Taras Kazantsev

Taras Kazantsev

Auto-generated profile, based on publicly available information

Taras Kazantsev

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

16Years (2011-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
19 September 2020 in Ukrainian journal of remote sensing
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
GZGalyna Zholobak
Galyna Zholobak
SDStanislav Dugin
Stanislav Dugin
OSOksana Sybirtseva
Oksana Sybirtseva
TKTaras Kazantsev
Taras Kazantsev
IRInna Romanciuc
Inna Romanciuc
Nitrogen in plants is part of the green pigment chlorophyll, as well as proteins, nucleic acids, phytohormones and alkaloids that indicates the key role of this element in plant life. Chlorophyll is the most important pigment of the photosynthetic process determining the life of all heterotrophic organisms on the planet. The facts mentioned above presuppose close relationships between nitrogen and chlorophyll in plants. The nitrogen content in plants serves as a basis for adjusting their nitrogen nutrition and calculating fertilization rates for high yields. This causes comstant importance of studying the content of nitrogen and chlorophyll in plants, especially by means of novel techniques with involving remote sensing. This study was focused on relationship between 19 vegetation indices (VI) and biochemical characteristics of vegetation, in particular nitrogen and chlorophyll content. Study areas were located within production fields of two varieties of winter wheat grown for harvest in 2016 by the grain company Baryshivska. The test plots varied by phytopathological situation in the phase of milk ripeness. Fungal infection of Bogdana variety caused significant varietal differences in biochemical parameters that were calculated by Kjeldahl makro-method for total nitrogen and by aerial survey with UAV (drone) for chlorophyll content. Among 19 VIs calculated by ground spectrometry the major part (16 VIs) were consistent with changes in nitrogen and chlorophyll content in the cultivars. In particular, CI rededge , CI green , MTCI, RVI, D731 / D700 and D735 / D700 were more than doubled, and NDRE1 and D718 / D700 were almost 1.5 times higher in the Skagen variety compared to the Bogdan variety. Only 3 indices: NDVI, Green NDVI and NI had limits of fluctuations of the values within the same limits, as varietal differences of biochemical indicators.

30 May 2011 in Kosmìčna nauka ì tehnologìâ
Verified
Journal Article
Open access
SKS.M. Kochubei
S.M. Kochubei
TKT.A. Kazantsev
T.A. Kazantsev

13 November 2025 in Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AKAnna Kuzemko
Anna Kuzemko
ОБО.м. Бронскова
О.м. Бронскова
ОХО.є. Ходосовцев
О.є. Ходосовцев
ДБД.в. Боровик
Д.в. Боровик
ІМІ.і. Мойсієнко
І.і. Мойсієнко
ВШВ.в. Шаповал
В.в. Шаповал
Ландшафтний заказник місцевого значення "Тарутинський степ", що знаходиться у межах Болградського району Одеської області, є одним із найбільших цілісних масивів цілинних та відновлених степів в Україні та має винятково важливе значення у збереженні степового біорізноманіття. Окрім заказника, значний природоохоронний інтерес мають прилеглі до нього природні угіддя, зокрема балки з цілинними схилами поруч з с. Весела Долина, передані у постійне користування Біосферного заповідника "Асканія-Нова". У статті представлені результати геоботанічних обстежень модельних полігонів, закладених на цих територіях. Усього досліджено 14 моніторингових ділянок, закладених за методикою ділянок біорізноманіття, що складаються з 28 серій описів. Описи включають по сім ділянок розміром від 0,0001 м2 до 100 м2 та обʹєднані у сім груп: група 1 – молоді задерновані перелоги / сінокоси з випасом по отаві (незначне пасовищне навантаження); група 2 – постмілітарна територія колишнього полігону зі збереженими у мезорельєфі директрисами та бутами / пасовищно-сінокісні площі; група 3 – цілина / помірне пасовищне навантаження природними видами копитних; група 4 – цілина / помірне пасовищне навантаження природними видами копитних, поруч із колонією бабаків; група 5 – умовно еталонні ділянки з найменшим ступенем господарчої експлуатації (випаси, епізодичні сінокоси та спорадичні пали); група 6 – цілинні ділянки у стані постпірогенного відновлення; група 7 – цілинні яружно-балкові місцевості (водозбірний басейн річки Сака на західній околиці с. Весела Долина) / пасовища, що заростають чагарниками. Визначено синтаксономічну та біотопічну приуроченість виконаних описів. На підставі оригінальних геоботанічних описів, їх фітоіндикаційної оцінки та аналізу відібраних ґрунтових зразків зафіксовано вихідний стан, розкрито ключові структурні характеристики дослідних ділянок та виявлено попередні закономірності еколого-ценотичної диференціації, повʹязаної з історією та поточним режимом природокористування, едафічними та кліматичними характеристиками території. Результати досліджень підтверджують вагому роль ландшафтного заказника "Тарутинський степ" та прилеглих цілинних угідь у збереженні степового біорізноманіття та можуть бути використані при обґрунтуванні оптимального режиму збереження степових біотопів та застосуванні активного менеджменту з метою оптимізації стану та відновлення природної степової рослинності.

30 December 2024 in Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВШВ.в. Шаповал
В.в. Шаповал
ТКТ.а. Казанцев
Т.а. Казанцев
Ретроспективний аналіз пожеж та ідентифікацію згарищ у природному ядрі Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська обл., Україна) здійснено за архівними знімками з супутників Landsat-1, 3, 5, 7 (1974–2015 рр.) та плеяди супутників Sentinel-2 (2015 – листопад 2024 рр.); усього опрацьовано 322 зображення. Отримані матеріали узгоджені з даними багаторічних натурних обстежень степу. Розроблено узагальнену інтерактивну карту пожеж з детальною поквартальною диференціацією згарищ. За указаний 50-річний період моніторингу зареєстровано 47 пожеж з площею понад 1 га; сумарно вигоріло 26884,1 га степу, за середньої частоти пожеж на рік 0,9. Найбільша кількість пожеж припадає на літній та осінній сезони – 76,1 та 17,4% відповідно. Домінуючим чинником у виникненні пожеж є антропогенний – 55,3% (у тому числі зумисні підпали). Природні загорання від блискавки налічують 25,5% загальної вибірки; причини 19,1% пожеж незʹясовані. Максимальна кратність вигорання степу (кількість накладених у часі та просторі згарищ) складає 8, за мінімальної площі даного полігону – 2,7 га (0,02% загальної). Негорілими залишаються 1381,1 га степу (12,6%); більшу частину території (сумарно – 8534,3 га або 77,5%) займають простори, що вигорали від 1 до 4 разів. У розподілі пожеж за трьома ізольованими масивами природного ядра найбільша частка (63,8%) припадає на "Південний". Зважаючи на високу кількість пожеж та обширні розміри згарищ, пірогенний фактор забезпечує масштабний вплив на поточний стан та сукцесійні зміни екосистем асканійського степу.