В. А. Франів

В. А. Франів

Auto-generated profile, based on publicly available information

В. А. Франів

Львівський національний університет імені Івана Франка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

14Years (2013-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2013 in Optik
Verified
Journal Article
Closed access
EJE.M. El Jald
E.M. El Jald
VFV.A. Franiv
V.A. Franiv
ABA. Belayachi
A. Belayachi
MAM. Abd-Lefdil
M. Abd-Lefdil

26 September 2023
Verified
Conference Paper
Closed access
VFVolodymyr A. Franiv
Volodymyr A. Franiv
SVSofiya V. Vasylyuk
Sofiya V. Vasylyuk
OBOleksandr R. Biletskyi
Oleksandr R. Biletskyi
IFIhor A. Franiv
Ihor A. Franiv
This science paper presents a comparative analysis of the performance of a location tracking application developed by our team using the ASP.NET framework. The study focuses on evaluating the application's performance based on different databases utilized for storing and retrieving location coordinates from multiple resources. The databases examined in this research include MySQL, MSSQL, PostgreSQL, Redis and MongoDB, representing a mix of relational and non-relational databases. The primary objective of this investigation is to offer guidance to startups faced with the decision of selecting an optimal database solution for tracking tasks within their projects. Given the resource limitations typically encountered by IT startups, maximizing database performance in terms of storing and managing data is of paramount importance. Throughout the study, various performance metrics were measured and compared for each database option. By thoroughly assessing the performance of the application under different database, we aim to provide valuable insights into which database type would be most suitable for specific tracking tasks in startup projects. The results of this analysis shed light on the strengths and weaknesses of each database, highlighting the potential trade-offs that startups might encounter when choosing a particular database for their tracking applications. Ultimately, the findings presented in this article aim to empower startups in making informed decisions that align with their specific project requirements, ensuring they can leverage the maximum performance from their selected database while efficiently managing stored data.

9 December 2024 in Computational Problems of Electrical Engineering
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
IUIvan Franko National University
Ivan Franko National University
VFVolodymyr Franiv
Volodymyr Franiv
SZSviatoslav Zastavskyi
Sviatoslav Zastavskyi
OKOleh Kushnir
Oleh Kushnir
In this study, we develop and evaluate performance of a location-tracking application built using a Python/Django/PostgreSQL stack. Through rigorous experimentation and its analysis, we scrutinize the efficiency of WebSocket connections in facilitating real-time commun¬ication and data retrieval. By comparing our findings with the previous research results available on an ASP.NET stack, we contribute to understanding of the technologies for stack selection and the strategies used for optimization of the location-tracking applications. Our results offer valuable guidance for the developers striving to create robust and scalable solutions in this burgeoning domain.

