Rayisa Anatoliivna Vozhehova

Rayisa Anatoliivna Vozhehova

Auto-generated profile, based on publicly available information

Rayisa Anatoliivna Vozhehova

Institute of Climate-Oriented Agriculture of the NAAS of Ukraine, Department of Climate-Oriented Agrotechnologies, 01010, Kyiv, Kyiv region, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

16Years (2011-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2018 in Journal of Water and Land Development
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
RVRaisa A. Vozhehova
Raisa A. Vozhehova
YLYurii O. Lavrynenko
Yurii O. Lavrynenko
SKSerhii V. Kokovikhin
Serhii V. Kokovikhin
Pavlo LykhovydPavlo Lykhovyd
Pavlo Lykhovyd
IBIryna M. Biliaieva
Iryna M. Biliaieva
VNVasyl V. Nesterchuk
Vasyl V. Nesterchuk
The results of the study devoted to assessment of accuracy and reliability of the CROPWAT 8.0 software application calculations of the evapotranspiration and crop water requirements are represented in the article.The study was based on the results of the perennial field experiments, conducted during the period from 2012 to 2017 at the irrigated lands of the South of Ukraine with different crops, namely: sweet corn, grain corn, soybean, sorghum. We assessed accuracy of the CROPWAT 8.0 software application by the comparison of the calculated values with the real ones. We determined considerable differences between the calculated crops evapotranspiration values and crops irrigation requirements and the real ones obtained in the field experiments. The difference was the most essential in case of the drip-irrigated sweet corn crop and averaged to 46.05% for evapotranspiration and 89.20% for irrigation water requirements, correspondingly. Overhead sprinkler irrigated crops are likely to be more suitable for accurate evapotranspiration prediction by using the CROPWAT 8.0. The slightest discrepancy between the calculated and actual values of the studied parameters were determined on the overhead sprinkler irrigated grain corn crops, where the differences averaged just to 15.86% for evapotranspiration and 41.63% for irrigation norm. The results of the study gave us an opportunity to conclude that CROPWAT 8.0 software application should not be used without previous calibration and adjustment of the crop coefficients for the concrete agricultural production conditions.

21 March 2022 in The Scientific World Journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Pavlo LykhovydPavlo Lykhovyd
Pavlo Lykhovyd
RVRaisa A. Vozhehova
Raisa A. Vozhehova
SLSergiy Lavrenko
Sergiy Lavrenko
NLNataliia Lavrenko
Nataliia Lavrenko
Crop models are of great use and importance in modern agriculture. Most models imply spatial vegetation indices, such as NDVI, or canopy cover characteristics, such as FGCC, to provide estimation of crops conditions and forecast productivity. The purpose of the study was to (1) determine the possibility of mutual conversion between spatial NDVI and Canopeo-derived FGCC in five crops (grain corn, sunflower, tomato, millet, and winter wheat) and (2) estimate the precision of such a conversion. The data set of the study was formed by the OneSoil AI derived satellite imagery on NDVI for the studied crops in different stages of their growing season combined with Canopeo-processed photographs of vegetating crops in the field with FGCC percentage calculation. The sets of NDVI and FGCC values were paired up and then statistically processed to obtain polynomial equations of NDVI into FGCC and inverse conversion for each crop. The results of the study revealed that mutual conversion between spatial NDVI and Canopeo-derived FGCC is possible. There is a strong direct correlation (R2 within 0.67790.9000 depending on the crop) between the studied indices for all crops. Close-growing crops, especially winter wheat, showed the highest correlation, while row crops and especially tomatoes had a less strong relationship between vegetation indices. The models for mutual conversion between FGCC and NDVI could be incorporated into the yield simulation models to improve the forecasting capacities.

