Adaptive physical culture plays a crucial role in fostering inclusivity and accessibility within the physical education system of higher educational institutions. It aims to accommodate students with varying physical abilities, ensuring equal opportunities for participation in physical activities. This study explores the integration of adaptive physical culture into university curricula, emphasizing its impact on students' physical well-being, social inclusion, and academic performance. It highlights effective teaching methodologies, innovative training programs, and institutional policies that promote an inclusive environment. The paper also discusses challenges in implementing adaptive physical education and proposes strategies to enhance its effectiveness. By fostering a culture of adaptability, higher educational institutions can contribute to the overall well-being and personal development of all students, regardless of their physical abilities.
Сучасні тенденції у фізичному вихованні спрямовані на використання інноваційних педагогічних технологій, що сприяють підвищенню мотивації студентів до занять спортом, розвитку їх фізичних якостей та формуванню здорового способу життя. У статті розглядаються новітні підходи, зокрема інтерактивні методи навчання, індивідуалізація занять, використання цифрових технологій та гейміфікація освітнього процесу. Окрему увагу приділено компетентнісному підходу, який орієнтується на розвиток ключових навичок та самостійності учнів. Застосування цих методів дозволяє підвищити ефективність фізичного виховання, зробити його більш привабливим та доступним для всіх вікових категорій.
Мета: метою дослідження було експериментально перевірити рівень впливу занять аеробного характеру (кросова підготовка та базова аеробіка) на динаміку 15-секундного бігу на місці. Аналіз отриманих даних було проаналізовано за допомогою метода Херста. Матеріал: у експерименті приймали участь 98 здобувачів вищої освіти перших курсів (49 – контрольна група та 49 – експериментальна). Від всіх учасників було отримано інформовану згоду на участь в цьому експерименті. Для обробки експериментальних даних був запропонований R/S метод. Результати: в кінці експерименту (травень) результати здобувачів вищої освіти експериментальної групи якісно відрізнялись від результатів контрольної групи. Результати експерименту вказують на необхідність включення занять аеробного характеру в навчальну програму з фізичного виховання студентів у групах зі спортивною спрямованістю, зокрема (секційні заняття) настільний теніс. Експериментальна програма поєднує в собі навчальну програму зі спортивною спрямованістю (секційні заняття) з настільного тенісу – 75 % від загальної та заняття аеробного характеру (кросова підготовка та базова аеробіка) – 25 %. Висновки: на даному експерименті було доведено, ефективність методологічного підходу в розробці програми з фізичного виховання для здобувачів вищої освіти груп зі спортивною спрямованістю, що поєднує загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей та новітні методи їх удосконалення. Розроблення та включення в навчальну програму зі спортивною спрямованістю (секційні заняття) настільний теніс, занять аеробного характеру (кросова підготовка та елементи базової аеробіки), більш якісно вплинуло шкидкісно-силову витривалість здобувачів вищої освіти.