17 March 2026 in Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences
Verified
Journal Article
Closed access
ІФІ. А. Франів
І. А. Франів
СВС. В. Василюк
С. В. Василюк
ВФВ. А. Франів
В. А. Франів
Досліджено актуальні аспекти цифрової трансформації ресторанного бізнесу на основі інтеграції платформ онлайн-замовлень у глобальні екосистеми платформ. Систематизовано моделі API-інтеграції з системами PMS (Poster, iiko, rkeeper, Technoserv), класифіковано типології екосистем платформ (plug-and-play, гібридні, full-stack, white-label) та проаналізовано світовий досвід лідерів ринку (DoorDash, Uber Eats, Meituan, Lieferando, Wolt, Just Eat Takeaway). Обґрунтовано специфіку українського ринку, де домінують Glovo та Bolt Food, визначено ключові бар'єри для малого та середнього бізнесу, включаючи канібалізацію традиційних каналів збуту (обід у закладі), високі комісії платформ, цифровий розрив та асиметрію влади платформи. Проаналізовано транзакційні витрати, мережеві ефекти та алгоритмічні упередження ранжування, що гальмують процеси трансформації на національному рівні. Обґрунтовано оригінальну інтегральну модель E-TRANS, яка синтезує технологічні (API, webhook), економічні (CAPEX/OPEX) та логістичні складові з адаптивним алгоритмом балансування навантаження та прогнозуванням попиту. Розроблено чотириетапну стратегію трансформації: діагностика (SWOT-аналіз, аудит цифрової зрілості), пілотне тестування (інтеграція Glovo/Bolt Food API), масштабування (брендовані додатки, Telegram-боти) та оптимізація (інформаційні панелі Power BI/Tableau, A/B-тестування). Ефективність моделі доведено шляхом емпіричної перевірки на репрезентативній вибірці українських ресторанних підприємств, що підтверджує сталий ріст ключових показників ефективності, зниження залежності від посередників та підвищення операційної стійкості. Визначено пріоритети державної підтримки: грантові програми "E-Robota", податкові пільги для ІТ-інтеграцій, формування кластерів HoReCa+IT та стандартизація етичних вимог до алгоритмів платформи. Встановлено вектор подальших досліджень щодо адаптації моделі E-TRANS до генеративних технологій штучного інтелекту, стандартизації алгоритмів етичного ранжування в екосистемах платформ, моделювання стійкості цифрових ланцюгів поставок до геоекономічних потрясінь військового та енергетичного характеру, а також інтеграції блокчейн-технологій для децентралізованих food-tech рішень. Ключові слова: цифрова трансформація, ресторанний бізнес, онлайн-замовлення, інтеграція API, екосистеми платформ, канібалізація продажів.

26 June 2026 in Трансформаційна економіка
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІФІ. А. Франів
І. А. Франів
СВС. В. Василюк
С. В. Василюк
ВФВ. А. Франів
В. А. Франів
Доведено, що існуючі підходи до інноваційно-інвестиційного забезпечення стартап-проєктів характеризуються фрагментарністю та не забезпечують системної інтеграції фінансових інструментів відповідно до стадій розвитку підприємства. Систематизовано механізми залучення капіталу – від грантів та краудфандингу до венчурного і корпоративного інвестування – з урахуванням переваг, обмежень і стадійної відповідності кожного інструменту. Обґрунтовано авторський підхід на трьох засадах: стадійності розвитку, диверсифікації інвестиційних інструментів та інституційній синергії учасників екосистеми. Визначено п'ять фаз стадійної моделі – від передпосівної до стадії виходу - із відповідними механізмами залучення капіталу та критеріями переходу. Сформовано матричну модель диверсифікації інструментів за джерелом фінансування та ступенем участі інвестора в управлінні. Запропоновано шестикроковий алгоритм – від діагностики профілю стартапу та відбору інвестиційного міксу до моніторингу показників і адаптації механізму до умов воєнного й повоєнного розвитку економіки України.

30 March 2026 in Цифрова економіка та економічна безпека
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІФІ.а. Франів
І.а. Франів
СВС.в. Василюк
С.в. Василюк
ВФВ.а. Франів
В.а. Франів
Досліджено трансформаційний вплив штучного інтелекту на персоналізацію послуг у підприємствах індустрії гостинності. Систематизовано сучасні наукові підходи до аналізу технологічних, економічних та етико-соціальних аспектів застосування ШІ у HoReCa. Встановлено ключові прогалини у дослідженнях, зокрема відсутність комплексних моделей оцінки ефективності персоналізації для малих і середніх підприємств посткризових економік. Обґрунтовано авторську інтегральну модель впливу ШІ на персоналізацію, що синтезує технологічні інструменти, економічні показники та етичні ризики. Проаналізовано глобальний досвід впровадження ШІ-практик провідними мережами гостинності та визначено специфіку адаптації технологій для українського ринку. Розроблено поетапну стратегію цифрової трансформації HoReCa, орієнтовану на подолання цифрового розриву та забезпечення сталого розвитку галузі.