Андрій Романович Вергун

Андрій Романович Вергун

Auto-generated profile, based on publicly available information

Андрій Романович Вергун

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 December 2025 in Lviv clinical bulletin
Verified
Journal Article
Closed access
AVA. Vergun
A. Vergun
OMO. Melnyk
O. Melnyk
MLM. Lytvynchuk
M. Lytvynchuk
YMYu. Matsiakh
Yu. Matsiakh
OVO. Vergun
O. Vergun
VKV. Kulchytskyi
V. Kulchytskyi
Introduction. Basal cell carcinoma in most cases remains localized in the superficial layers of the skin, without penetrating into deeper tissues. Invasion of underlying structures such as muscle, cartilage, and even bone is extremely rare but clinically significant. Such situations are of particular interest among specialists, because they demonstrate the potential of a tumor to grow aggressively under certain conditions. Invasion of basal cell carcinoma in the sternum is extremely rare, but leads to serious clinical consequences. Such a lesion is accompanied by an increased risk of pathological fractures due to the anatomical features of the bone, a pronounced pain syndrome, a violation of the integrity of the chest, which causes disorders of the respiratory function. In addition, open "bare" areas of osteonecrosis and osteolysis create favorable conditions for the attachment of secondary infection, which greatly complicates of the disease. The aim of the study. To describe the clinical diagnosis and palliative treatment of atypical basalioma of the anterior chest wall complicated by secondary osteomyelitis of the sternum. Materials and methods. A complex, practical-oriented, analytical-descriptive study of the clinical case of patient K., 74 years old, hospitalized on April 21, 2025 at the 4th hospital of the Lviv Territorial Medical Association No. 2, was conducted. A rare case of infiltrative growth of basal cell carcinoma of the chest wall complicated by secondary osteomyelitis of the sternum with its pathological fracture is diagnosed. A thorough clinical, laboratory, microbiological and instrumental examination was carried out. Microbiologically identified Arcanobacterium, etc; features of the therapeutic strategy are considered. An information search of the literature was performed through the search engines Yahoo, Bing and Google, as well as in the specialized professional databases PubMed and Medline using the key terms: basal cell carcinoma, complications, sternal osteomyelitis, Arcanobacterium, complex treatment, sequestrnecrectomy, antibacterial therapy. Results. This article presents a rare clinical case of invasive basal cell carcinoma (basalioma) involving the sternum, complicated by osteomyelitis and pathological fracture, and discusses the therapeutic approach in a patient with severe comorbidities. Following primary excision and histopathological verification of tumor morphology, the patient received standard courses of radiotherapy and polychemotherapy. Sternal fracture and osteomyelitis secondary to basalioma represent exceptionally rare complications that demand a multidisciplinary and comprehensive management strategy. Although basal cell carcinoma is typically superficial, it may exhibit an invasive course with direct involvement of bony structures. Several necrectomies and sequestrnecrectomies were performed, erosive bleeding was stopped, and fragments of the sternum were stabilized. During repeated surgical debridements, despite the presence of sluggish granulation tissue, bacteriological cultures from the sternal defect revealed Corynebacterium striatum (10⁸), Arcanobacterium haemolyticum (10⁷), Pseudomonas aeruginosa (10⁷), E. coli (10⁶), and MRSA. Based on antimicrobial susceptibility testing, systemic therapy with linezolid, a broad-spectrum antibiotic, was initiated, achieving effective infection control. The presence of multidrug-resistant mixed infection necessitated rigorous microbiological monitoring and individualized antibiotic therapy. In palliative patients, even partial improvement in functional status and infection control possesses considerable clinical value, enabling preparation for potential radical intervention. This case shows the tumor’s capacity for aggressive progression under certain conditions, including long-standing disease, immunodeficiency, protein-energy malnutrition, or inadequate management. Sequential surgical debridement with concurrent chest wall stabilization proved critical for infection control, respiratory improvement, pain relief, and wound healing. The presented case is a atypical example of the invasive course of basal cell carcinoma with deep sternal bone involvement, pathological fracture, and chronic osteomyelitis caused by Arcanobacterium and other pathogens. It broadens current take on the possible clinical spectrum of basal cell carcinoma and highlights the significance of a multidisciplinary strategy that includes oncologists, surgeons, infectious disease specialists, and microbiologists. Conclusions. Basal cell carcinoma, usually has superficial manifestations, sometimes shows an invasive course, which can lead to damage to bone structures, including front chest wall. Pathological fracture of the sternum and osteomyelitis caused by basal cell carcinoma are extremely rare complications that require complex treatment methods. A multidrug-resistant infection caused by a mixed microflora requires accurate microbiological monitoring and personalized antibiotic therapy. Staged surgical treatment of the wound along with chest stabilization played a critical role in controlling the infection and promoting wound healing. In palliative patients, staged necrotectomies and sequestrnectomies, which determine even a partial improvement of the general and functional condition, effective infection control are extremely important, as they can improve the prognosis and open the possibility for more radical interventions.

