Yu. I. Danylenko

Yu. I. Danylenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Yu. I. Danylenko

Національний військово-медичний клінічний центр "ГВКГ

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 March 2024 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VTV. I. Trykhlib
V. I. Trykhlib
VHV. V. Hrushkevych
V. V. Hrushkevych
VSV. L. Savytskyi
V. L. Savytskyi
YBYu. O. Boklan
Yu. O. Boklan
TBT. V. Burakova
T. V. Burakova
YDYu. I. Danylenko
Yu. I. Danylenko
Introduction. Among military personnel, viral hepatitis remains relevant even in modern conditions, especially in natural emergencies, during wars, and peacekeeping missions. Purpose. Taking into account the increased number of patients with viral hepatitis among military servicemen, to analyze the epidemiological, clinical and laboratory features of servicemen with acute viral hepatitis. Materials and methods. 33 patients with acute viral hepatitis C and 17 patients with viral hepatitis B, who were treated in the clinic of infectious diseases of the National Military Medical Clinical Center «Main Military Clinical Hospital» in the period 2022-2023, were examined. Results. It was found that military personnel developed viral hepatitis after mobilization in the period from 3 days to 1895 days. In most patients, acute hepatitis C infection occurred during medical care at the stages of medical evacuation. At the same time, with acute viral hepatitis B (HBV), the route of infection was actually unknown. Acute viral hepatitis B developed in the period from 20 to 90 days, and acute viral hepatitis C (HCV) - in the period from 45 to 240 days after a mine-explosive injury, gunshot wounds. In patients with acute hepatitis C, more mild forms were observed, and in viral hepatitis B - more moderate and severe forms. In patients with acute hepatitis C, non-icteric forms were observed more, and in viral hepatitis B - more icteric forms. The level of total bilirubin in the jaundiced form of HCV was lower than in HBV. After hospitalization, in 7-10 days, an increase in bilirubin levels was observed in both HCV and HBV, while in HBV there were more fluctuations. At the beginning of hospitalization, the level of ALT and AST was higher in HBV compared to HCV. With all types of acute viral hepatitis, from 7 to 10 days there was a decrease in the level of ALT, but with HBV, the decrease was more gradual. Conclusions. After a mine-explosive injury, gunshot wounds, patients developed viral hepatitis B in a shorter period of time, and viral hepatitis C in a longer period of time. In some military servicemen, the infection could have occurred even before mobilization. Follow-up of the wounded and screening for viral hepatitis should be carried out for at least 2 years after the injury. Considering that acute hepatitis C can have a mild course and non-icteric form, it is necessary to actively conduct an examination of the wounded for markers of viral hepatitis in the period after 30 days and later. In some patients, infection with viral hepatitis C occurred during the provision of medical assistance at the stages of medical evacuation, so it is necessary to improve preventive measures to prevent hepatitis during the evacuation stages. For viral hepatitis B, the route of infection was unknown in most cases. Military personnel and those who plan to enlist in the Armed Forces should be vaccinated in advance against controlled infections, including viral hepatitis B. Вступ. У військовослужбовців вірусні гепатити залишаються актуальними і в сучасних умовах, особливо при надзвичайних ситуаціях як природного характеру, так і під час війн, миротворчих місій. Мета. З урахуванням збільшення кількості хворих на вірусні гепатити серед військовослужбовців, проаналізувати епідеміологічні, клініко-лабораторні особливості у хворих військовослужбовців на гострі вірусні гепатити. Матеріали та методи. Було обстежено 33 хворих із гострим вірусним гепатитом С та 17 хворих із вірусним гепатитом В, які лікувались у клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ» в період 2022-2023 рр. Результати. Встановлено, що у військовослужбовців вірусні гепатити розвивались після мобілізації в період через 3 доби до 1895 днів. У більшості хворих інфікування гострим вірусним гепатитом С відбувалось при наданні медичної допомоги на етапах медичної евакуації. В той же час, при гострому вірусному гепатиті В шлях інфікування в більшості випадків був невідомий. Після мінно-вибухової травми, вогнепальних поранень гострий вірусний гепатит В розвивався в період від 20 до 90 діб, а гострий вірусний гепатит С - в період від 45 до 240 діб. У хворих з гострим гепатитом С більше спостерігалось легких форм, а при вірусному гепатиті В – більше середньотяжких та тяжких форм. У хворих із гострим гепатитом С більше спостерігалось безжовтяничних форм, а при вірусному гепатиті В – більше жовтяничних. Рівень загального білірубіну при жовтяничній формі ГВГС був нижче, ніж при ГВГВ. Після госпіталізації через 7-10 днів спостерігається наростання рівня білірубіну як при ГВГС, так і ГВГВ, в той же час при ГВГВ було більше коливань. На початку...

1 May 2025 in Біомедична інженерія і технологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІХІгор Худецький
Ігор Худецький
ЮАЮлія Антонова-Рафі
Юлія Антонова-Рафі
ЮДЮлія Даниленко
Юлія Даниленко
У статті висвітлюються актуальні аспекти забезпечення біологічної безпеки у професійній діяльності фізичних терапевтів, зокрема принципи інфекційного контролю та профілактики перехресних інфекцій у клінічній практиці. З огляду на специфіку роботи фізичних терапевтів — тривалий фізичний контакт із пацієнтами, використання багаторазового реабілітаційного обладнання, здійснення процедур у спільному просторовому середовищі — дотримання вимог біобезпеки є критично важливим. Метою дослідження є вивчення рівня обізнаності фахівців із фізичної терапії щодо принципів біобезпеки, аналіз їх поведінкових стратегій у контексті інфекційного контролю та виявлення чинників, які можуть заважати дотриманню відповідних протоколів. Методологія дослідження включала анкетування, пряме спостереження за клінічною практикою та напівструктуровані інтерв’ю з фізичними терапевтами, що дозволило отримати як кількісні, так і якісні дані. Результати показали, що попри загальне розуміння важливості біобезпеки, серед частини респондентів спостерігається необхідність дефрагментації, відновлення та отримання нових знань, відпрацювання на практиці базових процедур інфекційного контролю. Отримані висновки свідчать про необхідність посилення безперервної професійної освіти, розробки внутрішніх клінічних стандартів та інтеграції принципів біобезпеки в усі рівні реабілітаційної допомоги. Запропоновані результати можуть стати підґрунтям для формування культури безпечної практики у фізичній терапії