Мета роботи. Метою даного дослідження є комплексний аналіз динаміки аерозольного забруднення повітря в умовах мегаполіса з урахуванням просторового розподілу концентрацій PM2.5 і PM10, їх взаємозв’язків із погодними умовами та впливу на стан міських зелених насаджень. Методологія. Методологія поєднує польові, лабораторні, статистичні й геоінформаційні підходи. Джерела даних: SaveEcoBot (сім автоматичних станцій), супутникові знімки Sentinel‑2, векторні шари QGIS, оперативна інформація про ракетні обстріли, пилові бурі, пожежі, а також зразки листя дерев Acer platanoides, Acer negundo, Tilia cordata, Populus nigra та Robinia pseudoacacia, відібраних у зонах спостереження. Наукова новизна. Дослідження є комплексним аналізом динаміки та просторового розподілу концентрацій PM2.5 і PM10 у Києві в умовах 2024 року з урахуванням факторів воєнного впливу, пилових бур і пожеж. Уперше поєднано дані автоматизованого моніторингу, супутникових спостережень, геоінформаційного аналізу. Отримано нові емпіричні дані щодо рівня пошкодження зелених насаджень в умовах аерозольного навантаження. Висновки. Рівень аерозольного забруднення повітря в Києві у 2024 році демонстрував численні короткотривалі перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК), зумовлені військовими обстрілами, пиловими бурями та пожежами. Спостереження за станом зелених насаджень в локаціях моніторингових станцій показали ознаки стресу деревних видів, що проявлялося у виглядів хлорозів, некрозів, та пошкодження патогенами листків дерев. Виявлено залежність між рівнем забруднення та морфо-фізіологічним станом дерев. Результати підкреслюють необхідність активного моніторингу якості повітря, адаптивного озеленення міста та врахування впливу війни в екологічній політиці. Застосований підхід є дієвим інструментом для діагностики урбоекосистем в умовах багатофакторного стресу.