Оксана Григорівна Фесенко

Оксана Григорівна Фесенко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Оксана Григорівна Фесенко

Poltava State Agrarian University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
17 February 2026 in Visnyk agrarnoi nauky
Verified
Journal Article
Closed access
VKV. Khalak
V. Khalak
OBO. Bordun
O. Bordun
BHB. Hutyi
B. Hutyi
SUS. Usenko
S. Usenko
MIM. Ilchenko
M. Ilchenko
BSB. Shaferivskyi
B. Shaferivskyi

28 March 2025 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МКМ. І. Кремезь
М. І. Кремезь
ОМО. І. Мироненко
О. І. Мироненко
ЛКЛ .м. Кузьменко
Л .м. Кузьменко
БШБ. С. Шаферівський
Б. С. Шаферівський
ТКТ. І. Карунна
Т. І. Карунна
МІМ. О. Ільченко
М. О. Ільченко
В статті досліджувалась ефективності дорощування одного гнізда, однієї тварини, одиниці приросту, за чистопородного, чистолінійного розведення, схрещування та гібридизації материнських і батьківських ліній, в умовах промислового виробництва свинини. Встановлено, що використання гібридизації при дорощувані підсвинків сприяло підвищенню інтенсивності їх росту на 15,1 %, на 19,4 % маси гнізда на кінець дорощування, покращенню на 1,7 % конверсії корму, зниженню на 3,9 % собівартості 1кг приросту. Це в свою чергу позначилося на зростанні рівня рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0 %, збільшенню на 20,5 % доходу від дорощування одного підсвинку порівняно з гніздами помісних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за абсолютними приростами однієї голови на 22,5 % та валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 32,3 %, на 19,2 % за масою одного підсвинку та на 28,6 % масою їх гнізда на кінець дорощування. Це сприяло покращенню конверсії корму на 5,4 %, зниженню на 7,6 % собівартості 1 кг приросту та на 11,0 % 1 кг живої маси на кінець дорощування, підвищенню ринкової вартості одного підсвинку на 12,7 % та їх гнізда на 28,6 %, збільшенню на 34,0 % доходу, від дорощування одного підсвинку та на 12,5 % на 1 кг живої маси і на 44,7 %, дохідності вирощування їх гнізда, що вплинуло на зростання рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 26,3 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення тварин синтетичної батьківської лінії над гібридними поросятами за інтенсивністю росту під час дорощування на 2,7 %, на 5,3 % за масою одного підсвинку по його завершенню, покращенню конверсії корму на 8,0 %, зниженню на 5,1 % витрат кормів одним підсвинком під час дорощування, на 4,5 % операційної собівартості дорощування одного підсвинку, на 7,4 % собівартості 1 кг приросту на кінець дорощування, та підвищенню на 5,3 % ринкової вартості одного підсвинку. Водночас констатовано перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 52,1 %, за масою гнізда по його завершенню на 47,1 %, на 62,3 % за операційною собівартістю дорощування гнізда поросят, на 36,4 % за собівартістю живої маси гнізда на кінець дорощування, підвищенню на 47,1 % ринкової його вартості, та збільшенню на 1,9 % доходу, від дорощування одного підсвинку та 1 кг живої маси і на 7,6 %, на 58,2 % дохідності вирощування їх гнізда, що посприяло зростанню рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 16,0 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків синтетичної батьківської лінії РІС-337.

27 April 2026 in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
Verified
Journal Article
Open access
ОБО. М. Бордун
О. М. Бордун
ВХВ. І. Халак
В. І. Халак
МІМ. О. Ільченко
М. О. Ільченко
ОФО. Г. Фесенко
О. Г. Фесенко
БШБ. С. Шаферівський
Б. С. Шаферівський
У статті наведено результати досліджень тривалості життя, тривалості племінного використання та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи французької селекції різної експлуатаційної цінності; на основі одержаних даних визначено економічну ефективність використання свиноматок високого (І піддослідна група), середнього (ІІ піддослідна група) та низького (ІІІ піддослідна група) рівня експлуатаційної цінності. Роботу виконано згідно з ПНД НААН № 30 «Система організаційно-технологічних рішень з адаптації тварин до зміни клімату за виробництва продукції тваринництва. Кліматично-адаптивне та органічне тваринництво». Результати досліджень свідчать, що свиноматки великої білої породи французької селекції характеризуються високими показниками тривалості життя (39,1 ± 0,94 міс), тривалості племінного використання (29,1 ± 0,80 міс), багатоплідності (11,2 ± 0,09 гол) та маси гнізда на час відлучення у віці 30 діб (76,0 ± 0,46 кг). Достовірну різницю між тваринами І (високий рівень експлуатаційної цінності) і ІІІ (низький рівень експлуатаційної цінності) піддослідних груп установлено за тривалістю життя (18,7 міс; td = 9,54), тривалістю племінного використання (19,7 міс; td = 13,77), кількістю одержаних опоросів (4,0; td = 25,00), кількістю одержаних живих поросят (51,7 гол; td = 29,37), багатоплідністю (1,2 гол; td = 5,21), масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб (4,7 кг; td = 3,01), масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (11,8 кг; td = 3,24), індексом М.Д. Березовського (4,18 бала; td = 8,15). Максимальний показник збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (92,4 ± 1,03 %) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи. Кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції між адаптивно-продуктивним індексом (Кh1), тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок становить 100,0 %; такий біометричний показник коливається у межах від –0,363 (tr = 5,67) до +0,990 (tr = 518,76). Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідної групи (високий рівень експлуатаційної цінності); вона становить +4,27 %, а її вартість дорівнює +212,51 грн/гол/опорос. Критерієм відбору свиноматок провідної групи за індексом Кh1 є його значення на рівні 84,03–137,98 бала.

