of boys and girls revealed the following 8 factors of upbringing in the family: severity; fostering independence; mother or father domination; attitude to school and teachers; cruelty; relationships in the family; mutual assistance; community of interests. The rating of the factors of upbringing that affect the level of understanding in the family of girls aged 11-12 years, determines that in those who do not go in for sports “rigor and demanding attitude in upbringing” is in the first place, and in the second - “common interests”, while for girls who go in for sports “mutual assistance in the family” is in the first place and in the second “rigor and demanding attitude in upbringing”. The results of the definition of mutual understanding in the family show that the “successful” level was mostly determined by 57.14% of boys aged 11-12 who go in for sports, and the lowest percentage is noted for boys aged 11-12 years old who do not go in for sports (22.22%). Boys and girls who do not play sports are characterized by a “less prosperous” level of mutual understanding in the family (61.11 and 66.67%, respectively). Conclusions. The socialization of students in the micro and macro environment through the formation of values in the field of physical culture and sports is ensured by the following factors: rigor, fostering initiative, attitude towards school, rigidity in upbringing, family relationships, mutual assistance in the interests of the community.

31 December 2018 in Слобожанський науково-спортивний вісник
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NUNational University of Physical Education and Sport of Ukraine
National University of Physical Education and Sport of Ukraine
OMOksana Marchenko
Oksana Marchenko
Характерні відмінності у виборі факторів здорового способу життя як складових індивідуальної фізичної культури сучасних школярів

31 May 2023 in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОМОксана Марченко
Оксана Марченко
МБМарія Бричук
Марія Бричук
Резюме. У статті розглянуто фактори здорового способу життя (ЗСÆ), яких дотримуються школярі різних вікових груп. Наведено аналіз аналогічних праць сучасних учених та узагальнено результати наукових досліджень, спрямованих на формування ЗСÆ школярів. Мета. Дослідити вікові та статеві особливості вибору факторів ЗСÆ школярів різного віку. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація; анкетування, тестування за методикою М. Рокича «Ціннісні орієнтації». Результати. Визначено вікові та статеві особливості вибору факторів ЗСÆ. Доведено, що через відсутність відповідних знань та настанов школярі не мають чітко визначених асоціацій з поняттям «здоровий спосіб життя», а руховий режим як один із факторів здорового способу життя у юнаків і дівчат 14–17 років залишається на останньому місці. Тільки 34,1 % випускників, 48,9% учнів дев’ятого класу та 33,3 % десятикласників не вживають алкогольні напої. Найбільший відсоток серед юнаків, які палять, визначений у сьомому та восьмому класах (33,3 та 22,7 % відповідно). Ключові слова: школярі, юнаки, дівчата, здоров’я, здоровий спосіб життя, фізична культура, спорт, шкідливі звички.

