І. В. Свиноус

І. В. Свиноус

Auto-generated profile, based on publicly available information

І. В. Свиноус

Білоцерківський національний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications

27 June 2023 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОШО. А. Шуст
О. А. Шуст
ІСІ. В. Свиноус
І. В. Свиноус
МІМ. І. Ібатуллін
М. І. Ібатуллін
ЮСЮ. В. Сіра
Ю. В. Сіра
ІАІ. В. Артімонова
І. В. Артімонова
Предмет. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичнихаспектів формування пропозиції на ринку молока в умовах запровадження військового стану вкраїні. Мета. На основі узагальнення напрацювань вчених розробити практичні рекомендаціїщодо відродження галузі молочного скотарства в повоєнний період відбудови економіки країни.Методи. Під час проведення дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методиекономічних досліджень, зокрема: системний підхід − при вивченні зв’язків між явищами іпроцесами в системі забезпечення економічної стійкості суб’єктів господарювання в умовахвійськового стану; статистичний аналіз − при визначенні динаміки, структури тарезультативності розвитку сільськогосподарських підприємств з виробництва молока;діалектичний та абстрактно-логічний − для теоретичних узагальнень і формуванні висновків;метод експертних оцінок – при визначенні основних факторів, які впливають на забезпеченняекономічної стійкості виробників молока у військовий час. Результати. Встановлено основнічинники, які вплинули на процес адаптації сільськогосподарських підприємств та господарствнаселення – виробників молока, в умовах запровадження військового стану в Україні. Доведено,що подальший розвиток української молочної галузі буде залежати від загальної світової торгівлі тавнутрішньої ситуації в країні. В післявоєнному відновленні галузі державна підтримка відіграватимевирішальну роль. Перш за все, повинна бути розроблена модель державної підтримки, яка допоможесфокусуватися на: будівництві та реконструкції тваринницьких та переробних комплексів;розширенні поголів’я; створенні можливостей, за яких підприємства зможуть виробляти молоковідповідно до європейських санітарних норм. Сфера застосування результатів дослідження.Запропоновані практичні рекомендації призначені для господарств корпоративного секторуаграрної економіки – виробників молока, що сприятиме їх діяльності в умовах військової агресії.

29 July 2022 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ІСІван Свиноус
Іван Свиноус
МІМарат Ібатуллін
Марат Ібатуллін
ІСІнна Сало
Інна Сало
ВРВіталій Радько
Віталій Радько
АСАнна Семсал
Анна Семсал
Предметом дослідження є особливості формування і функціонування ринку молока, основні тенденції його розвитку та взаємовідносини між його суб’єктами. Мета – на основі аналітичної оцінки складових ринку молока в Україні (попит, пропозиція, державна підтримка) розробити практичні рекомендації щодо їх активізації в умовах глобалізаційних процесів в Україні. Методи. Для досягнення поставленої мети було використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Результати дослідження. Стаття присвячена оцінці ринку молока в Україні. Основний акцент зроблений на оцінці складових ринку молока: попиту, пропозиції, державного регулювання. Аналіз виробництва молока свідчить про досить високу стійкість особистих селянських господарств (ОСГ) до трансформаційних перетворень економіки країни, причому в процесі соціально-економічних перетворень економіки суттєво змінюються їхнє місце і роль. У період посилення кризових явищ вони займають провідну позицію у виробництві продукції молочного скотарства. Основна причина – стрімке зниження обсягів виробництва в корпоративному секторі аграрної економіки, порівнюючи з господарствами населення. Аргументовано, що підприємства, які утримують менше 50 корів, слід розглядати як дрібні, в них досягнення прибутковості виробництва молока позбавлене перспектив; малі підприємства, що утримують від 50 до 200 корів, лише в короткостроковій перспективі забезпечуватимуть беззбиткове ведення галузі; основою для конкурентоспроможного виробництва молока можуть бути середні підприємства, які утримують від 200 до 500 корів і, що ймовірніше, великі (500 корів і більше), оскільки саме ці групи сільгосппідприємств конкурентоспроможні на ринку молока. Незважаючи на високу питому вагу у структурі виробництва молока господарств населення, проте в структурі надходжень діаметрально протилежна картина. Основна першопричина – відсутність розвинутої інфраструктури ринку молока та молокопродуктів. У сільській місцевості спостерігається суттєве скорочення споживання молока та молокопродуктів, які надходять від особистого підсобного господарства (ОПГ) сільських домогосподарств, що є дзеркальним відображенням стану молочного скотарства в господарствах населення. Необхідно відзначити, що Україна в 2020 р. вперше за часів історії незалежності має від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, що відображає сучасний стан молочного скотарства та переробної галузі України. У кризовій ситуації стабілізація й розвиток виробництва молока можливі лише за умови активізації інноваційної діяльності, ефективного використання досягнень науково-технічного прогресу, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, державної підтримки товаровиробників різних форм господарювання, підвищення рівня інвестиційної привабливості досліджуваної галузі. Сфера застосування результатів дослідження. Результати проведених досліджень використовуватимуться в процесі розробки концептуальних засад розвитку молочного скотарства.