30 June 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
Verified
Journal Article
Closed access
ОБОлександр Миколайович Бордун
Олександр Миколайович Бордун
ВХВіктор Іванович Халак
Віктор Іванович Халак
СУСвітлана Олексіївна Усенко
Світлана Олексіївна Усенко
ОФОксана Григорівна Фесенко
Оксана Григорівна Фесенко
БШБогдан Сергійович Шаферівський
Богдан Сергійович Шаферівський
СКСергій Дмитрович Кучер
Сергій Дмитрович Кучер
В статті наведено результати досліджень тривалості життя та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи різних генотипів за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T); на основі одержаних даних визначено економічну ефективність їх використання в умовах племінного репродуктора ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН». Роботу виконано згідно програми наукових досліджень Національної академії аграрних наук України № 30 «Інноваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства». Результати досліджень свідчать, що свиноматки підконтрольної популяції характеризується високими показниками довгострокової адаптації (тривалість життя становить 39,1±0,94 міс; тривалість племінного використання – 29,1±0,80 міс), та відтворювальних якостей (багатоплідність становить – 11,2±0,09 гол; маса гнізда на час відлучення у віці 30 діб – 76,0±0,46 кг). Внутріпородна диференціація свиноматок за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T) показала, що максимальними показниками тривалості життя (39,7±1,10 міс) та тривалості племінного використання (31,0±1,05 міс) характеризуються свиноматки генотипу LEPТТ. Тварини зазначеного генотипу переважають свиноматок ІІ (LEPАА) і ІІІ (LEPАТ) піддослідних груп за кількістю живих поросят – на 18,2 і 12,2 гол, багатоплідністю – на 0,8 і 1,3 гол, молочністю – на 5,7 і 7,5 кг, кількістю поросят на час відлучення – на 0,2 і 0,4 гол, масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб – на 5,2 і 7,4 кг, індексом М. Д. Березовського – на 3,49 і 4,25 бала. Максимальні показники великоплідності (1,34±0,031 кг) та збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (95,0±1,29%) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи (LEPАТ). Установлено, що коефіцієнт парної кореляції між тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок різних генотипів за геном LEP (маркер g.2845 A>T) коливається у межах від -0,362 (tr=1,17; P>0,05) до +0,991 (tr=518,76; P<0,001). Економічний аналіз показав, що максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідна група (LEPТТ) (+4,28%), а її вартість дорівнює +164,42 грн. / гол. / опорос.

