Світлана Олександрівна Пустова

Світлана Олександрівна Пустова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Світлана Олександрівна Пустова

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2024 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮБЮ. О. Бондар
Ю. О. Бондар
ОМО. А. Марченко
О. А. Марченко
ІДІ. А. Діденко
І. А. Діденко
СПС. О. Пустова
С. О. Пустова
The article is dedicated to analyzing the structure and functioning of the Kyiv Region’s nature reserve fund, its importance for ensuring the region’s ecological stability, and its contribution to the national ecological network. The study highlights the key categories of areas and objects within the nature reserve fund, such as national natural parks, biosphere and nature reserves, wildlife sanctuaries, natural landmarks, botanical gardens, and other forms of conservation areas. The nature reserve fund of Kyiv Region is an integral part of Ukraine’s National Ecological Network, playing a significant role in preserving biodiversity and ecosystem services.A key topic of the research is the integration of Kyiv’s conservation areas into the broader context of Ukraine’s ecological network, as well as their role as vital ecological hubs that ensure the connection between various ecosystems, including forest, aquatic, and steppe systems. The role of these protected areas in preserving rare species of flora and fauna, as well as their potential to support species migration through ecological corridors, is emphasized. The article also discusses the challenges faced by the Kyiv Region’s nature reserve fund, including anthropogenic pressure, urbanization, and climate change. It proposes ways to improve the management of these areas by enhancing legal frameworks, monitoring systems, and public engagement. The authors underscore the importance of the nature reserve fund and its contribution to sustainable regional development. The Kyiv Region’s nature reserve fund plays a strategic role not only at the regional level but also in the national context, acting as a key component of the national ecological network that supports ecological balance and biodiversity conservation across Ukraine. Стаття присвячена аналізу структури та функціонування природно-заповідного фонду Київщини, його значенню для забезпечення екологічної стабільності регіону та внеску в національну екологічну мережу. У дослідженні висвітлюються ключові категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі як національні природні парки, біосферні та природні заповідники, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади та інші форми природоохоронних зон. Природно-заповідний фонд Київської області є невід’ємною частиною Національної системи екологічної мережі України, що відіграє важливу роль у збереженні біорізноманіття та екосистемних послуг. Ключовою темою є інтеграція природоохоронних об’єктів Київщини у ширший контекст екологічної мережі України, а також їхнє функціонування як важливих екологічних осередків, що забезпечують зв’язок між різними екосистемами, зокрема лісовими, водними та степовими. Підкреслюється роль природоохоронних територій у збереженні рідкісних видів флори і фауни, а також їхній потенціал для підтримки міграції видів через екологічні коридори. У статті також обговорюються виклики, з якими стикається природно-заповідний фонд Київської області, включаючи антропогенний тиск, урбанізацію та зміни клімату. Пропонуються шляхи покращення управління цими територіями через удосконалення законодавчих механізмів, моніторингу та залучення громадськості. Автори підкреслюють значущість природно-заповідного фонду та його внеску у забезпечення сталого розвитку регіону. Природно-заповідний фонд Київщини виконує стратегічну функцію не лише на рівні регіону, але й у загальнодержавному контексті, виступаючи однією з ключових складових національної екологічної мережі, що сприяє підтримці екологічної рівноваги та біологічного різноманіття України.

1 January 2022 in Environmental Problems
Verified
Journal Article
Closed access
NUNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
SPSvitlana Pustova
Svitlana Pustova
VBVolodymyr Bogoliubov
Volodymyr Bogoliubov
The article discusses the essence and concept of sustainable development, the results of the agro-ecological assessment of the given territorial community lands, and determines the indicators of the goals of sustainable development that can be used in the local territories. The author has worked on scientific materials in Ukrainian and international professional publications and outlined the prospects for further scientific research in this direction. The general scientific, ecological, sociological, and mathematical research methods are used in the work. A brief analysis of indicator systems for forecasting the state of the environment is provided using the example of the settlement of Velyka Snitynka. It was established that the excess content of heavy metals in the soil is mainly related to the incorrect use of mineral fertilizers. It has been investigated that the assessment of the ecological state of water bodies in rural areas is an important indicator for the development of a strategy for sustainable development: the main contribution to water pollution is made by anthropogenic sources, in particular, the livestock complex and domestic manure storages and dumps. It was determined that the air quality index is a relevant indicator: exceeding the average daily concentration of fine dust indicates the need to develop programs for local monitoring of the atmospheric air.