27 February 2025 in Development Service Industry Management
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВРВіталій Радько
Віталій Радько
ІСІван Свиноус
Іван Свиноус
СССергій Сегеда
Сергій Сегеда
ІЗІрина Закрижевська
Ірина Закрижевська
У статті проведено всебічне дослідження трансформацій внутрішнього ринку агропродукції України під впливом цифровізації, геополітичних змін і логістичних викликів. На тлі воєнних подій, порушення традиційних каналів збуту, розриву експортно-імпортних ланцюгів та зміни споживчих моделей, інтернет-торгівля агропродуктами стала одним із ключових чинників забезпечення продовольчої безпеки та адаптивності аграрного сектору. Визначено роль e-commerce як інструменту прямого збуту, що мінімізує посередницькі ланки та дозволяє фермерам взаємодіяти з кінцевим споживачем. Проаналізовано нові формати цифрового ринку: аграрні маркетплейси, платформи прямих поставок «виробник-споживач», мобільні застосунки, інтегровані логістичні сервіси та CRM-системи. Окрема увага приділена логістичному супроводу інтернет-торгівлі: організації доставки, структурі витрат, впровадженню інтелектуальних технологій (GPS, IoT, штучний інтелект), а також створенню локальних логістичних хабів у рамках громад. Проведено класифікацію моделей цифрового збуту за критеріями масштабованості, адаптивності до регіональних умов та рівня цифрової інтеграції. Узагальнено позитивний міжнародний досвід розвитку агрое-commerce (США, Нідерланди, Індія), зокрема в частині застосування блокчейн-рішень, автоматизованих складів, smart-доставки та алгоритмів динамічного ціноутворення. Проаналізовано практичний досвід українських компаній (AgroMarket, Zakaz.ua, FoodKit, Foodex24, DrovaEda) у сфері електронної торгівлі агропродукцією. Встановлено бар’єри: відсутність логістичної інфраструктури на рівні громад, нерівномірна цифрова грамотність фермерів, низька адаптованість окремих виробників до сучасних каналів збуту. Обґрунтовано доцільність розбудови інноваційної логістики для агросектору, зокрема через впровадження регіональних програм цифрової освіти, стимулювання створення розподільчих центрів, субсидування логістичних витрат та інституційну підтримку держави у створенні електронних платформ. Узагальнено, що сучасні моделі інтернет-торгівлі агропродуктами сприяють децентралізації ринку, зростанню економічної самодостатності фермерських господарств, скороченню логістичних ланцюгів і зменшенню продовольчих втрат. У довгостроковій перспективі цифрова трансформація логістики і торгівлі здатна стати рушієм відновлення внутрішнього ринку, активізувати розвиток сільських територій та інтегрувати український АПК у глобальні цифрові ланцюги вартості.

18 November 2025 in Сталий розвиток економіки
Verified
Journal Article
Closed access
ОШОлена Шуст
Олена Шуст
ІСІван Свиноус
Іван Свиноус
НПНаталя Присяжнюк
Наталя Присяжнюк
ОКОксана Кузьменко
Оксана Кузьменко
У статті досліджено процес холдинізації в молочному скотарстві України та його вплив на продовольчу безпеку держави в умовах структурних трансформацій аграрного сектору. Розкрито сутність і тенденції концентрації виробництва, формування вертикально інтегрованих аграрних структур і зростання ролі великих промислових ферм у забезпеченні стабільності постачання молочної сировини. Проаналізовано економічні та соціальні наслідки посилення позицій агрохолдингів, зокрема їхній вплив на зайнятість у сільській місцевості, розвиток фермерських господарств, інвестиційну активність і рівень продовольчої самодостатності країни. Визначено, що великі підприємства, маючи доступ до капіталу та сучасних технологій, виступають ключовими стабілізаторами ринку навіть у кризових і воєнних умовах. Запропоновано напрями державної політики, орієнтовані на поєднання переваг холдинізації з підтримкою малих і середніх виробників, розвитком кооперації, цифровізації та забезпеченням соціально-економічної стійкості сільських територій.

11 October 2024 in Сталий розвиток економіки
Verified
Journal Article
Closed access
ІСІван Свиноус
Іван Свиноус
ВТВіталій Туржанський
Віталій Туржанський
ТШТетяна Шепель
Тетяна Шепель
СНСергій Нікітченко
Сергій Нікітченко
В умовах ринкової економіки інвестування одна із основних джерел цільового і нецільового фінансування. Для ухвалення рішення про вкладення коштів у компанію, потенційним інвесторам потрібно знати не лише її фінансовий стан, а й вартість її активів. У зв'язку з цим розвивалися та вдосконалювалися методи оцінки вартості активів, проте принципи її залишилися незмінними. У сучасній міжнародній системі обліку щодо різних категорій об'єктів оцінки застосовується багато видів цін, тоді як у вітчизняній практиці найпоширеніші традиційні методи, засновані на документально підтвердженій вартості. Однак нині спостерігається поширення практики застосування методів міжнародних стандартів обліку та звітності. У зв'язку з цим більшого поширення набуває категорія справедливої вартості, яку вважають універсальною еквівалентом реальної вартості об'єкта, що оцінюється. Проблема застосування МСФЗ 13 полягає у відсутності контролю за оціночною діяльністю щодо визначення справедливої вартості активів; відсутність активних ринків за окремими видами об'єктів обліку, особливо щодо нематеріальних активів; недоступність для учасників ринку інформації, необхідної для розрахунку максимально достовірної справедливої вартості; відсутності методик розрахунку ставки дисконтування щодо різноманітних господарських ситуацій.