20 February 2026 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
АВАндрій Вергун
Андрій Вергун
ІГІрина Гаврилюк
Ірина Гаврилюк
СЯСвітлана Ягело
Світлана Ягело
Верховна Рада України 18 грудня 2025 року остаточно прийняла Закон про академічну доброчесність. Ухвалення цього Закону є значним та епохальним кроком для розвитку української освітньої та наукової системи. Цей нормативний акт є унікальним для європейського простору і покликаний сформувати та утвердити принципи академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів в освітніх закладах, наукових установах та в суспільстві загалом.

23 May 2024 in Health & Education
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АВАндрій Вергун
Андрій Вергун
МКМихайло Красний
Михайло Красний
ОВОксана Вергун
Оксана Вергун
ЮМЮрій Мацях
Юрій Мацях
ІМІгор Макагонов
Ігор Макагонов
РЖРустам Жураєв
Рустам Жураєв
Пролежні (син. належки, декубітальні виразки) виникають унаслідок хронічного здавлення, ішемії м’яких тканин і нейротрофічних змін, недостатнього харчування та догляду, нетримання сечі та калу, порушення обміну речовин унаслідок основного захворювання; їх виникненню сприяють локальні розлади мікроциркуляції, метаболічні порушення. Сучасні наукові дослідження переважно спрямовані на розроблення стратегії та методів лікування вже сформованих пролежнів, які є місцевим гнійно-некротичним процесом. Немає чіткого консенсусу щодо критеріїв готовності компресійних виразок (що впливає на результат операції) до хірургічного лікування, що в кінцевому підсумку визначає тривалість стаціонарного лікування паліативного хворого. Метою роботи було оптимізувати у клініці паліативної допомоги стратегію комплексного хірургічного лікування пролежнів III–IV стадій та гнійних ускладнень. Проаналізовано та досліджено випадки компресійних виразок (пролежнів, декубітальних виразок), особливо III–IV стадій, у відділенні паліативної допомоги. Загальна вибірка ретро- та проспективного аналізу включала результати комплексного лікування 412 пацієнтів віком 40–93 років: 174 чоловіків та 238 жінок із пролежнями м’яких тканин. Пролежні I і II стадій лікували консервативно. За наявності гнійних ускладнень проведена комплексна хірургічна санація. Клінічні плани та лікування включали адекватну нутритивну підтримку, декомпресію області, санацію пролежнів антисептиками, хірургічне втручання (за необхідності), адекватний місцевий та системний контроль інфекції та корекцію фонових супутніх захворювань. На основі авторської клінічної класифікації та стратегії DOMINATE ми створили спрощену стратегію, патогенетично обґрунтовану та адаптовану для лікування пролежнів у відділенні паліативної допомоги з адекватною послідовністю надання допомоги та комплексної терапії. У разі неможливості одночасного видалення усіх некротичних утворень із погляду моніторингу загального стану пацієнта або утворення додаткового/повторного некрозу застосовували тактику комплексного лікування за стандартними клінічними протоколами, тактику повторних програмних санацій/ренекректомій та антибактеріальну терапію. Запропоновані нами клінічні критерії класифікації та адаптована клінічна стратегія NODITE прості та легкі у використанні. Суттєве зменшення больового синдрому, ознак гнійно-некротичного запалення, ефективна вторинна профілактика ускладнень становлять комплекс критеріїв ефективності та економічної доцільності, який, на нашу думку, визначає можливість упровадження у клінічну практику. За стратегією NODITE у половини пацієнтів основної групи ми виявили повне загоєння ускладнених пролежнів до 60 днів, тоді як у контрольній групі цей показник становив лише 35,7%. Показано, що адекватне локальне обмеження, санація проблемної зони та використання спеціальних протипролежневих матраців у відділеннях паліативної допомоги сприяють регресу патологічного процесу, появі грануляції та крайової епітелізації рани. Стратегія профілактики, догляду та лікування ускладнених пролежнів включає N (Nutrition) – адекватну нутритивну підтримку; O (Offloading) – розвантаження, декомпресію – зменшення зовнішнього тиску на ділянку пролежнів за допомогою спеціальних засобів догляду...

