Резюме.У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) раніше ніж у осіб без соматичної патології розвиваються генералізований пародонтит (ГП) та вторинний системний остеопороз. Тому доцільним є дослідження взаємозв`язку між показниками остеопорозу та щільністю губчастої речовини альвеолярного відростка у цієї категорії хворих. Мета дослідження – дослідити взаємозв`язок між критеріями остеопорозу та щільністю губчастої речовини альвеолярного відростка та бугра верхньої щелепи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єкт дослідження. Обстежено 93 особи. Основна (І група) – 63 хворих на ХОЗЛ (41 чоловік і 22 жінки), середній вік – (63,8 ± 1,1) роки. Контрольна (ІІ група) – 30 осіб без соматичної патології, із них 18 чоловіків і 12 жінок, середній вік – (59,6 ± 1,3) року. Пацієнти І і ІІ груп не відрізнялися за статтю, віком, ростом, вагою та індексом маси тіла (ІМТ). Матеріали та методи дослідження: анкетування, клінічне, пародонтологічне обстеження, дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), кількісна комп'ютерна денситометрія (3D QCT) та комп’ютерна томографія (КТ) щелепно-лицевої ділянки на КТ сканері Aquilion TSX-101A «Tochiba» (Японія), статистичні. Результати та їх обговорення. На підставі даних пародонтологічного обстеження та КТ у всіх хворих на ХОЗЛ діагностовано ГП: у 29 (46,0 %) хворих – І ступеня, у 17 (27,0 %) – ІІ ступеня та у 17 (27,0 %) – повну вторинну адентію. У всіх осіб, які не мали соматичних захворювань, також були виявлені ознаки ГП, але переважно початкового та І ступеня тяжкості. Значну частку (47,0 %) серед хворих на ХОЗЛ з повною вторинною адентією складали хворі клінічної групи D. Втрата висоти альвеолярного відростка у хворих на ХОЗЛ складала (3,6 ± 0,1) мм порівняно з особами без соматичної патології (2,2 ± 0,1) мм, p < 0,001. За Z-, T-критеріями і середнім значенням мінеральної щільності (МЩ) поперекових (L1–L3) хребців oсновна та контрольна групи достовірно відрізнялися між собою. Так, Z-критерій в І групі становив (–1,03 ± 0,13), а в ІІ групі – (0,59 ± 0,23), p < 0,001. Т-критерій в І групі становив (-3,19 ± 0,14), в ІІ групі – (-1,29 ± 0,17), p < 0,001. Середнє значення МЩ поперекових (L1–L3) хребців в І групі дорівнювалось (87,7 ± 3,8) мг/см3, а в ІІ групі – (139,1 ± 4,7) мг/см3, p < 0,001. Максимальні значення щільності губчастої речовини альвеолярного відростка в заданих точках у пацієнтів І і ІІ груп достовірно відрізнялись між собою і були вище у осіб ІІ групи, що свідчило про більш виражені резорбтивно-деструктивні процеси кісткової тканини у пацієнтів на ХОЗЛ. Проведено дослідження кореляційних зв'язків між Z-, T-критеріями, середнім значенням МЩ поперекових (L1–L3) хребців та середнім і максимальним значенням щільності губчастої речовини альвеолярного відростка та бугра верхньої щелепи у пацієнтів І та ІІ груп. Висновки. Системні порушення мінерального обміну відбуваються паралельно з резорбтивно-деструктивними процесами альвеолярної кістки, що супроводжується розвитком генералізованого пародонтиту та призводить до втрати значної кількості зубів або повної вторинної адентії. Усім хворим на ХОЗЛ з діагнозом генералізованого пародонтиту доцільно призначати дослідження на остеопороз.