Hajrudin Spahović

Hajrudin Spahović

Auto-generated profile, based on publicly available information

Hajrudin Spahović

Sarajevo School of Science and Technology, Bosnia and Herzegovina

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
28 March 2023 in Zaporozhye Medical Journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SSSid Solaković
Sid Solaković
NSNina Solaković
Nina Solaković
AJAnes Jogunčić
Anes Jogunčić
HSHajrudin Spahović
Hajrudin Spahović
FHFedja Hajrulahović
Fedja Hajrulahović
KYKseniia Yarymbash
Kseniia Yarymbash
Рівень загального тестостерону (ЗТ) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) загалом пов’язані з атеросклерозом у пацієнтів-чоловіків віком понад 50 років із критичним клубовим стенозом (TASC II A та B) і серцево-судинними захворюваннями зі значними змінами рівнів ЛПВЩ і ліпопротеїдів низької щільності. Крім стандартної терапії, необхідно поєднувати медикаментозну терапію з адекватною моделлю фізичних вправ, оскільки ліки можуть також бути важливим фактором для підвищення рівня ЛПВЩ, ефективності первинного шунтування та ендоваскулярної терапії, що сприяє підвищенню рівня тестостерону, або це наступний рівень замісної терапії тестостероном (ЗТТ), який передбачає профілактику та лікування серцево-судинних захворювань, і судинної недостатності як варіанти допоміжної терапії після ендоваскулярних і судинних хірургічних процедур. Мета роботи – виявити асоціацію ЛПВЩ і загального тестостерону (ЗТ) після хірургічного та ендоваскулярного втручання клубового сегмента (TASC II A і B), а також факторів серцево-судинного ризику з модифікованою середньою активністю (МЕТ) 6 (МЕТ), загальною тривалістю 30–60 хвилин. Також зроблено спробу змінити модель поведінки пацієнта, оптимізувати рівень ЗT у сироватці крові та зв’язати їх із результатом і прохідністю судинної процедури клубового сегмента. Матеріали та методи. 108 пацієнтів чоловічої статі з серцево-судинними захворюваннями, метаболічним синдромом і критичним стенозом клубової артерії (TASC II A і B) перебували під спостереженням протягом 2014–2018 рр., через 4 роки після інвазивного та мінімального інвазивного лікування (54 пацієнти, яким здійснили хірургічну реконструкцію дакроном, і 54 пацієнти з ендоваскулярним лікуванням короткого сегмента критичного стенозу клубової артерії (TASC II A і B)). Результати. У загальній популяції не виявили різницю за змінами обмежено-індукованої рухової терапії порівняно з вихідним рівнем через 4 роки між групою, де пацієнти виконували стандартні фізичні вправи, і контрольною групою. Втім, протягом 4 років не встановили значущі зв’язки між ефектом фізичних вправ і первинною шунтувальною потенцією. Висновки. Первинна ефективність ендоваскулярної процедури та реваскуляризації дакронового шунтування після чотирьох років групових тренувань підвищує ризик збільшення рівня тестостерону, але не дає адекватної відповіді на запитання про те, чи має якийсь суттєвий вплив на ефективність первинного шунтування та вищий рівень ЗТ, що запобігає наступному прогресуванню серцево-судинних захворювань і загального симптоматичного, безсимптомного атеросклерозу. Втім, при низьких рівнях ЗТ за допомогою фізичних вправ і ЗТТ може бути потенційним варіантом допоміжної терапії для майбутнього підтримувального післяхірургічного й ендоваскулярного лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями із низьким рівнем тестостерону.