27 December 2024 in Мистецька освіта та розвиток творчої особистості
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СПСвітлана Олександрівна Пустова
Світлана Олександрівна Пустова
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності проведення освітніх заходів (відвідування природоохоронних територій) для формування екологічних цінностей у студентів соціономічних професій. Актуальність формування екологічних цінностей у молоді, зокрема студентів соціономічних професій зумовлюється необхідністю забезпечення сталого розвитку та збереження навколишнього середовища. Автори звертають увагу, що однією із форм формування екологічних цінностей є участь студентів соціономічних професій як майбутніх фахівців в обміні досвідом з фахівцями природоохоронних установ. Зазначається, що у межах реалізації педагогічних умов формування екологічних цінностей у студентів соціономічних професій відбулося відвідування студентами Національного природного парку «Голосіївський». Акцентується увага на інтерактивному потенціалі освітньої програми, розробленої працівниками Національного природного парку «Голосіївський» щодо можливості студентів не лише насолодитися красою природи, але й набути нових екологічних знань про охорону довкілля. Зазначається роль власної ініціативи студентів щодо участі у зазначеній програмі з використанням сучасних технологій для просування екологічних цінностей, розміщенні публікацій, відеороликів та інтерактивних веб-додатків в соціальних мережах, роль таких заходів у популяризації ідей збереження біорізноманіття, сталого природокористування та екологічної відповідальності суспільства, зокрема студентів. Під час проведення екскурсій, тематичних квестів та освітнього заходу наголошувалось на взаємодії людини і природи через практичну діяльність, що сприяло усвідомленню важливості відповідального ставлення до довкілля, формуванню екологічних цінностей. Автори доходять висновку про важливу роль відвідування природоохоронних територій у формуванні екологічних цінностей студентів соціономічних професій та доцільність проведення таких заходів на усіх етапах навчання студентів в університеті.

27 September 2021 in Biological Systems: Theory and Innovation
Verified
Journal Article
Closed access
NUNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
VBV. Bogolyubov
V. Bogolyubov
SPS. Pustova
S. Pustova
An important direction in the development of regional policy is the realization of the active role of regions as subjects of transition to sustainable development of society. Scientific support of regional management requires additional social and ecological-economic system researches taking into account indicators and factors of sustainable development. On the way to the implementation of the concept of sustainable development of the regions, the main problem is the need to develop an effective system for assessing the progress made in this direction with the help of qualitative and quantitative indicators. After all, these indicators should cover three important components of sustainable development of the regions, provide reliable information for further evaluation and forecasting, be understandable to all stakeholders. Today, there is no single approach to determining both the number of indicators to effectively assess the sustainability of regional development and the issues they should cover. Without effective indicators of sustainable development it is impossible to ensure high quality and efficiency of the management decision-making process in all spheres of society. The article identifies and substantiates a set of environmental indicators and indicators that are used to develop projects for the development of settlements and regions. The authors identify the main problems associated with the assessment of sustainable development in the regions and outline the prospects for further research in this area. A brief analysis of indicator systems for forecasting the state of the environment on the example of the settlement of Velyka Snitynka is given. The following research methods are used in the work: theoretical (study and analysis of scientific literature in the fields of ecology, philosophy, pedagogy, methodology; statistical (descriptive and mathematical); sociological; field, expeditionary (population survey, observation and analysis of socio-ecological factors in the village of Velyka Snitinka). The analysis of the main ecological problems of the studied village is made and the main sources of pollution are defined. Indicators and approaches to forecasting the main indicators of the region's development with the use of statistical data are presented, on the basis of which priority tasks and priority measures are developed.