27 August 2024 in Health & Education
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІМІгор Олександрович Макагонов
Ігор Олександрович Макагонов
АВАндрій Романович Вергун
Андрій Романович Вергун
ВКВасиль Володимирович Кульчицький
Василь Володимирович Кульчицький
ОВОксана Михайлівна Вергун
Оксана Михайлівна Вергун
ЮМЮрій Михайлович Мацях
Юрій Михайлович Мацях
Проведено клініко-лабораторне обстеження й комплексне лікування 70 жінок репродуктивного віку (у середньому 26,8 ± 0,5 року) із верифікованим діагнозом «бактеріальний вагіноз». Терапію проводили у два етапи. На першому етапі як базове лікування з метою елімінації умовно-патогенних мікроорганізмів, не характерних для цього екотипу, застосовували антисептичний засіб деквалінію хлориду у вигляді вагінальних свічок по 10 мг деквалінію хлориду протягом 6 днів. Залежно від подальшої методики терапії проліковані хворі були рандомізовані на дві клінічні групи, зіставні за віком, характером менструальної функції, сексуальної активності, скаргами, клінічною симптоматикою та лабораторними даними. Для кількісного відновлення власної лактобацилярної флори піхви 35 жінкам основної групи було вибрано пероральний пробіотик, що містить комбінацію штамів L. rhamnosus GR-1 та L. reuteri RC-14 у дозі 109 КУО/мл. Препарат призначали по 2 капсули на добу під час їжі впродовж 14 днів. До групи порівняння ввійшли 35 пацієнток, коригувальна терапія стану мікробіоти піхви яких проводилася вагінальними супозиторіями, до складу яких входить не менше ніж 5 x 107 Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium, лактоза, аскорбінова та фолієва кислоти. Вагінальні супозиторії застосовували двічі на добу протягом 10 днів. Результати дослідження (значне зменшення суб’єктивних відчуттів, клінічних симптомів, достовірне зниження титру умовно-патогенних мікроорганізмів) свідчать про високу лабораторну і клінічну ефективність деквалінію хлориду як одного з компонентів у схемі комбінованої терапії бактеріального вагінозу, який має високу протимікробну активність стосовно мікроорганізмів, що викликають бактеріальний вагіноз у жінок, і, за даними літератури, впливає на біоплівки Gardnerella spp. Застосування перорального пробіотика, який містить комбінацію штамів L. rhamnosus GR-1 і L. reuteri RC-14 у дозі 109 КУО/мл дає можливість якісніше відновити мікрофлору Doderlein, яка зберігалася протягом наступних шести місяців, і рН вагінального вмісту порівняно з місцевим засобом, до складу якого входить 5 x 107 Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium, і може бути рекомендований як препарат вибору на другому етапі лікування бактеріального вагінозу в жінок репродуктивного віку, зокрема, з рецидивним перебігом хвороби. Лікування патогенетично обґрунтованого, встановленого діагнозу «бактеріальний вагіноз» у жінок фертильного віку має бути комплексним, двоетапним і безпечним з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки та давати змогу досягти стійкого терапевтичного ефекту. Обсяг терапії визначатися ступенем тяжкості, тривалістю захворювання, вираженістю скарг.