29 September 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
РВР.а. Вожегова
Р.а. Вожегова
АТА.в. Тищенко
А.в. Тищенко
ОТО.д. Тищенко
О.д. Тищенко
ОПО.о. Пілярська
О.о. Пілярська
КФК.с. Фундират
К.с. Фундират
ВКВ.м. Коновалова
В.м. Коновалова
Мета досліджень. Вивчення адаптивних ознак у селекційних популяцій люцерни за кормового використання першого року життя та виділення перспективного матеріалу для подальшого використання у селекційному процесі. Матеріали і методи. Дослідження проводились в Інституті зрошуваного землеробства НААН України протягом 2017–2019 pp. Об’єктом вивчення слугували 24 популяції люцерни. Аналіз стійкості генотипів люцерни до стресу проводили за допомогою індексу умов середовища, коефіцієнту регресії, прогнозованої екологічної стабільності, пластичності сорту за різного екоградієнту, показників стресостійкості і генетичної гнучкості, параметрами гомеостатичності та селекційної цінності, коефіцієнту адаптивності, загальної адаптивної здатності, варіанси специфічної адаптивної здатності, відносної стабільності генотипу, селекційної цінності генотипу, коефіцієнтів нелінійності і компенсації-дестабілізації. Результати. Найбільш сприятливі умови для формування кормової продуктивності склалися у 2019 році в якому індекс умов середовища становив + 3,68 при зрошенні та -2,59 за умов природного зволоження), тоді як у 2018 році – дуже несприятливі (індекс умов середовища становив +1,90 та -3,55, відповідно). Урожайність кормової маси у генотипів люцерни коливалась від 0,05 до 8,42 кг/м². За показниками адаптивності найбільш стабільними виявилися популяції: А.r. d., ФХНВ2 й В.11 / П. d. Популяції Сін(с). / Приморка, А.-Н. d. № 114, Т. / Емерауде виділялись як популяції інтенсивного типу, а (Емерауде / Т.)2, Зимостійка / М.К. та M.agr. / C. були виділені як генотипи, добре адаптовані до різноманітних умов середовища вирощування. Також були проаналізовані кореляційні залежності між врожайністю кормової маси за різних умов зволоження та параметрами адаптивних ознак та виділені найбільш придатні ідентифікатори адаптивності. Висновки. Виділені найбільш придатні ідентифікатори адаптивності та популяції люцерни, що розділені на три групи: інтенсивного типу – А.-Н. d. № 114, стабільного – А.r. d. та адаптовані до різних умов – (Емерауде / Т.)2.