24 April 2025 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Closed access
СПСвітлана Олександрівна Пустова
Світлана Олександрівна Пустова
ЮБЮлія Олегівна Бондар
Юлія Олегівна Бондар
ІДІгор Анатолійович Діденко
Ігор Анатолійович Діденко
ОМОльга Анатоліївна Марченко
Ольга Анатоліївна Марченко
У статті досліджується проблема інтеграції екологічної освіти у фахову підготовку студентів спеціальності «Садово-паркове господарство» в умовах викликів сталого розвитку. Автори наголошують на важливості формування екологічної свідомості та компетентностей у майбутніх фахівців, які працюватимуть із природним середовищем, впливатимуть на стан міських ландшафтів і зелених зон. На основі аналізу та зарубіжного досвіду, зокрема прикладів Німеччини, розглянуто підходи до організації екологічної освіти, що базується на принципах міждисциплінарності, практико-орієнтованості та інноваційності. Висвітлено особливості освітніх програм провідних закладів вищої освіти України, таких як НУБіП України, НЛТУ України, ХДАЕУ, Європейський університет. Наведено результати анкетування студентів ПВНЗ «Європейський університет», що дозволили виявити рівень екологічної підготовки, актуальні потреби та очікування здобувачів освіти. З’ясовано, що більшість студентів позитивно оцінюють наявні екологічні курси, однак вказують на потребу в розширенні практичної складової, впровадженні сучасних навчальних технологій, міждисциплінарних курсів і стажувань. У статті запропоновано шляхи удосконалення освітнього процесу, включаючи розробку нових курсів, залучення студентів до реальних екологічних проєктів, а також інтеграцію знань із суміжних галузей. Окрему увагу варто приділити формуванню у студентів навичок екологічного прогнозування, моделювання стану довкілля в умовах урбанізації, а також здатності приймати управлінські рішення, спрямовані на збереження та відновлення природного середовища. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту освітніх програм, спрямованих на підготовку екологічно свідомих і компетентних фахівців у галузі садово-паркового господарства. Педагогічна практика показує, що найбільш ефективними є ті освітні стратегії, які поєднують теоретичне навчання з участю студентів у реальних екологічних ініціативах та практичних ландшафтних проєктах.

30 December 2025 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Open access
СПСвітлана Олександрівна Пустова
Світлана Олександрівна Пустова
ІДІгор Анатолійович Діденко
Ігор Анатолійович Діденко
ЮБЮлія Олегівна Бондар
Юлія Олегівна Бондар
ОМОльга Анатоліївна Марченко
Ольга Анатоліївна Марченко
У статті розглянуто проблему формування екологічних цінностей здобувачів освіти в контексті сталого розвитку як одного з пріоритетних завдань сучасної системи освіти. Актуальність дослідження зумовлена загостренням глобальних екологічних викликів та необхідністю формування у молоді екологічних цінностей, відповідальної поведінки й готовності до прийняття рішень, орієнтованих на принципи сталого розвитку. Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз можливостей використання активних методів навчання у формуванні екологічних цінностей здобувачів освіти. У ході дослідження застосовано методи аналізу наукових джерел, узагальнення педагогічного досвіду, анкетування, тестування та педагогічного спостереження. Екологічні цінності розглянуто як інтегративну характеристику особистості, що поєднує когнітивний, ціннісно-мотиваційний і поведінковий компоненти. Обґрунтовано доцільність використання проєктного та проблемного навчання, а також екологічних практик як ефективних засобів формування екологічних цінностей і екологічно відповідальної поведінки. Представлено результати педагогічного дослідження, проведеного в експериментальній і контрольній групах, які засвідчили позитивну динаміку рівнів сформованості екологічних цінностей у здобувачів освіти, що навчалися з використанням активних методів. Встановлено, що найбільш виражені зміни відбулися у ціннісно-мотиваційному та поведінковому компонентах, що свідчить про зростання усвідомлення принципів сталого розвитку та готовності до їх практичної реалізації. Зроблено висновок, що впровадження активних методів навчання в освітній процес сприяє підвищенню ефективності екологічної освіти та формуванню екологічної культури здобувачів освіти в контексті сталого розвитку, а також підсилює практичну спрямованість освітнього процесу. Отримані результати можуть бути використані в освітній практиці закладів загальної та вищої освіти для удосконалення екологічної освіти й реалізації підходів освіти для сталого розвитку.