1 January 2025 in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОШО.а. Шинкарук
О.а. Шинкарук
ОАО.в. Андрєєва
О.в. Андрєєва
НБН.г. Бишевець
Н.г. Бишевець
ОМО.ю. Марченко
О.ю. Марченко
МДМ.в. Дутчак
М.в. Дутчак
ОЯО.о. Яковенко
О.о. Яковенко
Introduction. Posttraumatic Stress Disorder (PTSD) is one of the most complex mental conditions that can develop as a result of extreme or traumatic events, particularly during combat operations. In the current context, there is growing relevance in examining the gender-specific course and prevention of PTSD. Accumulated scientific data indicate significant differences between men and women regarding stress responses, the search for social support, and the use of physical activity or esport as potential rehabilitation methods. Aim. To identify gender differences in the manifestation and course of PTSD among military personnel and war veterans, and to assess the effectiveness of health-promoting physical activity and cybersport as methods of preventing and overcoming this disorder. Methods. The study employed an analysis of specialized scientific literature, a survey of military personnel of both sexes (n=4409) using the Mississi ppi Scale for Posttraumatic Reactions (military version) (Cronbach’s alpha = 0.892), statistical data processing (normality testing, descri ptive statistics, Kruskal–Wallis rank-based analysis of variance, Spearman correlation), as well as a comparative analysis of how different forms of physical activity and cybersport affect the dynamics of PTSD symptoms in women and men. Results. Among the surveyed 4409 of military personnel (10.1% were women and 89.9% were men), the overall PTSD level ranged from 20% to 26%. The proportion of women diagnosed with a high level of PTSD was somewhat higher (23.5–25.9%) than that of men (approximately 20%). Men more frequently showed delayed consultation for psychological assistance: 10–12 months after the onset of prominent symptoms, whereas for women it was 4–6 months. Comparative analysis of coping strategies revealed that women predominantly employ emotionally and socially oriented methods, while men tend toward problem avoidance and an increased risk of destructive behaviors. An investigation of the impact of physical activity demonstrated a 25–30% reduction in average PTSD scores among the military personnel who engaged in regular physical exercise for three months. Women showed a better response to moderate workloads, while men reduced manifestations of aggression and anxiety by 65% when undertaking more intensive strength training. When using esports tools, over 50% of women and men reported an improvement in interpersonal relationships and an increased sense of social support. Conclusion. The findings confirm that gender specificity substantially affects the course and manifestation of PTSD, particularly in terms of the speed of seeking help and the choice of coping strategies. Women appear more inclined toward emotionally oriented ways of coping, whereas men often resort to avoidance or destructive forms of compensation. Health-promoting physical activity, adapted to various intensity levels, reduces PTSD symptoms in both genders, but the effects depend on the type of exercises. Esport can serve as an additional tool for social support and cognitive relief, though it requires clear regulation of gaming duration and efforts to overcome gender stereotypes. Вступ. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найбільш складних психічних станів, що можуть розвиватися внаслідок екстремальних або травматичних подій, особливо під час бойових дій. У сучасних умовах зростає актуальність дослідження гендерної специфіки перебігу та профілактики ПТСР, накопичені наукові дані свідчать про суттєві відмінності між чоловіками та жінками в реагуванні на стрес, пошуку соціальної підтримки та використанні рухової активності або кіберспорту як потенційних реабілітаційних засобів. Мета статті – виявити гендерні відмінності в прояві й перебігу ПТСР серед військових і ветеранів війни, оцінити ефективність оздоровчо-рекреаційної рухової активності й засобів кіберспорту як методів профілактики та подолання цього розладу. Методи. У дослідженні використано аналіз спеціальної наукової літератури, анкетування військовослужбовців обох статей (n=4409) із застосуванням Міссісіпської шкали посттравматичних реакцій (військовий варіант) (αКронбаха = 0,892); методи статистичного аналізу (перевірка нормальності розподілу, описова статистика, ранговий дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса, кореляційний аналіз за Спірменом), порівняльний аналіз впливу різних форм рухової активності й кіберспорту на динаміку симптомів ПТСР у жінок і чоловіків. Результати. Серед опитаних 4409 військовослужбовців (із яких 10,1% – жінки та 89,9% – чоловіки) загальний рівень ПТСР коливався в межах 20–26%. При цьому частка жінок, у яких діагностовано високий рівень ПТСР, виявилася дещо вищою (23,5–25,9%), ніж у...

14 June 2024 in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОХОльга Холодова
Ольга Холодова
ОМОксана Марченко
Оксана Марченко
НОНаталія Осадча
Наталія Осадча
Резюме. В умовах воєнного стану все українське суспільство переживає значне фізичне тапсихологічне навантаження. Особливо це стосується дітей. Фахівці сфери фізичної культуриі спорту радять цю проблему вирішувати комплексно, застосовуючи не тільки психологічніметоди впливу, а й засоби фізичного виховання. Мета. Обґрунтувати важливість руховоїактивності для поліпшення загального стану дітей шкільного віку в умовах воєнного стану.Методи. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; анкетування,тестування за методикою Спілбергера-Ханіна, методи математичної статистики. Результати.Більшість дівчат, які взяли участь у дослідженні, мають високий рівень особистісної тривож-ності. Кожен п’ятий юнак має високу ситуативну та особистісну тривожність. Мотивація дозанять фізичною культурою і спортом сформована у цих дітей під впливом біологічних таідеальних потреб. Причини, що обмежують можливість школярів займатись руховою актив-ністю, пов’язані з їхнім психологічним станом та соціальними аспектами життя. Правиль-ний підбір фізичних вправ міг би покращити фізичний та психічний стан школярів. Потрібніподальші дослідженні впливу розроблених рекомендацій на зниження тривожності учнів тапокращення їхнього загального стану.Ключові слова: діти шкільного віку, воєнний стан, ситуативна тривожність, особистіснатривожність, мотиви, фізичні вправи, бомбосховища.