Елгуджа Вахтангович Куліджанов

Елгуджа Вахтангович Куліджанов

Auto-generated profile, based on publicly available information

Елгуджа Вахтангович Куліджанов

Південний міжрегіональний центр ДУ «Держґрунтохорона», м. Одеса

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
14 September 2022 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
EKE. Kulidzhanov
E. Kulidzhanov
ВГВ.ф. Голубченко
В.ф. Голубченко
SVS. Viliayeva
S. Viliayeva
THT. Hrytsai
T. Hrytsai
ЕКЕ.в. Куліджанов
Е.в. Куліджанов
ТГТ.л. Грицай
Т.л. Грицай
The possible danger of fertilizers used in agriculture as a source of heavy metals (HM) soil pollution, is analyzed in the article. The absence of any control/ monitoring system in Ukraine makes this danger possible. The literature analysis testifies that dangerous and very dangerous HM contain level in Ukrainian soils is determined at the area of 1,606 thousand hectares. Except the elements being detected and determined in agrochemical pasportisation program. the fertilizers or raw minerals nickel (Ni), arsenic (As), bromine (Br). chrome (Cr). Amongst these elements, only arsenic is being testified in the agricultural production (grain, fruits and berries, vegetables, forage; the rest is out of control. Complex fertilizers, besides, may contain fluorine (F) and strontium (Sr), at least non-radioactive. Certain amount of toxic metals is being absorbed by soil colloids, but thus their stepby-step release, and respectively presence in soils is enabled. Toxic elements contain in fertilizers depends, first of all on their production technology, as well as raw origin. Raw materials being sanctioned today, and originated from Russia, are most clear amongst those from other regions (North Africa). Industry and transport are also well-known as the environment pollution source, and this source cannot be controlled by agricultural growers. But it is possible to provide control of pollutants reaching soil seems to be quite real; where the organizational efforts are needed. In Ukraine the legislative basis which specifies the obligate control of the fertilizers pollution level, the register and content level of pollutants is absent. Also, the radiology level control is also actual. It is necessary, first of all, to solve the legislation basis problem, then the technical realization should be. The «Soil Protection Institute of the Ukraine» is competent enough with staff and equipment, to enable the staterun control under the HM level content in fertilizers, and at least sampling radiology control. The same concerns the raw minerals used in fertilizers production, so as it could help the fertilizers manufacturer to avoid possible problems in future.

15 June 2024 in The Scientific Journal Grain Crops
Verified
Journal Article
Closed access
OUOdesa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of NAAS of Ukraine
Odesa State Agricultural Experimental Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of NAAS of Ukraine
SBS. I. Byrukina
S. I. Byrukina
LSL. A. Serhieiev
L. A. Serhieiev
HKH. V. Kulidzhanov
H. V. Kulidzhanov
OUOdesa Branch of the State Institution “Soils Protection Institute of Ukraine”
Odesa Branch of the State Institution “Soils Protection Institute of Ukraine”
OUOdesa State Agrarian University
Odesa State Agrarian University
Topicality. The quality of agricultural products is determined by the weather and climate conditions of the growing area and technology, the active component of which is the plant fertilisation system. Regional climatic fluctuations require the search for new crops or varieties and the study of their response to changes in growing conditions and technologies. Therefore, the characteristics of the formation of the main grain quality indicators of winter pea under the weather and climatic conditions of the Southern Steppe of Ukraine are expedient to study. Purpose. To determine the effect of mineral fertilisers on the grain quality of winter pea under climate changes in the Southern Steppe of Ukraine. Methods. Field method was used to study the effect of basal fertilisation: N30-45-60, P40K40, N30-60P40, N30-60K40, N30-45-60P40K40; and of mineral feeding with N30-45-60 by growth stages on the grain quality of winter pea of the Enduro variety; laboratory method – to determine protein content, 1,000 seed weight and volume weight; statistical method – to perform correlation analysis, analysis of variance and statistical evaluation of research results. Results. The results of research on the effect of fertilisers on the formation of grain quality indicators of winter pea are presented. The characteristics of the influence of weather conditions of the Southern Steppe on the protein content in grain, grain fraction and volume weight were determined. Conclusions. A significant dependence of grain quality on specific weather conditions was observed: The protein content was dependent on the temperature regime of the spring-summer growing season by 84.6 % and on precipitation of the same period by 60.8 %, and in the first case it was a direct relationship, in the second – an inverse one; while precipitation during the growing season and in the spring development period had a positive effect on the 1,000 seed weight (r=0.95–0.99), it had a negative effect on the volume weight of the grain (r= /-0.73/ – /- 0.99/). Improvement of nutritional conditions resulted in an increase in the protein content of winter pea grain, but the rate of growth depended on the nitrogen rate in the mineral fertiliser, the application method (basal fertilisation or feeding) and the plant development stage. The maximum increase in protein content was 14.2 % at basal application of N30P40 and 15.2 % at the distribution of N60 into three feeding by stages: spring growth resumption, flower bud formation and grain filling. The 1,000 seed weight decreased with increasing rates of mineral fertiliser. Key words: pea, winter sowing, fertilisers, basal application, feeding, quality