13 July 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
РВР.а. Вожегова
Р.а. Вожегова
АТА.в. Тищенко
А.в. Тищенко
ОТО.д. Тищенко
О.д. Тищенко
ОПО.о. Пілярська
О.о. Пілярська
НГН.м. Гальченко
Н.м. Гальченко
Мета. Провести оцінку реакції сортів, популяцій люцерни у різних середовищах та визначити кращі не тільки за посухостійкістю, а й за продуктивністю в умовах стресу з подальшим використанням їх в селекційному процесі. Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошуваного землеробства НААН (Україна, м. Херсон, сел. Наддніпрянське, 46°44'50.1"N 32°42'30.0"E), що розташований на Інгулецькому зрошуваному масиві, протягом 2017‒2019 рр. у польових умовах. Об’єктом вивчення були сорти та популяції люцерни. Продуктивність та посухостійкість визначали з використанням індексів: середня урожайність (MP), індекс сприятливості до посухи (SSI), індекс толерантності до посухи (TOL), індекс стабільності урожаю (YSI), індекс урожайності (YI), індекс толерантності до стресу (STI), середня геометрична (пропорційна) урожайність (GMP), індекс відносної стійкості до посухи (RDI), індекс посухостійкості (DI), індекс схильності до стресу (SSPI), модифіковані індекси толерантності до стресу (M1STI, M2STI, MSTI), індекс абіотичної толерантності (ATI), гармонійна середня продуктивність (HMP) та індекс стійкості до стресу (ISR). Результати. Погодні умови за роки проведення досліджень різнилися як за температурним режимом, так і за кількістю та характером опадів, що дало можливість проаналізувати сорти та популяції люцерни за насіннєвою продуктивністю на стійкість до стресових (посушливих) умов вирощування. Індекс чутливості до посухи (SSI) характеризує чутливість генотипу до посухи, а саме: чим менший показник, тим більша посухостійкість генотипу. Найнижчі показники були у популяцій: А.r. d. – 0,83, ФХНВ2 – 0,87 та Ж. / ЦП-11 – 0,89. Найвищий рівень індексу стабільності урожайності (YSI) продемонстрували три популяції: А.r. d. (0,30), ФХНВ2 (0,26) та Ж. / ЦП-11 (0,24), які показали и високий індекс урожайності (YI) з показниками 196,8; 187,37 та 166,65, відповідно. Дві перші з них були кращими за індексами середньої геометричної урожайності (GMP = 3,84 і 3,92,). Популяції А.r. d., ФХНВ2 та Ж. / ЦП-11 виділилися за індексами відносної посухостійкості (RDI), посухостійкості (DI) і гармонійної продуктивності (HMP) з показниками: 1,99 і 1,73, 0,5842 і 0,4836 та 3,22 і 3,16, відповідно. Високими показниками індексу стійкості до стресу (ISR = 4,23) характеризувалася популяція А.r. d., що мала найбільшу урожайність (2,09 кг/ м2) при стресі і середню (7,04 кг/м2) при зрошенні. Висновки. Аналізуючи отримані дані за індексами посухостійкості та біплот-аналізом у популяцій люцерни першого року життя за кормовою продуктивністю, виділено популяцію А.r. d., що найслабше реагує на погіршення умов зволоження, та популяцію В.11 / П. d. – вибаглива до умов зволоження.

16 December 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РВР.а. Вожегова
Р.а. Вожегова
АТА.в. Тищенко
А.в. Тищенко
ОТО.д. Тищенко
О.д. Тищенко
ОПО.о. Пілярська
О.о. Пілярська
КФК.с. Фундират
К.с. Фундират
НГН.м. Гальченко
Н.м. Гальченко
Мета. Провести оцінку реакції сортів і популяцій люцерни за різних середовищ та визначити кращі не тільки за посухостійкістю, а й за продуктивністю в умовах стресу з подальшим використанням їх в селекційному процесі. Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошуваного землеробства НААН (Україна, м. Херсон, сел. Наддніпрянське, 46°44'50.1"N 32°42'30.0"E), що розташований на Інгулецькому зрошуваному масиві, протягом 2017‒2019 рр. у польових умовах. Об’єктом вивчення були сорти та популяції люцерни. Продуктивність та посухостійкість визначали з використанням індексів: середня урожайність (MP), індекс сприятливості до посухи (SSI), індекс толерантності до посухи (TOL), індекс стабільності урожаю (YSI), індекс урожайності (YI), індекс толерантності до стресу (STI), середня геометрична (пропорційна) урожайність (GMP), індекс відносної стійкості до посухи (RDI), індекс посухостійкості (DI), індекс схильності до стресу (SSPI), модифіковані індекси толерантності до стресу (M1STI, M2STI, MSTI), індекс абіотичної толерантності (ATI), гармонійна середня продуктивність (HMP) та індекс стійкості до стресу (ISR). Результати. Погодні умови за роки проведення досліджень різнилися як за температурним режимом, так і за кількістю та характером опадів, що дало можливість проаналізувати сорти та популяції люцерни за насіннєвою продуктивністю на стійкість до стресових (посушливих) умов вирощування. Найнижчими індексами чутливості до посухи (SSI) характеризувалися популяції M.g. / ЦП-11, Ж. / ЦП-11 та Т. / Емерауде з показниками 0,83, 0,85 і 0,88. Найвищий YSI мали дві популяції: Ж. / ЦП-11 та M.g. / ЦП-11 з показниками 0,41–0,42. Вони характеризувалися і високою відносною посухостійкістю (RDI) з показниками індексу 1,35 й 1,40, відповідно. Крім того, популяція M.g. / ЦП-11 характеризувалася високими значеннями ряду індексів: урожайності (YI) – 159,3, толерантності до стресу (STI) – 0,55, середньої геометричної урожайності (GMP) – 237, посухостійкості (DI) – 0,68, гармонійної продуктивності (HMP) – 217, стійкості до стресу (ISR) – 468 та модифікованими індексами толерантності до стресу (M1STI, M2STI й MSTI) – 0,71, 1,40 й 1,00, відповідно. Висновки. За кореляційним аналізом було відібрано дев’ять індексів: SSI, YI, YSI, DI, RDI, M2STI, MSTI, HMP та ISR. За індексами посухостійкості та біплот-аналізом була виділена популяція Ж./ ЦП-11, що найслабкіше реагує на погіршення умов зволоження.