7 August 2026 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АВАндрій Романович Вергун
Андрій Романович Вергун
ОМОксана Володимирівна Мельник
Оксана Володимирівна Мельник
ОВОксана Михайлівна Вергун
Оксана Михайлівна Вергун
ВКВасиль Володимирович Кульчицький
Василь Володимирович Кульчицький
Хронічні гнійно-некротичні рани пухлинного генезу характеризуються тривалим перебігом, високою частотою полімікробної колонізації, формуванням біоплівок і недостатньою ефективністю стандартної антибактеріальної терапії. Метою роботи було обґрунтування авторської концепції міжвидової взаємодії Corynebacterium striatum, Arcanobacterium haemolyticum та Pseudomonas aeruginosa у хронічних гнійно-некротичних ранах пухлинного генезу на підставі клінічних, мікробіологічних та літературних даних, а також оцінка її практичного значення для вдосконалення лікувальної тактики. Запропонована концепція розглядає зазначені мікроорганізми як функціонально єдине біологічне поєднання, у якому кожен вид виконує специфічну роль у підтриманні колонізації, тканинної деструкції, формуванні біоплівки та тривалій персистенції інфекційного процесу. Окремим елементом концепції є авторська гіпотеза колективного антиоксидантного захисту, відповідно до якої каталазопозитивні бактерії створюють сприятливі умови для виживання каталазонегативних представників асоціації. Практичне підтвердження концепції отримано під час лікування пацієнта з базальноклітинним раком передньої грудної стінки, ускладненим хронічним контактним остеомієлітом груднини та полімікробною інфекцією. Комплексне хірургічне й антибактеріальне лікування забезпечило ліквідацію активного гнійного процесу та формування зрілої грануляційної тканини. Запропонований підхід розширює сучасні уявлення про патогенез полімікробних інфекцій, що формують біоплівку в рані і може бути використаний для оптимізації діагностики, хірургічної санації та персоналізованої антибактеріальної терапії.

11 September 2026
Verified
Conference Paper
Open access
PDF file
AVAndrii Romanovych Vergun
Andrii Romanovych Vergun
OMOksana Volodymyrivna Melnyk
Oksana Volodymyrivna Melnyk
OVOksana Mykhailivna Vergun
Oksana Mykhailivna Vergun
BPBohdan Myronovych Parashchuk
Bohdan Myronovych Parashchuk
OMOksana Mykolaivna Moshchynska
Oksana Mykolaivna Moshchynska
OZOleksandr Oleksiiovych Zaremba
Oleksandr Oleksiiovych Zaremba
Purulent pressure injuries in palliative care represent a complex clinical problem associated with advanced age, severe comorbidity, impaired mobility, tissue hypoperfusion, malnutrition, and a high risk of infectious complications. Their management requires an individualized and multidisciplinary approach combining prevention, surgical treatment, infection control, and supportive care. To establish relationships between the microbiological characteristics and clinical course of complicated purulent pressure injuries and to substantiate principles of complex treatment for stage III–IV pressure ulcer based on current evidence and clinical experience. A retrospective and prospective analysis of complex treatment outcomes was performed in 320 patients managed over a 10-year period. Clinical, laboratory, instrumental, microbiological, and morphological data were analyzed. Surgical interventions, localization, severity of tissue damage, comorbidities, and infectious complications were evaluated. Women predominated (65.0%); mean age was 85 years in women and 72 years in men. Sacrococcygeal lesions accounted for 40.0% of cases, while gangrenous changes were observed in 87.5% and contact osteomyelitis in 39.69%. A total of 1,216 surgical interventions were performed. Sequential surgical sanitation, including drainage, staged necrectomy, and sequestrectomy when indicated, was central to treatment. Microbiological findings demonstrated polymicrobial involvement and the clinical importance of biofilm formation. Systemic antibiotics were reserved for clinically significant invasive infection. Effective management of complicated pressure injuries requires sequential, pathogenetically grounded, and individualized treatment integrating surgical source control, infection management, nutritional support, decompression, and palliative goals of care.