5 November 2025 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЕКЕ. В. Куліджанов
Е. В. Куліджанов
ВМВ. М. Мартиненко
В. М. Мартиненко
В роботі проаналізовано загальнометодичні (науковометодичні) аспекти агрохімічної паспортизації. Показано, що відповідно до методичних особливостей, агрохімпаспортизація є довготривалим виробничим масовим (географічним) однофакторним дослідом. Технічно, агрохімпаспортизація є елементом агротехніки, пов’язаним із застосуванням добрив та меліорантів, або впровадженням певних сівозмін. Юридично агрохімпаспортизацію започатковано для оцінки впливу господарської діяльності на стан ґрунту з точки зору екологічного законодавства. Специфіка агрохімпаспортизації як польового дослідження полягає у комплексності досліджуваного фактору («господарська діяльність») та в особливості застосування принципу єдиної відміни. Інші особливості полягають в умовах проведення – виробничі, та за масштабами – масові або географічні. Масові масштаби досліду дозволяють отримувати наукові дані без порівняльних варіантів та, відповідно, без повторностей. Такі дані дають можливість оцінити вплив господарської діяльності на стан ґрунту на рівні сільради або співставного по розмірах господарства (3–5 тис. га). Проте, аналіз змін стану окремого поля потребує адаптації принципу єдиної відміни щодо умов відбирання зразків. Для вирішення цього питання запропоновано визначити та встановити мінімальну різницю між попереднім та поточним значеннями, яка (зміна) вже вважатиметься суттєвою з точки зору агроекологічного оцінювання.

5 November 2025 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЕКЕ. В. Куліджанов
Е. В. Куліджанов
ВМВ. М. Мартиненко
В. М. Мартиненко
Актуальність роботи зумовлена відсутністю самостійного ґрунтозахисного законодавства в Україні, низькою якістю наявних законодавчих норм та методик, які входять до складу земельної та землевпорядної нормативної бази. Метою роботи стала агротехнологічна оцінка положень нормативної та методичної бази щодо охорони ґрунтів, яка є частиною земельного законодавства та підзаконних актів із землевпорядної діяльності. Методологія дослідження полягала у співставленні змісту законодавчих норм щодо охорони ґрунтів із реальними потребами у формулюваннях, повноваженнях, суб’єктності цієї діяльності. Шляхом цього співставлення було оцінено можливі наслідки прийняття деяких законів. Крім того, затверджені центральними органами виконавчої влади методичні норми оцінено з погляду відповідності загальновідомим нормам із ґрунтознавства та агротехнологій. Практично усі законодавчі норми щодо охорони ґрунтів в Україні входять до складу земельного законодавства. Законотворча діяльність щодо охорони ґрунтів виявилася нечіткою, непослідовною та недоопрацьованою. У законодавчій базі фактично відсутня ДУ «Держґрунтохорона» як фаховий виконавець робіт із моніторингу стану ґрунтів, проте цю роботу доручено структурі з іншою фахової спрямованістю, а саме – Держгеокадастру. Відміна обов’язковості агрохімпаспортизації державних земель перед передачею їх в оренду позбавляє державу можливості вимагати фіксацію стану ґрунтів і, таким чином, захистити державні інтереси. Роботи із поліпшення стану ґрунтів необґрунтовано вважаються проєктами землеустрою (робочими). Їх основний зміст – агротехнології, тобто загальна агрономія, агрохімія, рослинництво, садівництво та виноградарство. Перелік агровиробничих груп ґрунтів є неповним, у переліку особливо цінних груп ґрунтів відсутні критерії цінності. Оцінка фахової наповненості зазначених питань свідчить про те, що саме Мінагрополітики у зв’язці із фахівцями Національної академії аграрних наук України та фахівцями-освітянами повинні працювати над формуванням нормативної бази щодо охорони ґрунтів. Практична цінність роботи полягає в сформульованому висновку про необхідність створення фахового ґрунтозахисного законодавства та визначенні головних принципів формування такого законодавства.

