Юлія Андрішко

Юлія Андрішко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Юлія Андрішко


Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
16 December 2025 in Biota. Human. Technology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СБСвітлана Бойченко
Світлана Бойченко
OKOlena Kozak
Olena Kozak
ЮАЮлія Андрішко
Юлія Андрішко
ВЯВалентин Яринка
Валентин Яринка
Svitlana G BoychenkoSvitlana G Boychenko
Svitlana G Boychenko
VYValentyn Yarynka
Valentyn Yarynka
Мета роботи. Метою даного дослідження є комплексний аналіз динаміки аерозольного забруднення повітря в умовах мегаполіса з урахуванням просторового розподілу концентрацій PM2.5 і PM10, їх взаємозв’язків із погодними умовами та впливу на стан міських зелених насаджень. Методологія. Методологія поєднує польові, лабораторні, статистичні й геоінформаційні підходи. Джерела даних: SaveEcoBot (сім автоматичних станцій), супутникові знімки Sentinel‑2, векторні шари QGIS, оперативна інформація про ракетні обстріли, пилові бурі, пожежі, а також зразки листя дерев Acer platanoides, Acer negundo, Tilia cordata, Populus nigra та Robinia pseudoacacia, відібраних у зонах спостереження. Наукова новизна. Дослідження є комплексним аналізом динаміки та просторового розподілу концентрацій PM2.5 і PM10 у Києві в умовах 2024 року з урахуванням факторів воєнного впливу, пилових бур і пожеж. Уперше поєднано дані автоматизованого моніторингу, супутникових спостережень, геоінформаційного аналізу. Отримано нові емпіричні дані щодо рівня пошкодження зелених насаджень в умовах аерозольного навантаження. Висновки. Рівень аерозольного забруднення повітря в Києві у 2024 році демонстрував численні короткотривалі перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК), зумовлені військовими обстрілами, пиловими бурями та пожежами. Спостереження за станом зелених насаджень в локаціях моніторингових станцій показали ознаки стресу деревних видів, що проявлялося у виглядів хлорозів, некрозів, та пошкодження патогенами листків дерев. Виявлено залежність між рівнем забруднення та морфо-фізіологічним станом дерев. Результати підкреслюють необхідність активного моніторингу якості повітря, адаптивного озеленення міста та врахування впливу війни в екологічній політиці. Застосований підхід є дієвим інструментом для діагностики урбоекосистем в умовах багатофакторного стресу.