The study aims to summarize Ukrainian and international findings on the “infinite tone” phenomenon observed after physical activity in children, adolescents, and young athletes. Material and methods. The study included 285 adolescent athletes: 174 soccer players (2nd–3rd class athletes), 65 male swimmers (2nd–3rd class athletes), 29 female swimmers (1st–3rd class athletes), and 17 handball players (2nd class athletes). Blood pressure was measured by the Korotkoff method using an aneroid sphygmomanometer. Physical performance was evaluated on a bicycle ergometer by measuring heart rate and blood pressure at rest, after two physical activities, and during the 5th minute of recovery. Results. The “infinite tone” phenomenon was detected in 166 (58.2%) athletes after the second physical activity. Age did not significantly differ across groups, except for male swimmers, where the phenomenon was associated with a higher age. The phenomenon was most prevalent among swimmers (49.2%), followed by female swimmers (41.4%), soccer players (39.7%), and handball players (35.3%). PWC170/ kg values showed no significant differences between athletes with and without the phenomenon. Overall, physical performance levels remained high, regardless of the presence of the “infinite tone”. Conclusions. The “infinite tone” phenomenon was observed in 35.3–49.2% of athletes involved in soccer, swimming, and handball after the PWC170 test and was independent of the sport type. Relative physical performance in athletes with the phenomenon did not differ from those without it, ruling out physical overexertion. International studies emphasize the method of measuring diastolic pressure and its connection with hypertension, whereas Ukrainian researchers assess the condition as unsatisfactory and recommend training in special medical groups. Дослідження має на меті узагальнити результати досліджень українських та закордонних учених феномену «нескінченного тону», що спостерігається після фізичного навантаження у дітей, підлітків та молодих спортсменів. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 285 спортсменів-підлітків: 174 футболісти (спортсмени 2–3 класу), 65 плавців (спортсмени 2–3 класу), 29 плавчинь (спортсменки 1–3 класу) та 17 гандболістів (спортсмени 2 класу). Артеріальний тиск вимірювали за методом Короткова за допомогою анероїдного сфігмоманометра. Фізичну працездатність оцінювали на велоергометрі шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску у стані спокою після двох фізичних навантажень та протягом 5-ї хвилини відновлення. Результати. Феномен «нескінченного тону» був виявлений у 166 (58,2%) спортсменів після другого фізичного навантаження. Вік обстежених осіб суттєво не відрізнявся в різних групах, за винятком чоловіків-плавців, у яких особи із «нескінченним тоном» були достовірно старші, ніж особи без цього феномену. «Нескінченний тон» був найбільш поширеним серед плавців (49,2%), наступними за ними були плавчині (41,4%), футболісти (39,7%) та гандболісти (35,3%). Визначені показники PWC170/кг не мали суттєвих відмінностей між спортсменами з «нескінченним тоном» та без нього. Загалом, рівень фізичної працездатності обстежених осіб залишався високим, незважаючи на наявність «нескінченного тону». Висновки. Феномен «нескінченного тону» спостерігався у 35,3–49,2% спортсменів, які займалися футболом, плаванням та гандболом після тесту PWC170 і не залежав від виду спорту. Показники відносної фізичної працездатності у спортсменів із «нескінченним тоном» не відрізнялися від показників у спортсменів, які його не мали, що виключає вплив на появу «нескінченного тону» фізичного перенапруження. Закордонні дослідники наголошують на методі вимірювання діастолічного тиску та його зв’язку з гіпертонічною хворобою, тоді як українські дослідники оцінюють цей стан як незадовільний і рекомендують тренування у спеціальних медичних групах.