22 December 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
Verified
Journal Article
Closed access
ІМІгор Степанович Мойсей
Ігор Степанович Мойсей
ТВТетяна Василівна Вербельчук
Тетяна Василівна Вербельчук
ОМОлександр Григорович Михалко
Олександр Григорович Михалко
МШМикола Борисович Шпетний
Микола Борисович Шпетний
ОМОлена Іванівна Мироненко
Олена Іванівна Мироненко
ОПОлег Русланович Пеляк
Олег Русланович Пеляк
Метою дослідження було оцінити вплив підгодівлі маловагових поросят замінником свинячого молока у перший тиждень дорощування на продуктивні та економічні показники свиней під час відгодівлі. В експерименті брали участь дві групи свиней: контрольна, яка отримувала стандартний раціон без додаткового замінника, та дослідна, у якій поросят підгодовували замінником свинячого молока разом з основним раціоном. Було проведено аналіз приростів живої маси, середньодобових приростів, конверсії корму, збереженості тварин, структури споживання кормів, вартості кормів, собівартості продукції, прибутковості та рентабельності відгодівлі. Результати досліджень показали, що на момент постановки на відгодівлю маса підсвинків підгодовували замінником свинячого молока становила 29,8 кг, що на 5,2 кг (21,1%) перевищувала тварин в яких така підгодівля не проводилась. Протягом 102 діб відгодівлі тварини яким згодовували замінник молока на початку дорощування характеризувалися вищими абсолютними приростами (99,5 кг проти 97,26 кг у контролі) та середньодобовим приростом (975,46 г проти 953,49 г), при цьому кінцева маса по завершенню відгодівлі була на 7,43 кг (6,1%) більшою порівняно з тваринами які дорощувались на стандартних раціонах. Вік досягнення товарної маси 120 кг скоротився на 7,6 діб, а збереженість поголів’я зросла до 96,12%. Аналіз структури споживання кормів показав, що свині які дорощувались на звичайному раціоні споживали більше корму загалом (289,14 кг проти 279,59 кг), при цьому значно перевищував споживання дорогих гроверних комбікормів (85,02 кг проти 58,81 кг), що свідчить про компенсаторну потребу у високобілкових компонентах для досягнення приросту. Свині яким додатково вводили в раціон замінник свинячого молока демонстрували більш оптимальну структуру раціону, збільшивши частку дешевших фінішерів та знизивши конверсію корму до 2,81 кг. Співставлення фізичної та вартісної структури кормів підтвердило економічну доцільність підгодівлі замінником молока. Загальна вартість кормів у свиней яким додатково вводили в раціон замінник молока була на 4,6% нижчою, при цьому витрати на дорогі гроверні комбікорми зменшилися на 30,8%, а частка ІІ фінішеру зросла на 21,2%. Середня вартість 1 кг корму знизилася до 12,25 грн, що вказує на економічно ефективне використання кормових ресурсів. Економічна оцінка показала, що початкова собівартість поросяти у групі свиней яким додатково вводили в раціон замінник була на 23% вищою через додаткові витрати на замінник молока, однак операційна собівартість відгодівлі знизилася на 4,6%. В результаті прибуток від реалізації однієї голови збільшився на 17,9%, а рентабельність відгодівлі – на 7,11 відсоткових пунктів (до 49,89%), що свідчить про економічну ефективність застосування замінника. Отримані дані свідчать, що підгодівля поросят замінником свинячого молока забезпечує підвищення продуктивності, оптимізацію структури кормів, покращення конверсії корму та зростання прибутковості і рентабельності відгодівлі, що робить технологію доцільною для промислового свинарства.

4 October 2026 in Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
VKV. I. Khalak
V. I. Khalak
AOA. M. Onyshchuk
A. M. Onyshchuk
ASA. S. Stytsiuk
A. S. Stytsiuk
OFO. H. Fesenko
O. H. Fesenko
BSB. S. Shaferivskyi
B. S. Shaferivskyi
LRL. I. Romaniv
L. I. Romaniv
The article presents the results of a study of reproductive performance traits and their discreteness in Large White sows of French breeding with different intrabreed differentiation according to the melanocortin-4 receptor gene MC4R. The experimental part of the study and data analysis were conducted at Agroprime-Holding LLC, Odesa Region, in the Laboratory of Genetics and the Laboratory of Pig Breeding and Selection of the Institute of Pig Breeding and Agroindustrial Production of NAAS, as well as in the Animal Husbandry Laboratory of the State Institution Institute of Grain Crops of NAAS. The reproductive performance of sows with different genotypes for the melanocortin-4 receptor gene MC4R (MC4RGG – experimental group I; MC4RAG – experimental group II) was evaluated using the following quantitative traits: total number of piglets born, head; number of piglets at weaning at 28 days of age, head; litter weight at weaning at 28 and 60 days of age, kg; and piglet survival to weaning, %. The coefficient of discreteness of quantitative traits in sows of experimental groups I and II was calculated according to the method of Siromolot V. V. and Sviatchenko S. I. (1984). It was established that Large White sows of French breeding were characterized by high reproductive performance. In terms of total number of piglets born and litter weight at weaning at 60 days of age, the animals exceeded the minimum requirements for the elite class by 11.29 and 24.24 %, respectively. The sow reproductive performance selection index in the monitored population ranged from 78.06 to 129.63 points. Significant differences between sows of experimental group I (MC4RGG) and experimental group II (MC4RAG) were found for the total number of piglets born (1.8 piglets), number of piglets at weaning at 28 days of age (0.8 piglets), litter weight at weaning at 28 days of age (11.4 kg), litter weight at weaning at 60 days of age (25.1 kg), and the sow reproductive performance selection index (13.70 points). The highest piglet survival rate to weaning at 28 days of age (95.4 ± 2.32 %) was recorded in sows of experimental group II (MC4RAG). The coefficients of discreteness (D) of reproductive performance traits in sows with different genotypes for the melanocortin-4 receptor gene MC4R were relatively high and ranged from 0.302 to 0.599. The maximum increase in additional production was obtained from sows of experimental group I (MC4RGG), amounting to +6.28 %, with an economic value of +303.50 UAH per sow per farrowing.