5 November 2025 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОГО. М. Грищенко
О. М. Грищенко
ЕКЕ. В. Куліджанов
Е. В. Куліджанов
МГМ. В. Гунчак
М. В. Гунчак
ЮЯЮ. М. Яценко
Ю. М. Яценко
ВГВ. О. Грищенко
В. О. Грищенко
НВН. М. Вознюк
Н. М. Вознюк
Висвітлено вплив руйнування дамби Каховської ГЕС та тривалого підтоплення на екологічний стан земель сільськогосподарського призначення. Наведено результати експериментальних досліджень вмісту рухомих сполук важких металів у тринадцяти збірних пробах ґрунту, відібраних на території Березнегуватської та Снігурівської ТГ Баштанського району Миколаївської області. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) рухомих сполук важких металів лише за вмістом свинцю, яке відмічено в ґрунті ділянки 6 на території с. Тернівка Березнегуватської ТГ Баштанського району. Також одна ділянка характеризується дуже високим ступенем забруднення рухомими сполуками свинцю, по чотири ділянки – підвищеним та середнім, три ділянки – помірним ступенем забруднення. Дев’ять ділянок мають слабкий ступінь забруднення ґрунтів за вмістом рухомих сполук кадмію, дві ділянки – помірний та середній. На ділянці 6 встановлено слабкий рівень забруднення ґрунту за вмістом рухомих сполук нікелю та високий ступінь забруднення за вмістом рухомих сполук кобальту. Ґрунти однієї ділянки характеризуються слабким рівнем забруднення за вмістом рухомих сполук марганцю. Забруднення ґрунтів досліджуваних ділянок за вмістом цинку та міді не виявлено. ГДК заліза не нормується. Найбільш забрудненою є ділянка 6 на території с. Тернівка Березнегуватської ТГ Баштанського району Миколаївської області. Здійснено кореляційний аналіз залежності вмісту досліджуваних рухомих сполук важких металів.

21 March 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЕКЕлгуджа Вахтангович Куліджанов
Елгуджа Вахтангович Куліджанов
Станом на сьогоднішній день питання охорони ґрунтів є частиною земельного законодавства. Поняття «ґрунт» та «земля» є принципово різними за своєю природою, отже, їх ототожнювання в законодавстві також протирічить природі речей. Тим не менше, функції держави з охорони ґрунтів передаються від Мінагрополітики до Держгеокадастру. За своїм вмістом, робота із підтримання та підвищення родючості ґрунтів є практично повністю агротехнологічною діяльністю, отже, передача цих функцій до земельної служби (технічні науки, будівництво за кодами класифікації виробничих спеціальностей) є непослідовним та невиправданим. Можна констатувати, що законодавців дезорієнтовано щодо стану справ у нормативній базі з охорони ґрунтів. Перш за все – існує думка про недоцільність створення окремого ґрунтозахисного законодавства. Як результат – якісного та дієвого ґрунтозахисного законодавства в Україні немає. Тому необхідно проаналізувати причини такого стану, розробити пропозиції щодо створення необхідної нормативної бази. Метою даної роботи є аналіз нормативної бази з охорони ґрунтів, оцінка тенденцій у змінах до нормативної бази, а також оцінка можливих негативних наслідків, та ризиків. Крім того необхідно визначитися із напрямами роботи щодо створення законодавчої бази яка б відповідала природі об’єкту що охороняється, тобто ґрунтів. Для цього проаналізовано зміни у нормативних актах щодо охорони ґрунтів в Українському законодавстві, та оцінено наслідки цих змін. Встановлено що ґрунтоохоронне законодавство України є частиною земельного законодавства що не відповідає природі понять «ґрунт» та «земля». З часом в українському законодавстві вимоги щодо охорони ґрунтів стають все біль розмитими та менш обов’язковими. На сьогоднішній день, єдиним логічним виходом із ситуації що склалася є прийняття окремого закону про охорону ґрунтів, розробленого фахівцями – агрономами та ґрунтознавцями. Для початку, необхідно принципово визначитися, що суб’єктом законодавчої ініціативи мають бути профільні установи (Мінагрополітики – ДУ «Держґрунтохорона», УААН – ІҐА, а також профільні науковці-освітяни). Окрім прийняття відповідного професійно якісного закону щодо охорони ґрунтів, також необхідно: виключити із земельного законодавства норми, пов’язані із охороною ґрунтів; виключити робочі проекти землеустрою з категорії землевпорядних, не позбавляючи землевпорядні організації права на їх розробку; визнати ґрунти природним ресурсом та предметом права власності; проголосити державу власником ґрунтів; ввести відповідальність за виснаження ґрунтів та непроходження агрохімпаспортизації; відновити у повному обсязі компетенцію та функції ДУ «Держґрунтохорона» у ґрунтоохоронній діяльності. Необхідно розробити такий закон першочергово для захисту ґрунтів сільськогосподарських угідь, із визначенням компетенцій органів влади та експертного середовища, із повним відокремленням Держгеокадастру від непритаманних йому агротехнологічних питань.