3 March 2023 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РВР.а. Вожегова
Р.а. Вожегова
АТА.в. Тищенко
А.в. Тищенко
ОТО.д. Тищенко
О.д. Тищенко
ОПО.о. Пілярська
О.о. Пілярська
КФК.с. Фундират
К.с. Фундират
ВКВ.м. Коновалова
В.м. Коновалова
селекційних популяцій люцерни за насіннєвого використання другого року життя та виділення перспективного матеріалу для подальшого використання у селекційному процесі. Матеріали і методи. Дослідження проводились в Інституті зрошуваного землеробства НААН України протягом 2018–2020 pp. Об’єктом вивчення слугували 24 популяції люцерни за насіннєвого використання. Аналіз стійкості генотипів люцерни до стресу проводили за допомогою індексу умов середовища, коефіцієнту регресії, прогнозованої екологічної стабільності, пластичності сорту за різного екоградієнту, показників стресостійкості і генетичної гнучкості, параметрами гомеостатичності та селекційної цінності, коефіцієнту адаптивності, загальної адаптивної здатності, варіанси специфічної адаптивної здатності, відносної стабільності генотипу, селекційної цінності генотипу, коефіцієнтів нелінійності і компенсації-дестабілізації. Результати. При вирощуванні на насіння люцерни другого року життя найгірші умови склалися у 2018 р., на що вказує індекс середовища (lj), який дорівнював -98,44, а найкращі ‒ у 2019 р (lj = 65,52). У 2020 р. значення цього параметра становило 32,92. Найбільшу урожайність насіння (285,7 кг/га) за гірших умов (2018 р.) було отримано у популяції LR / H з середньою урожайністю (Ymean = 377,0 кг/га) за роками. Популяції А.-Н.d. № 15 та Сін(с). / Приморка сформували високу насіннєву продуктивність 500,0 кг/га та 488,1 кг/га за кращих умов, з середньою за роками досліджень 412,7 і 400,8, відповідно. При аналізі селекційних номерів люцерни другого року за комплексом ознак, наприклад, за гомеостатичністю та показниками адаптивності, найбільш стабільними виявилися популяції M.agr. / C., А.r. d. та M.g. d., але вони не перевищували стандарт за урожайністю. Популяція LR / H мала високі показники гомеостатичності (Hom = 240,6), селекційної цінності (Sc = 274,1), коефіцієнт адаптивності (КА = 116,3), стабільності (Sdi 2 = 413,2), але показник пластичності був дещо нижчий за одиницю (bi = 0,96). Тобто цю популяцію можна охарактеризувати як добре адаптовану до різноманітних умов середовища. Селекційні зразки Сін(с). / Приморка та Добір за к.с. за показниками генетичної гнучкості, коефіцієнтом регресії виділялись як популяції інтенсивного типу, що добре реагують на покращення умов зволоження. Висновки. Виділено найбільш стабільну популяцію – (Емерауде / Т.)2, популяції інтенсивного типу ‒ Сін (с). / Приморка, А.-Н.d. № 15, Добір за к.с. та LR / H і M.g. / ЦП-11 – популяції, що адаптовані до різних умов.